Застосування інструментів кейс-менеджменту в управлінні бізнес-процесами в умовах інтеграції України до ЄС

Abstract

Актуальність. Постановка проблеми. Процеси інтеграції України до економічного та правового простору ЄС зумовлюють нагальну потребу в докорінній перебудові систем управління бізнесом. У контексті адаптації до стандартів ЄС, що вимагає гармонізації понад 27 тисяч нормативних актів, компанії щоденно стикаються із непередбачуваними завданнями. Складні процеси вимагають переходу від жорсткого управління потоками робіт до гнучкого «управління справами» (кейсами), де рішення приймаються фахівцями під час виконання завдань на основі контексту. Попри гостру необхідність, питання системного застосування кейс-менеджменту в умовах євроінтеграції залишається недостатньо вивченим, що формує свого роду дослідницьку прогалину. Метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо застосування інструментів кейс-менеджменту для трансформації систем управління бізнес-процесами українських підприємств, що дозволить забезпечити їхню організаційну стійкість, інституційну конвергенцію зі стандартами ЄС та підвищення конкурентоспроможності на європейському ринку в умовах глобальної цифровізації та макроекономічної турбулентності. Методологія. Дослідження базується на міждисциплінарному підході, який передбачає використання якісного та кількісного аналізу. Методологія включає огляд літератури для аналізу наукових підходів до трактування кейс-менеджменту, що охоплює праці закордонних та українських авторів. Порівняльний аналіз був використаний для визначення відмінностей у трактуванні поняття в різних галузях, таких як медицина, соціальна робота, бізнес і право. Емпіричні дані отримані шляхом аналізу нормативно-правових документів, зокрема українського законодавства щодо соціальних послуг, а також кейсів із впровадження кейс-менеджменту в бізнесі та соціальних проєктах в умовах війни. Методи синтезу, узагальнення і моделювання використовувалися для формування рекомендацій щодо подальшого розвитку підходу, враховуючи специфіку кризових умов. Результати. Дослідження показало, що кейс-менеджмент є багатогранним та адаптивним підходом, який можна застосовувати у різних галузях. Визначено п’ять основних наукових підходів до його трактування: функціонально-процесуальний, особистісно-орієнтований, міждисциплінарний, контекстно-галузевий та юридично-нормативний. Усі ці підходи підкреслюють структурованість процесу кейс-менеджменту, який включає оцінку потреб, планування, координацію, виконання, моніторинг і завершення кейсу. Окремо було розглянуто алгоритм застосування кейс-менеджменту, що є універсальним, але водночас адаптованим до специфіки кожної галузі. Виявлено, що найбільш актуальними викликами для розвитку кейс-менеджменту є цифровізація процесів, інтеграція міждисциплінарних команд і врахування культурних особливостей. У контексті України, особливо в умовах воєнного стану, кейс-менеджмент набуває стратегічного значення для управління кризами, підтримки бізнесу, соціальних послуг і медичного забезпечення. Практичне значення. Практичне значення кейс-менеджменту підтверджується його здатністю інтегрувати різні ресурси для досягнення якісних результатів у короткі терміни, що є критичним у кризових умовах. Запропоновані в дослідженні рекомендації спрямовані на адаптацію кейс-менеджменту до сучасних умов і можуть бути використані для розробки стандартів у бізнесі, соціальних послугах і охороні здоров’я. Вони допоможуть покращити ефективність управління ресурсами та задоволення потреб клієнтів. Перспективи подальших досліджень. Подальші дослідження можуть зосередитися на створенні універсальних стандартів для впровадження кейс-менеджменту у різних галузях, зокрема у бізнесі. Перспективним є аналіз можливостей цифровізації процесів кейс-менеджменту, включаючи використання автоматизованих платформ і штучного інтелекту. Окремий напрямок досліджень може бути присвячений адаптації кейс-менеджменту до специфіки міжкультурного контексту та викликів глобалізації. The modern processes of Ukraine's integration into the European economic and legal space necessitate a radical restructuring of business management systems. Traditional Business Process Management (BPM) approaches, based on rigid algorithms and linear sequences (BPMN), demonstrate limited efficiency under high market volatility, dynamic regulatory changes, and an increasing share of knowledge-intensive work. Adapting to EU standards requires high flexibility and digitalization. Therefore, the concept of adaptive case management (ACM) becomes increasingly vital. This study aims to provide a theoretical and methodological justification and develop practical recommendations for applying ACM tools to transform business process management in Ukrainian enterprises. This ensures organizational resilience, institutional convergence with EU standards, and enhanced competitiveness. The research employs a systematic approach to analyze the institutional and technological environment. A comparative analysis differentiates traditional process management from case management (BPMN versus CMMN and DMN) based on the object of management, process nature, and modeling approaches. Furthermore, a matrix method evaluates structural barriers and implementation precedents across sectors. The study proves that transitioning to adaptive case management, which uses declarative notations and focuses on data-centric goal orientation, is critical for ensuring fundamental organizational resilience (resilience by-design). The analysis of Ukraine's institutional environment reveals a significant sectoral imbalance. The public sector demonstrates successful precedents of electronic case management implementation (e-Justice systems, eCase in anti-corruption infrastructure, and social services), whereas scaling this progressive experience to small and medium-sized enterprises (SMEs) is severely hindered by innovation financing deficits, regulatory fragmentation, and organizational resistance. Overcoming these barriers requires the synergy of case management with agile methodologies (Agile, Lean) and the accelerated implementation of Industry 4.0 technologies. The proposed strategic vectors allow Ukrainian companies to adapt to the Deep and Comprehensive Free Trade Area (DCFTA) requirements faster and more cost-effectively, facilitating direct integration into global value chains. Future studies should focus on hybridizing decision-making systems by integrating artificial intelligence algorithms into case management. This enables predictive risk analytics and reduces the cognitive load on knowledge workers without depriving them of control over final decisions. Finally, it is vital to evolve modeling notations for complex business ecosystems and develop applied metrics to assess business model resilience during the design phase.