Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4189
Назва: Міжнародна інтелектуальна міграція:від «відпливу умів» до їх циркуляції
Інші назви: International Intellectual Migration:From “Brain Drain” To “Brain Circulation”
Автори: Власова, Тетяна
Теми: міграція
міжнародна міграція
«відплив умів»
глобалізація
інтелектуальний капітал
«обмін умів»
«мобільність умів»
«циркуляція умів»
migration
international migration
“brain drain”
globalization
intellectual capital
“brain exchange”
“brain mobility”
“brain circulation”.
Дата публікації: 2020
Видавництво: Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту
Бібліографічний опис: Власова Т. МІЖНАРОДНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА МІГРАЦІЯ:ВІД «ВІДПЛИВУ УМІВ» ДО ЇХ ЦИРКУЛЯЦІЇ. Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. 2020. № 1-2(77-78). Економічні науки. С. 315–325. DOI: http://doi.org/10.34025/2310-8185-2020-1.77-2.78.27.
Короткий огляд (реферат): Актуальність. Постановка проблеми. В епоху глобалізації мобільність робочої сили є важливим чинником розвитку світової економіки. Міжнародна міграція здійснює значний вплив на соціально-економічну та демографічну ситуацію в державі, оскільки знижує пропозицію робочої сили на ринку праці та її якісні характеристики. Однак найбільш відчутні її наслідки у разі, коли йдеться про міграцію інтелектуальну. Найчастіше інтелектуальна міграція здійснюється не в порядку обміну знаннями і досвідом у двосторонньому порядку, що характерно для економік розвинутих країн, а в порядку «витоку» чи «розтрати» умів. Особливого значення сьогодні набуває запобігання масового виїзду закордон висококваліфікованих працівників та пошук альтернатив цього процесу. Мета дослідження. Мета статті – визначення сутності міжнародної інтелектуальної міграції, обґрунтування необхідності переходу від «відпливу умів» до їх циркуляції. Методологія. У процесі дослідження використано системний та загальнотеоретичний підходи до виявлення сутності категорій; аналіз, абстрагування та аналогію – для пізнання та характеризування видів міграції; метод діалектики – для розгляду взаємообумовленості розвитку міжнародних міграційних процесів в напрямку їх інтелектуалізації; метод дедукції – для визначення соціально-економічних наслідків для країн-постачальників і країнреципієнтів інтелектуальних ресурсів; графічний метод – для наочного представлення аналітичного матеріалу щодо відображення «відпливу умів» в Україні. Результати. У статті визначено сутність та зміст поняття «міграція»; розглянуто витоки та види міграції. Автором виявлено і охарактеризовано причини міжнародної міграції, тенденції міграційних процесів у світі. Представлено визначення суті інтелектуальної міграції та виявлено соціально-економічні наслідки «відпливу умів» для країн-постачальників і країнреципієнтів висококваліфікованих робітників. У статті запропоновано шляхи вирішення проблеми «відпливу умів» шляхом переходу до їх циркуляції. Практичне значення. Запропонований механізм регулювання потоків інтелектуальної міграції шляхом розробки і реалізації більшої кількості наукомістких міждержавних програм за участі висококваліфікованих фахівців різних країн, а також міжнародний моніторинг процесів інтелектуальної міграції. Перспективи подальших досліджень. Розробка ефективних організаційних форм і механізмів обміну інтелектуальними ресурсами у двосторонньому порядку між країнами. The essence and content of the concept of “migration” are determined the article. The sources and types of migration have been considered. It is noted that labor mobility is an important factor in the development of the global economy. International migration has a significant impact on the socio-economic and demographic situation in the state, as it reduces the supply of labor on the labor market and also its quality characteristics. However, migration entails the most tangible consequences in case of intellectual migration. The author identifies and characterizes the causes of international migration, the trends of migration processes in the world. The reasons for international migration may be different, but mainly the migration processes are caused by economic, social, political or military factors. Brain drain is a process of mass emigration in which specialists, scientists and skilled workers leave the country or region for political, economic, religious or other reasons. Determination of essence of intellectual migration is presented in the article. It is found that mostly intellectual migration is carried out not in the order of the exchange of knowledge and experience bilaterally, which is typical for the economies of developed countries, but in the order of “source” or “waste” of minds. Today the task of particular importance is the prevention of the mass departure of highly skilled workers abroad and the search for alternatives to this process. Intellectual capital has significant freedom of choice of the host country and the implementation of capabilities. The higher the education of migrants, the greater the expected personal benefits of resettlement, the loss of the country of emigration and the benefits of the recipient country. Fully stopping the “brain drain” process is impossible in the context of globalization, but the “brain circulation” is able to reduce the risks and the negative consequences of intellectual migration considerably. The “brain circulation” model provides that the highly skilled specialists’ migration has the temporal and turning character, related to realization of scientific and industrial projects.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4189
Розташовується у зібраннях:Демографія, економіка праці, соціальна економіка та політика (77-78)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Vlasova_ international.pdfосновний текст227.07 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.