IFRS 17 Implementation as a Tool for Strengthening the Accounting and Analytical Framework of Economic Security of Ukrainian Insurance Undertakings

Abstract

Abstract. Introduction. The Ukrainian insurance market is undergoing a structural transformation driven by the consequences of a large-scale armed conflict, commitments to European integration, and a comprehensive regulatory overhaul initiated by the National Bank of Ukraine after it assumed supervision of the insurance sector in 2020. The transition from IFRS 4 to IFRS 17 Insurance Contracts, which has been mandatory since January 1, 2023, represents far more than a technical accounting change. Replacing heterogeneous, nationally derived reserve methodologies with a unified, current-value measurement framework directly impacts the quality of financial information available to supervisors, investors, and policyholders. Since over 40% of Ukrainian insurance companies failed to meet the NBU's updated capital adequacy requirements in early 2024, the question of whether improved accounting transparency can contribute to the sector's economic security has become both theoretically and practically urgent. Purpose. The study aims to evaluate the impact of implementing IFRS 17 on the accounting and analytical framework that supports the economic security of Ukrainian insurance companies, as well as to identify the key institutional prerequisites for its effective adoption.Results. This paper shows that IFRS 17 introduces a superior liability measurement system by breaking down the measurement into fulfillment cash flows, risk adjustments, and the contractual service margin (CSM). A comparative analysis of the three measurement models shows that the PAA applies to approximately 75–80% of the Ukrainian market, while the adoption of the GMM remains limited due to deficits in actuarial infrastructure. An original conceptual linkage matrix maps the five IFRS 17 disclosure clusters to the following economic security dimensions: solvency, profitability, risk management, operational transparency, and regulatory analytical capacity. Conclusions. Full compliance with IFRS 17 improves the analytical quality of insurance reporting and reduces information asymmetry between insurance companies and regulators. However, accounting reform alone is insufficient. Targeted investment in actuarial capacity, IT infrastructure, and differentiated NBU supervisory guidance are necessary additions to the adoption of standards. Анотація. Страховий ринок України перебуває в умовах масштабної структурної трансформації, зумовленої наслідками повномасштабного збройного конфлікту, поглибленням євроінтеграційних зобов’язань та комплексним реформуванням регуляторного середовища, ініційованим Національним банком України після переходу до нього функцій нагляду за страховим сектором у 2020 році. Встановлено, що запровадження МСФЗ 17 «Страхові контракти» – обов’язкового до застосування з 1 січня 2023 року – не зводиться до суто технічної зміни облікової методології, а являє собою системну трансформацію інформаційної архітектури страхової звітності. Виявлено, що на момент набрання чинності оновленими вимогами НБУ щодо достатності капіталу понад 40% вітчизняних страховиків не відповідали встановленим нормативам, що надає дослідженню як теоретичної, так і прикладної актуальності. Досліджено роль імплементації МСФЗ 17 у зміцненні бліково-аналітичного підґрунтя економічної безпеки страхових організацій України; визначено ключові інституційні передумови ефективного впровадження стандарту в сучасних умовах господарювання. Обґрунтовано, що МСФЗ 17 запроваджує структурно досконалішу модель вимірювання страхових зобов’язань шляхом їх декомпозиції на грошові потоки виконання, коригування на ризик та маржу контрактного обслуговування. Проаналізовано три моделі оцінки страхових контрактів – загальну модель вимірювання (GMM), підхід змінної комісії (VFA) та підхід розподілу премій (PAA). Встановлено, що PAA охоплює близько 75–80% страхового ринку України за обсягом контрактів, тоді як застосування GMM обмежується переважно компаніями зі страхування життя та стримується дефіцитом актуарної інфраструктури. Розроблено авторську концептуальну матрицю взаємозв’язків, що відображає зіставлення п’яти ключових блоків розкриття інформації за МСФЗ 17 із відповідними вимірами економічної безпеки: безпекою платоспроможності, безпекою прибутковості, безпекою управління ризиками, операційною прозорістю та аналітичною спроможністю регулятора. Доведено, що вплив стандарту на економічну безпеку реалізується через множину взаємопосилюючих каналів, а не через єдиний лінійний механізм. Встановлено, що повноцінне дотримання вимог МСФЗ 17 суттєво підвищує аналітичну якість страхової звітності та знижує інформаційну асиметрію між страховиками і регулятором. Визначено, що реформування стандартів обліку є необхідною, але не достатньою умовою забезпечення економічної безпеки сектору: обґрунтовано необхідність цілеспрямованих інвестицій в актуарний людський капітал, ІТ-інфраструктуру управління даними та диференційований підхід НБУ до здійснення нагляду як невід’ємних складових ефективної імплементації стандарту.