Викладач-студенти: взаємодія в процесі навчання

Abstract

Неправильна педагогічна взаємодія у системі «викладач-студенти» породжує страх, невпевненість, ослаблення уваги, пам’яті, працездатності, порушення динаміки мовлення і, як наслідок, поява стереотипних висловлювань студентів, тобто у них знижується бажання і вміння думати самостійно, збільшується конформність у поведінці. У кінцевому рахунку народжується стійке негативне ставлення до викладача, а потім і до предмета. У статті розглядається проблема педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами. Проаналізовано різні стилі керівництва викладача, розкриті різні моделі комунікативної взаємодії викладача зі студентами в процесі навчання. Підкреслюється важливість позитивного психологічного клімату повсякденного педагогічного спілкування у вищій школі, зокрема акцентовано увагу на бар’єри, що породжують конфлікти і заважають партнерству в спільній діяльності викладача і студентів. Wrong pedagogical interaction in system "teacher-students" creates fear, uncertainty, weakening of attention, memory, performance, breach speech dynamics and, consequently, the appearance of stereotypical expressions of students that they have reduced the desire and ability to think independently, increases in conformity behavior. Ultimately born persistent negative attitude toward the teacher, and then to the subject. The problem of teaching communicative interaction between teacher and students. Analyzed different styles of leadership teacher disclosed various models of communicative interaction between teacher and students in the learning process. The importance of a positive psychological climate of everyday communication teaching in higher education, particularly accentuated attention to the barriers which cause conflicts and interfere partnership in a joint activity of teacher and students.