Бухгалтерський облік в умовах штучного інтелекту (ШІ)

Abstract

В умовах комплексної діджиталізації бізнес-процесів та цифрової економіки, штучний інтелект (ШІ) – виступає однією з передових сучасних технологій, застосування якої можливо практично в будь-якій сфері діяльності. Завдяки своїй здатності сприяти розвитку споживчих інновацій ця технологія дозволяє користувачам приймати більш швидкі і обґрунтовані рішення, що відрізняються більшою ефективністю. Однак використання штучного інтелекту (ШІ) в банківському секторі не було масово визнано і сповільнилося аж до появи інтернет-банкінгу. Останнім часом банківський сектор стає активним адаптером штучного інтелекту, досліджуючи і впроваджуючи цю технологію по-новому. Відповідно раціональна організація бухгалтерського обліку віртуальних активів в банках виступає в умовах сьогодення вагомим чинником об’єктивної оцінки ефективності функціонування банківських установ на фінансових ринках. Це, в свою чергу, визначає актуальність дослідження. Мета дослідження. Мета статті – дослідження та обґрунтування особливостей бухгалтерського обліку штучного інтелекту та методики узагальнення інформації про віртуальні активи у складі активів банку. Методологія. У процесі виконання дослідження використано загальнонаукові теоретичні методи пізнання: системний аналіз – для з’ясування основних категорій дослідження; абстрактно-логічний метод – для здійснення теоретичних узагальнень та висновків про сучасний рівень цифровізації банківських операцій в умовах штучного інтелекту, табличний метод – для наочного представлення типової кореспонденції рахунків з фіксації в системі бухгалтерського обліку банків інтелектуальних активів, а також формування графіків всеукраїнського соціологічного опитування з приводу технологій ШІ.Результати. У статті зроблена спроба теоретичного обґрунтування поняття «штучний інтелект» (ШІ), в процесі якого ШІ розглядається через системний підхід в його широкому розумінні. Розглянуті існуючі варіанти застосування штучного інтелекту в банківському секторі, напрямки вкладень в розвиток технологій штучного інтелекту в банківській діяльності, і на підставі проведеного дослідження сформульовано авторське прогнозне припущення вектора розвитку використання технологій штучного інтелекту і машинного навчання в розвитку банківських сервісів крізь призму бухгалтерського обліку. Подана характеристика балансових рахунків, що запропоновані для використання в обліку операцій з інтелектувальними активами. Авторами, на прикладі банків розкрито основні аспекти використання штучного інтелекту (ШІ) у їх практичній діяльності, а також особливості облікового відображення таких операцій. Доведено необхідність подальшого удосконалення синтетичного бухгалтерського обліку інтелектуальних активів, для раціональної організації даної ділянки облікового циклу та відродження інформації про зазначені об’єкти у фінансовій звітності. Практичне значення. Комплексно та всебічно обґрунтовано особливості бухгалтерського обліку штучного інтелекту (ШІ) в системі банківського сектору України, що дало змогу об’єктивно прослідувати за синтетичним обліком на даній ділянці, методикою групування рахунків Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та, специфікою відображення в системі бухгалтерських рахунків в умовах цифрової економіки та комплексної діджиталізації бізнес-процесів. Наведено приклади застосування новітніх технологій в банківських установах. Розглянуто переваги та недоліки функціонування штучного інтелекту (ШІ). Перспективи подальших розвідок. Здійснення теоретичного та практичного обґрунтування необхідності трактування штучного інтелекту, як головного механізму прискорення трансформації ведення бухгалтерського обліку та фінансів до умов сьогодення; спрямування зусиль на подальшу діджиталізацію та перехід населення країни на он-лайн банківські розрахунки. Обґрунтування особливостей ключових напрямів використання штучного інтелекту: швидкий аналіз даних, навчання персоналу, взаємодія з клієнтами, системи безпеки та захисту, оцінка ризиків і забезпечення дотримання вимог. In the conditions of business processes and digital economy complex digitalization, artificial intelligence (AI) is one of the advanced modern technologies, the application of which is possible in almost any field of activity. Due to its ability to promote consumer innovation, this technology allows users to make faster and more informed decisions that turn out to be more efficient. However, the use of artificial intelligence (AI) in the banking sector was not widely recognized and slowed down until the advent of Internet banking. Recently, the banking sector has become an active adapter of artificial intelligence, researching and implementing this technology in a new way. Accordingly, the rational organization of accounting for intellectual assets in banks is an important factor in the current assessment of the banking institutions effectiveness in financial markets. This is what determines this study relevance. The aim of the study. This article purpose is to study and substantiate the peculiarities of artificial intelligence accounting and methods of information generalization about intellectual assets inclided into bank’s assets. Methodology. In the process of research, general scientific theoretical methods of cognition were used: system analysis – to clarify the main categories of research; abstract-logical method – for the implementation of theoretical generalizations and conclusions about the current level of banking operations digitalization in artificial intelligence conditions, tabular method – for visual representation of typical accounts correspondence for fixing in the accounting system of intellectual assets banks, as well as forming schedules of all-Ukrainian AI technologies. Results. The article attempts to theoretically substantiate the concept of “artificial intelligence” (AI), in the process of which AI is considered through a systematic approach in its broadest sense. The existing options for the use of artificial intelligence in the banking sector, areas of investment in the development of artificial intelligence technologies in banking have been viewed, and on the basis of the study the author's forecast assumption as to the development vector of artificial intelligence technologies and machine learning usage in the banking services improvement through the prism of accounting has been formed. A description of the balance sheet accounts has been proposed for the use in accounting for intellectual assets transactions. The authors, on the example of banks, revealed the main aspects of the artificial intelligence (AI) use in their practice, as well as the features of accounting for such operations. The need for further improvement of synthetic accounting of intellectual assets for the rational organization of this part of the accounting cycle and the revival of information about these objects in the financial statements has been corroborated. Practical importance. The peculiarities of artificial intelligence (AI) accounting in the Ukrainian banking sector system are comprehensively and widely substantiated, which allowed to objectively follow the synthetic accounting in this area, the methodology of accounts grouping in the Chart of Accounts of Ukrainian banks and the specifics of their reflection in the accounting system in the conditions of digital economy and complex business processes digitalization. Examples of latest technologies application in banking institutions have been given. The advantages and disadvantages of artificial intelligence (AI) functioning have been considered. Prospects for further research. Implementation of theoretical and practical justification of the need to interpret artificial intelligence as the main mechanism for accelerating accounting and finance transformation to today's conditions; directing efforts to further digitalization and the transition of the country's population to online bank payments. Pecuiarities substantiation for the key areas of artificial intelligence use: rapid data analysis, staff training, interaction with customers, security and protection systems, risk assessment and ensuring demands compliance.