Напрямки державно-приватного партнерства у сфері економічної співпраці місцевого самоврядування та бізнесу у контексті післявоєнної відбудови

Abstract

У тезах досліджуються перспективні напрямки державно-приватного партнерства (ДПП) як інструменту економічної співпраці між органами місцевого самоврядування та бізнесом в умовах післявоєнної відбудови України. Проаналізовано існуючі моделі ДПП, зокрема діяльність Національної інвестиційної ради та створення технопарків, на прикладі запланованих проектів у Чернівецькій області. Визначено основні форми реалізації партнерства, включаючи спільні проекти, підприємства та концесійні угоди. Розглянуто механізми спільного фінансування та переваги ДПП у контексті залучення інвестицій, створення робочих місць та стимулювання регіонального розвитку. Окрему увагу приділено аналізу специфічних ризиків партнерства в умовах воєнного стану, серед яких: потенційні обмеження співпраці з окремими суб'єктами, погіршення інвестиційного клімату, економічний спад, зміна пріоритетів фінансування та безпекові виклики. Обґрунтовано необхідність розробки стратегій мінімізації визначених ризиків для забезпечення ефективної взаємовигідної співпраці у процесі відновлення економіки регіонів після завершення воєнних дій. The paper examines promising directions of public-private partnership (PPP) as a tool for economic cooperation between local government authorities and business in the context of post-war reconstruction of Ukraine. Existing PPP models are analyzed, particularly the activities of the National Investment Council and the establishment of technology parks, using the example of planned projects in Chernivtsi region. The main forms of partnership implementation are identified, including joint projects, enterprises, and concession agreements. Mechanisms of joint financing and PPP advantages in terms of attracting investments, creating jobs, and stimulating regional development are considered. Special attention is paid to the analysis of specific partnership risks under martial law conditions, including: potential restrictions on cooperation with certain entities, deterioration of the investment climate, economic decline, shifting funding priorities, and security challenges. The necessity of developing strategies to minimize the identified risks to ensure effective mutually beneficial cooperation in the process of regional economic recovery after the end of hostilities is substantiated.