Освітній туризм в Україні у XVIII столітті

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю осмислення такого феномену як освітня мобільність, її історичних витоків. В цьому сенсі особливе місце посідає освітній туризм в Україні XVIII ст., що був важливою складовою культурного обміну та становлення української інтелектуальної традиції. Вивчення цього явища зберігає свою важливість і в сучасних умовах глобалізації освіти Мета статті полягає у комплексному дослідження освітнього туризму в Україні XVIII ст. як важливого соціокультурного явища, визначення його основних форм, напрямів і особливостей, а також з’ясування його ролі у формуванні української освітньої традиції. Методи дослідження ґрунтуються на принципах історизму, об’єктивності, системності та комплексності. Застосовано історико-генетичний метод, який дав змогу простежити виникнення та розвиток освітніх подорожей. Історико-порівняльний метод використано для зіставлення освітніх практик в Україні та європейських країнах. Системний підхід дав можливість розглядати освітній туризм як цілісне соціокультурне явище. Біографічний метод став у нагоді для дослідження освітніх маршрутів і діяльності окремих постатей «українського Просвітництва». Джерельну базу становлять наративні джерела, літературні та публіцистичні твори XVIII ст., сучасні наукові дослідження. Результати дослідження засвідчують, що освітній туризм в Україні XVIII ст. був важливим і системним явищем, яке відігравало значну роль у розвитку національної освіти та культури. З’ясовано, що наслідком цього стало активне запозичення нових наукових знань, педагогічних методів і культурних практик. Доведено, що освітній туризм сприяв формуванню нової інтелектуальної української еліти, представники якої відігравали ключову роль у розвитку філософської думки, літератури та суспільного життя. Висновки. Освітній туризм в Україні XVIII ст. був важливим складником культурного й інтелектуального розвитку суспільства. Він охоплював як навчання в місцевих освітніх осередках, так і подальші освітні подорожі до провідних університетів Європи. Це дає змогу розглядати «освітні мандрівки» як могутній фактор, що сприяв поширенню ідей Просвітництво та інтеграції українських земель до європейського освітнього простору. Практичне значення результатів полягає в можливості їхнього використання в освітньому процесі та наукових дослідженнях. Перспективи подальших досліджень пов’язані з дослідження впливу ідей Просвітництва на освітні практики в Україні та трансформацію світогляду української еліти. Abstract. The relevance of the study is due to the need to understand such a phenomenon as educational mobility, its historical origins. In this sense, a special place is occupied by educational tourism in Ukraine of the 18th century, which was an important component of cultural exchange and the formation of the Ukrainian intellectual tradition. The study of this phenomenon retains its importance in modern conditions of globalization of education. The purpose of the article is to comprehensively study educational tourism in Ukraine in the 18th century as an important socio-cultural phenomenon, to determine its main forms, directions and features, as well as to clarify its role in the formation of the Ukrainian educational tradition. The research methods are grounded in the principles of historicism, objectivity, systematicity and complexity. The historical-genetic method was applied, which made it possible to trace the emergence and development of educational travel. The historical-comparative method was used to compare educational practices in Ukraine and European countries. The systematic approach made it possible to consider educational tourism as a holistic socio-cultural phenomenon. The biographical method was useful for studying educational routes and the activities of individual figures of the “Ukrainian Enlightenment”. The source base is made up of narrative sources, literary and journalistic works of the 18th century, and modern scientific research.The research findings demonstrate that educational tourism in Ukraine in the 18th century was an important and systemic phenomenon that played a significant role in the development of national education and culture. It was found that this resulted in the active borrowing of new scientific knowledge, pedagogical methods and cultural practices. It is proven that educational tourism contributed to the formation of a new intellectual Ukrainian elite, whose representatives played a key role in the development of philosophical thought, literature and public life. Conclusions. Educational tourism in Ukraine in the 18th century was an important component of the cultural and intellectual development of society. It included both studies in local educational centers and further educational trips to leading universities in Europe. This allows us to consider “educational trips” as a powerful factor that contributed to the spread of the ideas of the Enlightenment and the integration of Ukrainian lands into the European educational space. The practical significance of the results lies in the possibility of their use in the educational process and scientific research. Prospects for further research are related to the study of the influence of the ideas of the Enlightenment on educational practices in Ukraine and the transformation of the worldview of the Ukrainian elite.