Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4363| Название: | Оподаткування трудових доходів на старті кар’єри: студентська зайнятість як ранній індикатор фіскального розриву |
| Другие названия: | Taxation of Labor Income at the Start of a Career: Student Employment as an Early Indicator of the Fiscal Gap |
| Авторы: | Письменний, Віталій Валерійович |
| Ключевые слова: | оподаткування трудових доходів податок на доходи фізичних осіб військовий збір єдиний соціальний внесок фіскальний розрив студентська зайнятість «тіньовий» ринок праці labor income taxation personal income tax military duty unified social contribution fiscal gap student employment shadow labor market |
| Дата публикации: | 2026 |
| Издатель: | Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту |
| Библиографическое описание: | Письменний, В. (2026). ОПОДАТКУВАННЯ ТРУДОВИХ ДОХОДІВ НА СТАРТІ КАР’ЄРИ: СТУДЕНТСЬКА ЗАЙНЯТІСТЬ ЯК РАННІЙ ІНДИКАТОР ФІСКАЛЬНОГО РОЗРИВУ. Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту, 1(101), 88-105. http://doi.org/10.34025/2310-8185-2026-1.101.06 |
| Аннотация: | Актуальність. В умовах трансформації ринку праці та посилення фіскального тиску в Україні податкова система продовжує ігнорувати вікову диференціацію платників податків, розглядаючи студентську молодь як універсальний суб’єкт оподаткування. Це створює інституційну асиметрію, за якої молодь несе повну фіскальну відповідальність на старті кар’єри при відсутності негайних соціальних вигод, що стимулює перехід у неформальний сектор. Війна загострила ці дисбаланси, перетворивши студентську неофіційну зайнятість з соціологічного феномену на макроекономічний чинник формування системного фіскального розриву. Мета дослідження. Стаття має на меті аналіз особливостей оподаткування трудових доходів студентів в Україні, визначення їхньої ролі у формуванні фіскального розриву в умовах поширення неофіційної зайнятості, обґрунтування пропозицій щодо адаптації податкових інструментів до специфіки ринку праці. Методологія. У роботі використано комплексний підхід, що поєднує оцінку результатів опитування щодо студентської зайнятості та визначення параметрів поведінкової еластичності молоді стосовно податкових стимулів, аналіз динаміки надходжень податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску для реконструкції макрофіскальної траєкторії в умовах воєнного стану, розробку концептуальних засад впровадження спеціальних податкових режимів і механізмів стимулювання роботодавців для інституційної легалізації першого робочого місця. Результати. У ході дослідження встановлено домінування неформальних і напівформальних моделей зайнятості серед студентства, що свідчить про глибоку деформацію молодіжного сегмента ринку праці. Доведено, що чинна податкова архітектура виконує роль «селективного фільтра», який через уніфікацію фіскального навантаження створює високі бар’єри для входу в легальне правове поле, виштовхуючи молодь у «тіньовий» сектор. Обґрунтовано гіпотезу, згідно з якою ранній досвід неформальної праці трансформує студентську зайнятість на інкубатор стійких «тіньових» практик, що згодом масштабуються на подальші етапи трудового життя, формуючи деструктивні моделі фіскальної поведінки та системні ризики для фінансової стійкості держави. Практичне значення. Обґрунтовано впровадження спеціального податкового режиму, що включає зниження ставки податку на доходи фізичних осіб для молоді та звільнення роботодавців від сплати єдиного соціального внеску при працевлаштуванні студентів за фахом. Запропоновано інституціоналізацію цифрового статусу «студент-підприємець» у системі «Дія» для автоматизації комплаєнсу та зниження трансакційних витрат. Перспективи подальших досліджень. Подальші наукові розвідки мають зосередитися на моделюванні фіскального розриву, що формується на ранніх етапах трудового життя, із виокремленням студентської зайнятості як самостійного аналітичного сегмента. Against the backdrop of labor market transformation and intensifying fiscal pressure in Ukraine, the taxation system continues to overlook age-based differentiation among taxpayers, treating student youth as a universal taxable subject. This creates an institutional asymmetry where young people bear full fiscal responsibility at the start of their careers without immediate social benefits, thereby incentivizing entry into the informal sector. The war has exacerbated these imbalances, shifting student informal employment from a sociological phenomenon into a macroeconomic factor contributing to a systemic fiscal gap. Objective. The article aims to analyze the specifics of taxing student labor income in Ukraine, determine its role in forming the fiscal gap amidst widespread informal employment, and substantiate proposals for adapting tax instruments to the specificities of student labor. The study employs a comprehensive approach integrating: an assessment of survey results regarding student employment to determine behavioral elasticity parameters toward tax incentives; an analysis of revenue trends from personal income tax, military duty, and unified social contribution to reconstruct macro-fiscal trajectories under martial law; and the development of a conceptual framework for implementing special tax regimes and employer incentives aimed at the institutional legalization of first-time employment. The study identifies a predominance of informal and semi-formal employment models among students, indicating a profound distortion of the youth labor market segment. It is demonstrated that the current tax architecture acts as a «selective filter» which, through unified fiscal burdens, creates high barriers to entry into the legal framework, pushing youth into the «shadow» sector. The hypothesis is substantiated that early experience in informal labor transforms student employment into an incubator for persistent «shadow» practices that scale into later career stages, forming destructive fiscal behavior patterns and systemic risks to national financial stability. The study justifies the introduction of a special tax regime, including a reduction in personal income tax rates for youth and exempting employers from unified social contribution payments when hiring students within their field of study. The institutionalization of a digital «student-entrepreneur» status within the «Diia» ecosystem is proposed to automate compliance and reduce transactional costs. Future scientific inquiries should focus on modeling the fiscal gap formed during the early stages of professional life, isolating student employment as a distinct analytical segment. |
| URI: | http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4363 |
| Располагается в коллекциях: | Фінанси й економіка (101) |
Файлы этого ресурса:
| Файл | Описание | Размер | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Pysmennyi_Taxation.pdf | основний текст | 338 kB | Adobe PDF | Просмотреть/Открыть |
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.