Ретроспективний аналіз макроекономічного становища країн пострадянського простору

Abstract

В роботі проводиться аналіз основних макроекономічних показників країн пострадянського простору: Російської Федерації та України. Як показав детальний аналіз макросередовища країн, жодна держава не мала достатньо вагомих інструментаріїв задля потужного економічного розвитку. Це позначилося в першу чергу на основних макроекономічних показниках. Звичайно, значну роль відігравав державний менеджмент та відсутність дієвих реформ. Але в даному дослідження розглядається фактичний стан макроекономічних показників та їхній безпосередній вплив на якість життя населення. Як виявилося з проведеного дослідження, у найвигіднішому положенні залишилась Російська Федерація. Централізація влади та виробництва дозволила Росії залишити під своєю владою найбільші підприємства із завершеним циклом виробництва. Ще однією перевагою були сформовані інституційні одиниці, які потребували реформування, а не формування з нуля. Окрім того, територія країни з багатими природними надрами, не могла зрівнятися з жодною країною пострадянського простору. Але й такі переваги не захистили економіку РФ від гіперінфляції, максимуму якого вона досягла у 1992 році; скорочення виробництва на 60%; скорочення заробітних плат та зниження загального рівня і якості життя населення. Все це у 1998 році спричинило дефолт країни. Рестроспективний аналіз дав змогу виявити основні проблеми з якими стикнулася Україна: великий ступінь мілітаризації економіки; незавершений цикл виробництва – тільки 20 % готової продукції; залежність від імпортних енергоносіїв (Росія, Туркменістан); зношення основних засобів на підприємствах, не конкурентоспроможність вітчизняної продукції. Саме ці причини дали поштовх до економічної кризи, яка почалася з 1991 р., і три вала до початку нового тисячоліття. Наслідки були аналогічними, що й у РФ. В подальшому економічні процеси в обидвох країнах почали заново відтворюватися і розвивати основні напрями економічної діяльності до наступної економічної кризи 2008 року. Проведений аналіз дав змогу прослідкувати всі зміни, що відбулися на рівні основних макроекономічних показників; виявити основні чинники впливу на формування криз у двох країнах та підтвердив циклічність економіки.

The exiting from the space of the Soviet Union affected each of fifteen countries by the different degree. As the detailed analysis of the countries macro environment showed, not a single state had enough ponderable tools for the sake of powerful economic development. Certainly, a considerable role was played by a state management. But in given research, is examined the actual conditions of macroeconomic indexes and their direct influence on life quality of population. Russian Federation had the most advantageous position between all other entire countries. The centralization of power and production allowed Russia to leave under its rule the largest enterprises with complete production cycle. Another advantage were formed institutional units, that needed reformation, but not forming from the beginning. Except that, territory of country with the rich natural mineral resources (80 % of world supplies), could not be compared with any country of the post-soviet space. But such advantages did not protect the economy of Russian Federation from hyperinflation, which reached the highest level in 1992 – 2689%; reducing production by 60%; reduction of salaries and decline of general level and quality of life of the population. All this in 1998 led to the default of the country. The main problems faced by Ukraine were: a large degree of economy militarization (30-40 %); uncompleted cycle of production – only 20 % prepared products; dependence on imported energy (Russia, Turkmenistan); depreciation of fixed assets in enterprises, the competitiveness of domestic products. Exactly these reasons gave a shove to the economic crisis, which was begun in 1991, and lasted to the beginning of new millennium. The effects were the similar as in the Russian Federation. In subsequent years the economic processes in both countries began re-playable and develop the main areas of economic activity till the next economic crisis in 2008. The conducted analysis gave an opportunity to trace all the changes, that took place at the level of basic macroeconomic indexes; to identify main factors of influence on the forming of crises in two countries and confirmed the recurrence of economy.