Особливості застосування положень dac 6 для контрольованих операцій

Abstract

Актуальність. Постановка проблеми. Протягом останньої половини сторіччя у Європейському Союзі проводиться політика для посилення адміністративного співробітництва між його членами. Окремим напрямом, на якому особливо активно впроваджуються заходи, стає протидія уникненню ухилення від оподаткування за рахунок проведення транскордонних операцій та укладення міжнародних угод. Це пояснюється тим, що з кожним роком зростають обсяги міжнародної торгівлі, інтенсифікується обмін товарами та послугами, які є дефіцитними у певних регіонах, зростає необхідність обміну результатами інтелектуальної та інноваційної діяльності тощо. Все це є середовищем для недобросовісних компаній, які під виглядом звичайних операцій намагаються уникнути оподаткування. Для вирішення вищезазначеної проблеми Радою Європейського Союзу було прийнято низку нормативних актів. Одним із останніх є Директива 018/822, більш відома як DAC 6. Попри те, що на практиці норми Директиви почали діяти не так давно, за короткий проміжок часу вже можна оцінити її позитивні та негативні положення. Отримані результати свідчать, в якому напрямі DAC 6 дозволила досягти успіху і які її норми потребують додаткового коригування. Мета дослідження полягає у детальному вивченні положень DAC 6 та встановлення напрямів її застосування для контрольованих операцій крізь призму вивчення показників її практичної результативності, а також виокремлення положень, які за короткий час від прийняття Директиви зазнали змін. Методологія дослідження. У процесі написання наукової статті використано методи аналізу та синтезу для визначення ознак транскордонних операцій, які підпадають під обов’язкове декларування згідно з DAC 6, теоретичного пізнання для встановлення умов щодо віднесення суб’єкта господарювання до категорії посередників, систематизації для формування розподілу країн за обсягами штрафних санкцій за порушення законодавства про обов’язкове декларування операцій та угод, методи аналізу та узагальнення для формування висновків про результати впровадження положень DAC 6 на практиці, а також визначення напрямів, які потребують подальшого доопрацювання. Результати. У межах даного дослідження було визначено хронологію прийняття Директиви DAC 6 та ключових змін, які нею було внесено. Визначено сутність контрольованих операцій та проаналізовано критерії віднесення операцій до цієї категорії. Досліджено порядок розкриття інформації про операції, які підпадають під обов’язкове декларування. Систематизовано ознаки, за якими відбувається визначення приналежності операції до категорії тих, які підлягають декларуванню. Наведено рівні штрафних санкцій, які діють у країнах-членах ЄС за неподання звітності про операцію чи угоду. Визначено напрями застосування положень DAC 6 для контрольованих операцій, а також проаналізовано дані Звіту про Оцінку останніх заходів щодо боротьби з ухиленням від сплати податків за 2021 р. Виокремлено дискусійні та негативні сторони Директиви DAC 6 та визначено подальші перспективи підвищення її результативності. Практичне значення. Досліджено механізми контролю за ризикованими операціями, які діють на території Європейського Союзу, що можуть слугувати орієнтиром для вітчизняних компаній, які провадять бізнес на території Європи на предмет оцінки відповідності всіх здійснених ними операцій, починаючи з червня 2018 р., ознакам операцій та угод, які підпадають під обов’язкове декларування. Окрім того, розглянута процедура декларування операцій з ознаками агресивного податкового планування, що в майбутньому може бути використана вітчизняними податковими органами для зменшення рівня ухилення від оподаткування компаній, які використовують у своїй діяльності транскордонні операції. During the last half century, the European Union has pursued a policy to strengthen administrative cooperation between its members. A separate direction, in which measures are being implemented particularly actively, is countering the avoidance of tax evasion at the expense of conducting cross-border operations and concluding international agreements. This is explained by the fact that the volume of international trade grows every year, the exchange of goods and services that are scarce in certain regions intensifies, the need to exchange the results of intellectual and innovative activities, etc. All this is an environment for unscrupulous companies that try to avoid taxation under the guise of normal operations. To resolve the situation, the Council of the European Union adopted a number of normative acts. One of the latest is Directive 018/822, better known as DAC6. Despite the fact that in practice the norms of the Directive began to operate not so long ago, in a short period of time it is already possible to assess its positive and negative sides. The obtained results show in which direction DAC6 allowed to achieve success and which of its norms require additional adjustment. Within the framework of this study, we determined the chronology of the adoption of the DAC6 Directive and the key changes it introduced. The procedure for declaring transactions that are subject to mandatory declaration has been studied. We have systematized the signs, according to which it is determined whether the operation belongs to the category of those that are subject to declaration. Penalties that apply in EU member states for failure to report on a transaction or agreement are presented. The data of the Report on the Assessment of the latest measures to combat tax evasion for 2021 have been analyzed, the negative sides of the DAC6 Directive have been highlighted, and further prospects for improving its effectiveness have been identified.