Визначення та особливості управління структурними диспропорціями трудової сфери України в умовах інклюзивного розвитку

Abstract

Сучасний економічний розвиток будь-якої країни передбачає постійні зміни в структурі між основними інституційними секторами, видами економічної діяльності, підприємствами з різною формою власності та ін. Провідні науковці та практики переконались, що економічного розвитку чи зростання недостатньо, щоб говорити про ефективний розвиток держави. Макроекономічні показники країни можуть бути у нормі, але водночас значна частина населення не «включена» в процес економічного зростання, бо не бере участь у створенні ВВП, знаходиться в тіні, не бере участі в трудовій сфері України, а відповідно і у розподілі. Результатом цього стає розшарування населення і виникнення супутніх проблем. Об’єктивність взаємозв’язку між соціальними, економічними та екологічними кризами ставить перед всіма країнами непрості завдання досягнення балансу між економічним і соціальним прогресом і необхідністю збереження довкілля, саме на ці проблеми зосереджена увага світової еліти. В свою чергу, відмінності та диспропорції, що мають місце у трудовій сфері, з одного боку, надають ознак динамічності в процесі формування економічного простору функціонування суб’єктів ринку праці, з іншого – посилюють розрив та глибину розшарування між ними. Проте особливості соціально-трудової сфери, наявні диспропорції її функціонування та розвитку є підґрунтям та обмежувачем економічних процесів. Тому інтереси дослідників зосереджуються на процесах, що відбуваються у трудовій сфері, на дослідженні природи диспропорцій її розвитку, обґрунтуванні основних детермінант, що їх зумовлюють, визначенні шляхів їх пом’якшення та управління ними. А тому і сформувалася потреба більш ширшого погляду на зростання і розвиток трудової сфери, а разом з цим нових, ефективніших концепцій «для усіх» (тобто концепцій інклюзивного сталого зростання на основі формування ефективної трудової сфери). The current economic development of any country involves constant changes in the structure between the main institutional sectors, types of economic activity, enterprises with different forms of ownership, etc. Leading scholars and practitioners are convinced that economic development or growth is not enough to talk about the effective development of the state. Macroeconomic indicators of the country can be normal, but at the same time, a significant part of the population is not "included" in the economic growth process, because it does not participate in the creation of GDP, is in the shadow, does not participate in the labor sphere of Ukraine, and accordingly in distribution. The result of this is the stratification of the population and the emergence of related problems. Objectivity of the relationship between social, economic and environmental crises puts all countries hard tasks to achieve a balance between economic and social progress and the need to preserve the environment, which focuses on these issues the attention of the world's elite. In turn, the differences and disproportions in the labor sphere, on the one hand, give signs of dynamism in the process of forming the economic space of the functioning of the labor market, on the other - they increase the gap and the depth of stratification between them. However, the peculiarities of the social and labor sphere, the existing imbalances in its functioning and development are the basis and limiter of economic processes. Therefore, the interests of researchers focus on processes occurring in the labor sphere, on the study of the nature of the disproportions of its development, the substantiation of the main determinants that determine them, the identification of ways to mitigate and manage them. Therefore, the need for a broader view of the growth and development of the labor sphere, and, moreover, new, more effective concepts "for all" (that is, the concepts of inclusive sustainable growth based on the formation of an effective labor field) has emerged. Современное экономическое развитие любой страны предполагает постоянные изменения в структуре между основными институциональными секторами, видами экономической деятельности, предприятиями с различной формой собственности и прочее. Ведущие ученые и практики убедились, что экономическое развитие или рост не могут характеризовать эффективность развития государства. Макроэкономические показатели страны могут быть в норме, но в то же время значительная часть населения не «включена» в процесс экономического роста, потому что не участвует в создании ВВП, находится в тени, не участвует в трудовой сфере Украины, а соответственно и в распределении. Результатом этого становится расслоение населения и возникновение сопутствующих проблем. Объективность взаимосвязи между социальными, экономическими и экологическими кризисами ставит перед всеми странами непростые задачи достижения баланса между экономическим и социальным прогрессом и необходимостью сохранения окружающей среды, именно на эти проблемы сосредоточено внимание мировой элиты. В свою очередь, различия и диспропорции, которые имеют место в трудовой сфере, с одной стороны, являются характеристиками динамичности в процессе формирования экономического пространства функционирования субъектов рынка труда, с другой - усиливают разрыв и глубину расслоение между ними. Однако особенности социально-трудовой сферы, имеющиеся диспропорции ее функционирования и развития является основой и ограничителем экономических процессов. Поэтому интересы исследователей сосредоточены на процессах, происходящих в трудовой сфере, в исследовании природы диспропорций ее развития, обосновании основных детерминант, которые предопределяют, определении путей их смягчения и управления ими. А потому и сформировалась потребность более широкого взгляда на рост и развитие трудовой сферы, а вместе с этим новых, более эффективных концепций «для всех» (то есть концепций инклюзивного устойчивого роста на основе формирования эффективной трудовой сферы).