Виробнича стратегія та логістичні інструменти підприємства

Abstract

Актуальність теми зумовлена глобальними та локальними змінами, що відбуваються внаслідок спрямування економіки на модернізацію. Також впровадження інноваційного розвитку, зростанням непередбачуваності ринкових процесів, розширенням сітьової структури бізнесу та глибокою інтеграцією економік. У контексті динамічних перетворень постіндустріальної економіки властивості невизначеності зовнішнього середовища також зазнають змін. Дискретні та несистематичні процеси трансформуються в системні, проявляючись у прискорених темпах оновлення продукції, технологічних проривах, зміні традиційних меж галузей, а конкуренція переходить у фазу гіперконкуренції. Теоретико-методологічні та організаційно-практичні аспекти формування й реалізації виробничої стратегії підприємств були предметом дослідження як зарубіжних, так і вітчизняних науковців. Виробнича стратегія підприємства представляє собою довгострокову систему дій, спрямовану на підвищення конкурентоспроможності шляхом ефективного використання його виробничого потенціалу та своєчасної адаптації до змін у зовнішньому середовищі. Рівень і динаміка змін у виробничій сфері визначаються типом і ступенем диверсифікації, відходом від традиційних напрямів діяльності й впровадженням нових підходів до виготовлення продукції. The topicality of the topic is due to global and local changes occurring as a result of the direction of the economy towards modernization. Also implementation innovative development, increasing unpredictability of market processes, expansion of the network structure of business and deep integration of economies. In the context of dynamic transformations of the post-industrial economy, the uncertainty properties of the external environment are also undergoing changes. Discrete and unsystematic processes are transformed into systemic ones, manifesting in the accelerated pace of product renewal, technological breakthroughs, changes in the traditional boundaries of industries, and competition moves into the phase of hypercompetition. Theoretical-methodological and organizational-practical aspects of the formation and implementation of the production strategy of enterprises were the subject of research by both foreign and domestic scientists. The company's production strategy is a long-term system of actions aimed at increasing competitiveness through effective use of its production potential and timely adaptation to changes in the external environment. The level and dynamics of changes in the production sphere are determined by the type and degree of diversification, the departure from traditional areas of activity and the introduction of new approaches to the production of products.