The Green Competitiveness as an Indicator of Sustainable Development

Abstract

The green economy, the development and enhancement of green competitiveness of the company are the key determinants of sustainable economic and social development. The aim of the article is to determine the features, determinants and drivers of the green competitiveness of the company. The article pointed out the system of green competitiveness of the company and has to include the three main clusters: economic; environment and social. The study offers the concept of green competitiveness system and the evaluation approach that is based on systems analysis, which provides a new perspective way for the empirical research of green competitiveness. The article substantiates that the system of green competitiveness of the company should include three main clusters: economic, environmental and social. The authors argue that the

effectiveness of green competitiveness is determined by a number of factors: the share of green goods and services; the speed of implementation of green innovations; the ability to gain and maintain market share; initial prerequisites for development; the level of perception of green innovations; development of ecological culture in society. The authors identify the subsystems that first need to be assessed: the production process, consumption, infrastructure, corporate culture, resource use, the extent of pollution. Екологічна економіка, формування та підвищення зеленої конкурентоспроможності компанії є ключовими детермінантами функціонування сталого розвитку економіки та суспільства. В статті обґрунтовується, що концепція зеленого виробництва - це концепція, яка розвивається динамічно та потребує відповідного удосконалення теоретикометодологічних засад та практичного інструментарію регулювання. Метою статті є визначення особливостей та детермінант зеленої конкурентоспроможності компанії, формування концептуальних засад її оцінювання. Аналіз закордонних напрацювань дозволив зробити висновок про необхідність удосконалення теоретичних основ визначення зеленої конкурентоспроможності компаній в контексті конкретизації основних її складових та детермінант. У статті обґрунтовано, що система зеленої конкурентоспроможності компанії повинна включати три основні кластери: економічний,екологічний та соціальний. Автори доводять, що результативність зеленої конкурентоспроможності визначається низкою чинників: часткою зелених товарів та послуг; швидкістю впровадження зелених інновацій; можливістю здобуття та збереження частки ринку; початковими передумовами розвитку; рівнем сприйняття зелених інновацій; розвитком екологічної культури в суспільстві. При цьому зелена конкурентоспроможність повинна бути забезпечена на всіх рівнях економіки: на рівні країни, на регіональному рівні, для компаній та інших стейкхолдерів. У дослідженні обґрунтовано складові системи зеленої конкурентоспроможності та підхід до оцінювання, який формується на засадах системного аналізу, що забезпечує новий перспективний шлях для емпіричного дослідження екологічної конкурентоспроможності. Авторами визначені підсистеми, які в першу чергу потребують оцінювання: процес виробництва, споживання, інфраструктура, корпоративна культура, ресурсокористування, масштаби забруднення.