Development of the Security Environment: a Conceptual OSINT Model and Management Framework

Abstract

The main purpose of this study is to develop theoretical and conceptual provisions that reveal the essence and mechanisms of security environment development, as well as the role of OSINT and management in this process. The article substantiates the author’s approach to interpreting the management of security environment development. Within this framework, the security environment is understood as a condition of human, organizational, societal, and state activity in which real threats exist and the consequences of their impact or counteraction are manifested. The authors argue that the security environment can be conventionally divided into two levels: unsafe and safe, and propose qualitative criteria for this differentiation. Such division enables understanding of development as an orderly and purposeful transition of the environment to a qualitatively safer state. Accordingly, the development of the security environment is defined as a process of change ensuring its transition to a more secure condition and reproducing its qualitative properties in line with the needs of actors operating within it. The article substantiates that OSINT represents a form of security activity (a technological process) involving the search, analysis, and transformation of open-source information into targeted intelligence. A structural model of OSINT is proposed, consisting of systemic organizational and technological elements and an action algorithm that together form a unified technological process. OSINT is used to obtain targeted information about threats or their sources within the security environment through detection mechanisms. The authors propose a theoretical and conceptual model of OSINT utilization in security environment development and management, integrating the key components of this process. The research contributes to the theoretical and practical understanding of the development of national and global security environments and may be useful for scholars, policymakers, practitioners, and public officials, particularly in the context of the russian–Ukrainian war. Основною метою дослідження є розробка на засадах системного підходу теоретико-концептуальних положень, які розкривають зміст і механізми розвитку безпекового середовища, а також роль у цьому процесі OSINT та управління. У статті концептуально розкрито й обґрунтовано авторський підхід до розуміння й трактування управління розвитком безпекового середовища. У межах цього підходу безпекове середовище розглянуте як стан умов життєдіяльності людини, організації, суспільства, держави та відносин між ними, де мають місце реальні загрози та відображаються наслідки їхнього впливу або протидії їм. Автори статті довели, що безпекове середовище умовно поділяється на два рівні — «небезпечне» та «безпечне», — а також розробили відповідні якісні критерії його оцінювання. Такий поділ є важливим для розуміння сутності розвитку безпекового середовища, яке має змінюватися впорядковано й спрямовано. Відтак розвиток безпекового середовища — це процес змін, які забезпечують його перехід у якісно новий безпечніший стан. Доведено, що розвиток відбувається внаслідок виконання відповідних видів безпекової діяльності та є внутрішньою характеристикою й спрямуванням цього процесу змін. У статті розширене усталене розуміння OSINT як інструмента чи методу розвідки та запропоновано розглядати його як технологію й вид безпекової діяльності. OSINT як технологія поєднує інфраструктуру, компетентності, методи та інструменти, необхідні для пошуку, аналізу й перетворення відомостей із відкритих джерел на цільову інформацію. Запропонована модель структури OSINT передбачає два пов’язані блоки: системні організаційно-технологічні елементи й алгоритм дій, які утворюють технологічний процес. OSINT як вид безпекової діяльності містить механізми виявлення, цю модель використовують для отримання цільової інформації з відкритих джерел. У дослідженні обґрунтовано зміст управління розвитком безпекового середовища. Доведено, що цей процес відбувається шляхом управління видами безпекової діяльності, зокрема OSINT, а розвиток виступає характеристикою та спрямуванням безпекових завдань і заходів. Автори статті розробили теоретико-концептуальну модель використання OSINT у розвитку безпекового середовища та управління ним. Наукова розвідка буде корисна для науковців, практиків, державних службовців та інших суб’єктів безпекового середовища, особливо в умовах російсько-української війни.