Корупційні ризики у сфері публічних закупівель та шляхи їх мінімізації

Abstract

Актуальність. Постановка проблеми. У статті актуалізуються сучасні аспекти функціонування національної системи публічних закупівель після підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та впровадження нового тендерного законодавства; визначено та охарактеризовано вплив публічних закупівель на соціально-економічні процеси в країні шляхом реалізації їхніх особливих функцій; узагальнено негативну дію корупційних проявів у тендерних процесах, які призводять не тільки до фінансових, а й кількісних, якісних і політичних втрат для країни; виокремлено проблему подальшого існування корупції у сфері публічних закупівель та оцінено сучасний її рівень після впровадження нових інструментів і цифронізації процесів; визначено основні види корупційних правопорушень, які пов’язані з отриманням неправомірної вигоди, підкупом осіб, які приймають управлінські рішення у торгах, а також використанням фінансових ресурсів, призначених для публічних закупівель для особистої вигоди або збагачення. Метою статті є характеристика сучасного стану функціонування системи публічних закупівель, оцінка рівня її корупційності, систематизація можливих ризиків недоброчесної поведінки суб’єктів на різних етапах проведення торгів і визначення способів їх мінімізації з врахуванням новел тендерного законодавства та практики протидії. Методологія. У статті використано загальнонаукові методи: аналіз, синтез, індукція, дедукція, конкретизація. Результати. На основі оцінки функціональної складової публічних закупівель та аналізу організаційного механізму їх проведення систематизовано корупційні ризики, які виникають на стадії підготовки торгів, кваліфікації їх учасників, а також під час безпосереднього виконання замовлення; виокремлено і деталізовано індикатори існування корупційних ризиків, які визначаються: вмотивованим лобіюванням активізації публічних закупівель у певній сфері господарської діяльності, маніпуляцією з обсягами закупівель та необхідними фінансовими ресурсами, таємними домовленостями з обмеженим колом постачальників, застосуванням прихованих елементів дискримінації, спеціальним скороченням термінів виконання замовлень або спланованою непередбачуваністю виникнення потреби в закупівлі товарів та послуг, безпідставними преференціями для окремих учасників, несистемністю відбору переможця серед постачальників, які мають одинакові умови тендерних пропозицій, умисним затягуванням процесу надання інформації про необхідні матеріали та ресурси для завершення виконання замовлення, затримкою оплати виконаних робіт або ж появою додаткових необумовлених раніше умов виконання договорів. Практичне значення. Узагальнено шляхи мінімізації корупційних ризиків, які передбачають комбінацію психологічних, технічних, регламентних і репресивних методів; оцінено потенціал новел сучасного тендерного законодавства з позиції протидії корупційним проявам та посилення впливу регламентних та репресивних способів їх мінімізації; визначено необхідність подальшої активізації діяльності контролюючих і правоохоронних органів як інституцій, які покликані реалізовувати репресивну складову протидії корупційним правопорушенням у сфері публічних закупівель. The article describes current aspects of the functioning of national public procurement system after the signing of the Association Agreement with the European Union and the introduction of new tender legislation. It is identified and desribed the impact of public procurement on socio-economic processes in the country through the implementation of their special functions. The negative effect of corruption in tender processes, which lead to financial, quantitative, qualitative and political losses for the country, is generalized. The problem of further existence of corruption in the field of public procurement is highlighted and its current level after the introduction of new approaches and tools is assessed. The main types of corruption offenses in the tender area, which are associated with the receipt of illegal benefits, bribery, using of financial resources intended for public procurement for personal gain or enrichment are identified. Based on the assessment of functional component of public procurement and analysis of the organizational mechanism of their conduct, identified corruption risks that arise at the stage of preparation of tenders, qualifications of their participants, execution of the order; singled out and detailed іndicators of corruption risks. They are determined by motivated lobbying to intensify of using of public procurement in a certain economic activity, manipulation of procurement volumes and necessary financial resources, secret agreements, using hidden elements of discrimination, unreasonable preferences for individual participants, and unsystematic selection of the tender winner. The ways of minimizing corruption risks, which provide a combination of psychological, technical, regulatory and repressive methods are generalized. Potential of novelties of modern tender legislation from the position of counteraction to corruption manifestations and strengthening of influence of regulatory and repressive means of their minimization is estimated. The need to further intensify the activities of regulatory and law enforcement agencies as institutions that are formed to implement the repressive component of combating corruption in the field of public procurement is identified.