Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4324
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorТимченко, Надія Миколаївна-
dc.contributor.authorМіщенко, Іван Анатолійович-
dc.contributor.authorВдовічена, Ольга Геннадіївна / Vdovichena, Olha-
dc.date.accessioned2026-05-31T17:05:51Z-
dc.date.available2026-05-31T17:05:51Z-
dc.date.issued2026-
dc.identifier.citationТимченко, Н. М., Міщенко, І. А., & Вдовічена, О. Г. (2026). ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОГНОЗУВАННЯ ПОПИТУ І ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧІВ. Актуальні питання економічних наук, (22). https://doi.org/10.5281/zenodo.20375676uk_UK
dc.identifier.otherУДК 004.8:339.138:658.8:005.591.6:519.816-
dc.identifier.urihttp://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4324-
dc.description.abstractТрансформація маркетингового середовища під впливом цифровізації зумовлює потребу в методичному переосмисленні інструментарію прогнозування попиту. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю адаптації бізнесу до умов цифрової економіки та ринку. Мета – обґрунтування методичних засад застосування алгоритмів штучного інтелекту для прогнозування попиту та моделювання поведінки споживачів. У процесі дослідження застосовано комплекс взаємодоповнювальних методів наукового пізнання. Зокрема, використано системний аналіз для класифікації сучасних підходів до застосування штучного інтелекту в прогнозуванні попиту та визначення їхніх функціональних особливостей у маркетинговій аналітиці. Для побудови та інтерпретації прогнозних підходів застосовано елементи економіко-математичного моделювання, зокрема аналіз часових рядів (ARIMA-підхід), рекурентні нейронні мережі (LSTM), а також ансамблеві алгоритми машинного навчання (Random Forest, XGBoost), що дозволяють ураховувати як лінійні, так і нелінійні залежності в споживчих даних. Порівняльний аналіз моделей прогнозування здійснювався за допомогою стандартних метрик якості: середньої абсолютної похибки (MAE), середньоквадратичної похибки (RMSE) та середньої абсолютної відносної похибки (MAPE), що дозволяє оцінити точність і стабільність прогнозних результатів у різних умовах даних. Окремо застосовано методи аналізу даних поведінки споживачів, які включають оброблення історії покупок, цифрової активності та реакцій на маркетингові стимули, що дозволяє враховувати поведінкові фактори в процесі формування прогнозів попиту. Результати дослідження свідчать, що штучний інтелект суттєво змінює підхід до прогнозування попиту. Якщо раніше компанії переважно реагували на вже сформовані тенденції, то зараз з’являється можливість їх передбачати ще на ранніх етапах. Алгоритми машинного навчання дозволяють виявляти складні взаємозв’язки між ціною, сезонністю, поведінковими патернами та зовнішніми факторами, які важко врахувати у традиційних моделях. Водночас ефективність таких технологій значною мірою залежить від якості даних, рівня цифрової зрілості компанії та здатності інтегрувати аналітичні системи в управлінські процеси. Узагальнено, що штучний інтелект поступово стає ключовим елементом сучасної маркетингової аналітики, впливаючи не лише на точність прогнозів, а й на підходи до прийняття управлінських рішень у сфері попиту та поведінки споживачів. Подальші дослідження доцільно спрямувати на вдосконалення моделей прогнозування та адаптацію алгоритмів штучного інтелекту до динамічних умов ринку. The transformation of the marketing environment driven by digitalization creates a need for the methodological reassessment of demand-forecasting tools. The relevance of the study stems from the need for businesses to adapt to the conditions of the digital economy and the modern market. The aim is to substantiate the methodological foundations for applying artificial intelligence algorithms to demand forecasting and consumer-behavior modeling. The study employs a set of complementary scientific methods. In particular, systems analysis is used to classify current approaches to the application of artificial intelligence in demand forecasting and to identify their functional features within marketing analytics. To construct and interpret the forecasting approaches, elements of economic and mathematical modeling are applied, including time-series analysis (the ARIMA approach), recurrent neural networks (LSTM), and ensemble machine-learning algorithms (Random Forest, XGBoost), which capture both linear and nonlinear dependencies in consumer data. A comparative analysis of the forecasting models is performed using standard quality metrics, namely the mean absolute error (MAE), the root-mean-square error (RMSE), and the mean absolute percentage error (MAPE), which allow the accuracy and stability of the forecast results to be evaluated under various data conditions. In addition, dedicated methods of consumer-behavior data analysis are applied, including the processing of purchase history, digital activity, and responses to marketing stimuli, which makes it possible to incorporate behavioral factors into the demand-forecasting process. The results show that artificial intelligence substantially changes the approach to demand forecasting. Whereas companies previously tended to react to trends that had already taken shape, it is now possible to anticipate such trends at much earlier stages. Machine-learning algorithms reveal complex interrelationships among price, seasonality, behavioral patterns, and external factors that are difficult to capture using traditional models. At the same time, the effectiveness of these technologies depends largely on data quality, the company’s level of digital maturity, and its ability to integrate analytical systems into management processes. It is concluded that artificial intelligence is gradually becoming a key element of contemporary marketing analytics, influencing not only forecast accuracy but also the approaches to managerial decision-making in the area of consumer demand and behavior. Further research should focus on refining forecasting models and adapting artificial intelligence algorithms to dynamic market conditions.uk_UK
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherАктуальні питання економічних наукuk_UK
dc.subjectваріативне прогнозуванняuk_UK
dc.subjectфінансова рівновагаuk_UK
dc.subjectфінансова стійкістьuk_UK
dc.subjectфінансовий стан підприємстваuk_UK
dc.subjectвідновлювальні процесиuk_UK
dc.subjectекономічне формалізуванняuk_UK
dc.subjectімітаційне відтворенняuk_UK
dc.subjectризик-менеджментuk_UK
dc.subjectадаптивне управлінняuk_UK
dc.subjectvariable forecastinguk_UK
dc.subjectfinancial equilibriumuk_UK
dc.subjectfinancial sustainabilityuk_UK
dc.subjectfinancial condition of the enterpriseuk_UK
dc.subjectrecovery processesuk_UK
dc.subjecteconomic formalizationuk_UK
dc.subjectsimulation modelinguk_UK
dc.subjectrisk managementuk_UK
dc.subjectadaptive managementuk_UK
dc.titleШтучний інтелект як інструмент прогнозування попиту і поведінки споживачівuk_UK
dc.title.alternativeArtificial Intelligence as a Tool for Forecasting Consumer Demand and Behaviouruk_UK
dc.typeArticleuk_UK
Розташовується у зібраннях:06.54.31 Науково-технічний прогрес. Нові технології. Нововведення. Дослідження та розробки

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Vdovichena_Artificial.pdfосновний текст595.32 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.