Значення емоційного інтелекту в системі сучасного менеджменту персоналу

Abstract

Актуальність. Постановка проблеми. У сучасних умовах глобалізації, цифровізації бізнес-процесів і постійних соціально-економічних змін ефективне управління персоналом має стратегічне значення для будь-якої організації. Традиційні підходи, засновані на контролі, ієрархії та адміністративному впливі, поступово поступаються місцем новим моделям управління, орієнтованим на особистість та її емоційні, мотиваційні та комунікативні потреби. Дослідження показують, що рівень емоційного інтелекту безпосередньо пов'язаний з ефективністю лідерства, продуктивністю та утриманням співробітників. Таким чином, розвиток емоційного інтелекту є не лише психологічним аспектом особистісного розвитку, а й стратегічною інвестицією в безперебійне функціонування організації. Тому дослідження важливості емоційного інтелекту в сучасному управлінні персоналом є важливим як теоретично, так і практично: воно дає можливість переосмислити роль менеджера як лідера, комунікатора та мотиватора. Мета статті – обґрунтування значущості емоційного інтелекту як стратегічного ресурсу сучасного менеджменту персоналу, а також визначення його ролі в забезпеченні ефективної взаємодії, мотивації та формування організаційної культури в умовах технологічних змін і зростання впливу штучного інтелекту на структуру праці. Методологія. У процесі виконання дослідження використано теоретичні методи: аналіз і синтез – для вивчення наукових підходів до поняття емоційного інтелекту, його структури та зв’язку з ефективністю управління; порівняльний аналіз – для зіставлення різних моделей ЕІ (Майєра-Саловея-Карузо, Гоулмана, Бар-Она) та визначення переваг і недоліків; індукція та дедукція – для формулювання загальних висновків щодо ролі емоційного інтелекту в управлінні персоналом. Результати. У статті розкрито сутність емоційного інтелекту як багатовимірного психологічного феномену, охарактеризовано основні моделі ЕІ (модель МайєраСаловея-Карузо, модель Гоулмана тощо), сформульовано рекомендації щодо розвитку ЕІ у системі професійної підготовки менеджерів, запропоновано практичні рекомендації щодо розвитку емоційної компетентності менеджерів у сучасних організаціях. Практичне значення полягає в можливості застосування його результатів у реальному бізнес-середовищі для підвищення ефективності управління людськими ресурсами, формування позитивного психологічного клімату та зміцнення корпоративної культури. Перспективи подальших досліджень. Результати дослідження можуть стати підґрунтям для створення інтегрованої моделі емоційного лідерства, що поєднує психологічні, соціальні й управлінські аспекти ефективного керівництва. In today's conditions of globalization, digitalization of business processes and constant socio-economic changes, effective personnel management is of strategic importance for any organization. Traditional approaches, based primarily on control, hierarchy and administrative influence, are gradually giving way to new management models focused on the individual and its emotional, motivational and communicative needs. In the process of conducting the study, theoretical methods were used: analysis and synthesis - to study scientific approaches to the concept of emotional intelligence, its structure and connection with management effectiveness, comparative analysis - to compare different ЕІ models (Mayer-Salovey-Caruso, Goleman, Bar-On) and determine the advantages and disadvantages, induction and deduction - to formulate general conclusions about the role of emotional intelligence in personnel management. The article reveals the essence of emotional intelligence as a multidimensional psychological phenomenon, characterizes the main ЕІ models (Mayer-Salovey-Caruso model, Goleman model, etc.), formulates recommendations for the development of ЕІ in the system of professional training of managers, and offers practical recommendations for the development of emotional competence of managers in modern organizations. It lies in the possibility of applying its results in a real business environment to increase the efficiency of human resources management, the formation of a positive psychological climate and the strengthening of corporate culture. Can become the basis for creating an integrated model of emotional leadership, combining psychological, social and managerial aspects of effective leadership.