ESG-інвестування та ефективність фондових ринків у переході до сталих фінансів

Abstract

Актуальність. Постановка проблеми. Перехід до моделі сталого розвитку зумовлює суттєву трансформацію інвестиційного середовища: ESG-критерії (Environmental, Social, Governance) дедалі більше інтегруються в процеси прийняття фінансових рішень інституційними та приватними інвесторами. Зокрема, за даними Bloomberg Intelligence, обсяг ESG-активів під управлінням у 2022 році перевищив 40 трлн дол. США, а за різними оцінками, станом на 2025 рік мав перевищувати 50 трлн дол. Проте питання про те, чи сприяє ESG-інвестування підвищенню ефективності фондових ринків у традиційному розумінні, чи, навпаки, призводить до субоптимального розподілу капіталу - залишається дискусійним і потребує комплексного дослідження. Метою статті є дослідження впливу поширення ESG-інвестування на ефективність фондових ринків, визначення механізмів їх взаємодії та ідентифікація ключових тенденцій у контексті переходу до сталих фінансів, зокрема з урахуванням рейтингової конвергенції та розвитку ринку зелених облігацій. Методологія. У дослідженні застосовано порівняльний аналіз – для оцінки динаміки ESG-індексів у зіставленні з традиційними ринковими індексами; метод узагальнення – для систематизації теоретичних підходів до визначення ринкової ефективності в умовах ESG-трансформації; аналіз вторинних даних – для дослідження статистики ринку ESG-активів; критичний аналіз – для оцінки методологічних обмежень наявних досліджень. Результати. Досліджено динаміку глобального ринку ESG-активів та визначено його вплив на структуру фондових ринків. Проаналізовано ключові теоретичні концепції ефективності ринку (гіпотеза Фами) крізь призму ESG-факторів. Виявлено, що поширення ESG-інвестування формує додаткові інформаційні сигнали та змінює ціноутворення активів, що може як посилювати, так і послаблювати інформаційну ефективність ринку залежно від якості ESG-розкриття. Визначено, що компанії з високим ESG-рейтингом демонструють стійкіші фінансові результати в довгостроковій перспективі, хоча їх короткострокова дохідність не є стабільно вищою. Проаналізовано проблему рейтингової розбіжності (rating divergence) та її вплив на інформаційну ефективність ринку. Запропоновано модель взаємозв’язку ESG-факторів та ринкової ефективності. Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані інституційними інвесторами при формуванні ESG-портфелів, регуляторами фондового ринку при розробці стандартів ESG-розкриття, а також корпоративними менеджерами при формуванні ESG-стратегій та систем управління нефінансовими ризиками. Перспективи подальших досліджень. Доцільним є проведення емпіричного дослідження взаємозв’язку між ESG-рейтингами та надлишковою дохідністю акцій на ринках, що розвиваються, зокрема в Центральній та Східній Європі, а також розробка уніфікованого підходу до оцінки якості ESG-розкриття в умовах регуляторної фрагментації. The article examines the relationship between the proliferation of ESG (Environmental, Social, Governance) investing and stock market efficiency within the context of the global transition to sustainable finance. According to Bloomberg Intelligence, ESG assets under management exceeded $40 trillion in 2022, according to various estimates, were expected to exceed USD 50 trillion by 2025. The purpose of the study is to analyse the mechanisms through which ESG-oriented capital allocation affects market efficiency and to identify key trends in sustainable financial markets, including rating convergence and green bond market development. The research employs comparative analysis, the generalisation method, secondary data analysis, and critical analysis to evaluate the methodological limitations of existing research. The findings reveal that ESG investing creates additional informational signals that alter asset pricing, which can both enhance and impair informational market efficiency depending on the quality and consistency of ESG disclosures. An analysis of the efficient market hypothesis through the ESG lens indicates that nonfinancial information is increasingly priced into securities, challenging traditional assumptions about market efficiency. The study identifies and analyses the problem of ESG rating divergence and its impact on market informational efficiency: the correlation between major ESG rating providers is only 0.54, generating informational noise that distorts price signals. Companies with high ESG ratings demonstrate more resilient long-term financial performance, although short-term excess returns remain inconsistent. A conceptual model of the relationship between ESG factors and market efficiency is proposed. The results are applicable to institutional investors in ESG portfolio construction, capital market regulators in developing ESG disclosure standards, and corporate managers in building ESG strategies and non-financial risk management systems. Future research should focus on empirical analysis of the ESGreturn nexus in emerging markets, particularly in Central and Eastern Europe, and on developing a unified approach to assessing ESG disclosure quality.