Моделі інклюзивного розвитку та адаптація їх у туризмі

Abstract

Актуальність. Постановка проблеми. Виклики, перед якими опинилась міжнародна спільнота останніми роками, порушують і без того хитку економічну ситуацію у світі, що призводить до погіршення наявних проблем, а також спричиняє появу нових і веде до поглиблення економічної та, як наслідок, соціальної криз. Враховуючи усі негативні фактори та неспроможність традиційних інструментів впливу до вирішення нагальних питань, з’явилась потреба в активнішому застосуванні альтернативних моделей розвитку, що максимально б охоплювали всі сфери діяльності країн, економічних гравців та суспільства і забезпечували їх стрімкий та сталий взаємний розвиток. Метою статті є узагальнення поглядів на визначення поняття інклюзивного розвитку, визначення його відповідності актуальним глобальним тенденціям розвитку, аналіз діючих моделей інклюзивного розвитку та визначення орієнтирів адаптації цих моделей в туризмі. Методологія. Вирішення поставлених у статті завдань здійснено за допомогою загальнонаукових методів: аналізу, систематизації та узагальнення. Теоретичним підґрунтям для написання статті стали праці вітчизняних та іноземних науковців, програмні матеріали міжнародних організацій. Результати. У статті розглянуто узагальнено поняття інклюзивного розвитку, сформовано систему принципів, що лежать в його основі. Проаналізовано моделі інклюзивного розвитку, визначено їхні основні складові, переваги та недоліки. Розкрито потенційний внесок інклюзивного розвитку туризму в економічне зростання та покращення суспільного життя. Сформовано систему основних орієнтирів щодо адаптації моделей інклюзивного розвитку в туризмі. Практичне значення. Широке впровадження засад інклюзивного розвитку в сфері туризму дозволить стимулювати процеси економічного зростання, прискорити вирішення суспільних проблем, що мають соціальне підґрунтя, та сприяти інтенсифікації підприємницької діяльності разом із підвищенням ефективності та результативності. The challenges faced by the international community in recent years undermine the already unsteady economic situation in the world, which leads to the worsening of existing problems, as well as causes the emergence of new ones and leads to the deepening of economic and, as a result, social crises. Taking into account all the negative factors and the inability of traditional tools of influence to solve urgent issues, there was a need for more active application of alternative development models that would maximally cover all spheres of activity of countries, economic players and society and ensure their rapid and sustainable mutual development. Tourism, which accounts for a significant share of the world GDP and is one of the main sources of income for many countries, opens up opportunities for stimulating global economic growth and promoting the growth of the population's living standards, primarily its vulnerable strata and marginalized groups, becoming one of the drivers of inclusive development. The concept of inclusive development is mostly considered on a global, national and regional scale. However, the available studies reveal little about the roles of individual sectors of the economy in the process of inclusive development and growth. The tourism sector is potentially one of the drivers of inclusive development, given its potential economic and social impact. That is why the problem of developing a model of inclusive tourism development is becoming especially urgent.