Триєдиний вектор стабілізації економіки України в умовах неконтрольованих глобальних викликів

Abstract

Актуальність. Наявність дискусійних питань у підходах щодо реалізації структурної політики зумовили вибір теми, постановку мети, завдань, предмета і структури наукового дослідження. Постановка проблеми. Глобальний характер світового економічного спаду призводить до збільшення нерівностей (диспропорцій, дисбалансів), обмежуючи при цьому можливості країн досягти інклюзивного зростання. Україна не стала винятком. Зростання зовнішнього боргу, падіння сировинних ринків, затяжний воєнний конфлікт, низька інноваційна орієнтація виробництва, скорочення експорту, нестабільна, розбалансована політична ситуація та відсутність єдиної стратегії вироблення альтернативних рішень та реакцій на загрози – все це формує несприятливе інвестиційне середовище всередині країни і дестабілізує позиції на зовнішньому ринку, збільшуючи соціально-економічний розрив між Україною та сусідніми країнами Євросоюзу. Суть економічного розвитку полягає не лише у кількісному зростанні, збільшенні виробництва товарів і послуг, але й у якісному розвитку продуктивних сил, прогресивних змін у найважливіших макроекономічних пропорціях на основі високих технологій, диверсифікації виробництва та експорту, покращення умов життя широких верств суспільства, скорочення соціальних контрастів тощо. Результатом врешті-решт стає економіка країни, котра забезпечує розширене відтворення на національній основі. Мета дослідження. Метою статті є конкретизація основних диспропорцій розвитку національної економіки та визначення векторів, спрямованих на формування якісної політики інтеграції у світовий економічний простір, базуючись на парадигмі інклюзивного розвитку в умовах загальносвітових пандемій, або інших непередбачуваних викликів. Методологія. Для вирішення поставлених завдань було використано такі загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: єдність логічного та історичного (розкриття сутності категорій розподілу доходів та соціального відтворення); структурного аналізу та синтезу (визначення ключових факторів розподілу доходів); наукової абстракції та графічного моделювання (формування комплексного середовища розподілу доходів); класифікації (групування факторів впливу, а також напрямів дії розподільчої політики); аналогії (встановлення схожості між національною та іншими розподільчими системами за спільними ознаками, а також їх використання з метою розвитку субкомпонентів); статистичного та порівняльного аналізу (виявлення особливостей процесів розподілу доходів в Україні та світі). Перспективи подальших досліджень. Стабілізувати ситуацію можна, реалізовуючи якісну політику за трьома основними векторами: впровадження стабільної макроекономічної (зовнішньої) взаємодії; забезпечення сталого мікроекономічного (внутрішнього) розвитку; формування та розвиток активного людського капіталу. Зауважимо, що жоден з цих векторів не може існувати чи розвиватись ізольовано від інших і повинен розглядатись лише у синергетичній взаємодії з іншими. Впровадження вже звичної для більшості європейських країн парадигми інклюзивного розвитку дасть змогу не тільки пришвидшити інтеграцію у світовий економічний простір, але й створить умови для активного внутрішнього соціально-економічного розвитку. The article analyzes the global nature of global economic downturn, which leads to increased inequalities (disparities, imbalances) while limiting the ability of countries to achieve inclusive growth. Ukraine is no exception. Rising external debt, falling commodity markets, protracted military conflict, low innovation orientation of production, reduced exports, unstable, unbalanced political situation and lack of a unified strategy for alternative solutions and responses to threats - create an unfavorable investment environment in the domestic market. , widening the socioeconomic gap between Ukraine and neighboring EU countries. The essence of economic development is not only in quantitative growth, increasing production of goods and services, but also in the qualitative development of productive forces, progressive changes in key macroeconomic proportions based on high technology, diversification of production and exports, improving living conditions, reducing social contrasts etc. The result is a country's economy that provides expanded reproduction on a national basis. The aim of the article is to specify the main disparities in the development of the national economy and identify vectors aimed at forming a quality policy of integration into the world economic space based on the paradigm of inclusive development in global pandemics or other unforeseen challenges. The situation can be stabilized by implementing a quality policy in three main vectors: the introduction of stable macroeconomic (external) cooperation; ensuring sustainable microeconomic (internal) development; formation and development of active human capital. Note that none of these vectors can exist or develop in isolation from others and should be considered only in synergistic interaction with others. The introduction of the paradigm of inclusive development, which is already common for most European countries, will not only accelerate integration into the world economic space, but will also create conditions for active domestic socio-economic development. Key words: stable macroeconomic interaction, imbalances, imbalances, macroeconomic stability, sustainable development, inclusive growth, human capital, global challenges, pandemic.