http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4348 Thu, 25 Jun 2026 13:20:08 GMT 2026-06-25T13:20:08Z http://localhost:8585/jspui/retrieve/d4f96be9-cf26-427d-b7a3-e5fe823e7303/m15_4.jpg http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4348 http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4363 Title: Оподаткування трудових доходів на старті кар’єри: студентська зайнятість як ранній індикатор фіскального розриву Authors: Письменний, Віталій Валерійович Abstract: Актуальність. В умовах трансформації ринку праці та посилення фіскального тиску в Україні податкова система продовжує ігнорувати вікову диференціацію платників податків, розглядаючи студентську молодь як універсальний суб’єкт оподаткування. Це створює інституційну асиметрію, за якої молодь несе повну фіскальну відповідальність на старті кар’єри при відсутності негайних соціальних вигод, що стимулює перехід у неформальний сектор. Війна загострила ці дисбаланси, перетворивши студентську неофіційну зайнятість з соціологічного феномену на макроекономічний чинник формування системного фіскального розриву. Мета дослідження. Стаття має на меті аналіз особливостей оподаткування трудових доходів студентів в Україні, визначення їхньої ролі у формуванні фіскального розриву в умовах поширення неофіційної зайнятості, обґрунтування пропозицій щодо адаптації податкових інструментів до специфіки ринку праці. Методологія. У роботі використано комплексний підхід, що поєднує оцінку результатів опитування щодо студентської зайнятості та визначення параметрів поведінкової еластичності молоді стосовно податкових стимулів, аналіз динаміки надходжень податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску для реконструкції макрофіскальної траєкторії в умовах воєнного стану, розробку концептуальних засад впровадження спеціальних податкових режимів і механізмів стимулювання роботодавців для інституційної легалізації першого робочого місця. Результати. У ході дослідження встановлено домінування неформальних і напівформальних моделей зайнятості серед студентства, що свідчить про глибоку деформацію молодіжного сегмента ринку праці. Доведено, що чинна податкова архітектура виконує роль «селективного фільтра», який через уніфікацію фіскального навантаження створює високі бар’єри для входу в легальне правове поле, виштовхуючи молодь у «тіньовий» сектор. Обґрунтовано гіпотезу, згідно з якою ранній досвід неформальної праці трансформує студентську зайнятість на інкубатор стійких «тіньових» практик, що згодом масштабуються на подальші етапи трудового життя, формуючи деструктивні моделі фіскальної поведінки та системні ризики для фінансової стійкості держави. Практичне значення. Обґрунтовано впровадження спеціального податкового режиму, що включає зниження ставки податку на доходи фізичних осіб для молоді та звільнення роботодавців від сплати єдиного соціального внеску при працевлаштуванні студентів за фахом. Запропоновано інституціоналізацію цифрового статусу «студент-підприємець» у системі «Дія» для автоматизації комплаєнсу та зниження трансакційних витрат. Перспективи подальших досліджень. Подальші наукові розвідки мають зосередитися на моделюванні фіскального розриву, що формується на ранніх етапах трудового життя, із виокремленням студентської зайнятості як самостійного аналітичного сегмента. Against the backdrop of labor market transformation and intensifying fiscal pressure in Ukraine, the taxation system continues to overlook age-based differentiation among taxpayers, treating student youth as a universal taxable subject. This creates an institutional asymmetry where young people bear full fiscal responsibility at the start of their careers without immediate social benefits, thereby incentivizing entry into the informal sector. The war has exacerbated these imbalances, shifting student informal employment from a sociological phenomenon into a macroeconomic factor contributing to a systemic fiscal gap. Objective. The article aims to analyze the specifics of taxing student labor income in Ukraine, determine its role in forming the fiscal gap amidst widespread informal employment, and substantiate proposals for adapting tax instruments to the specificities of student labor. The study employs a comprehensive approach integrating: an assessment of survey results regarding student employment to determine behavioral elasticity parameters toward tax incentives; an analysis of revenue trends from personal income tax, military duty, and unified social contribution to reconstruct macro-fiscal trajectories under martial law; and the development of a conceptual framework for implementing special tax regimes and employer incentives aimed at the institutional legalization of first-time employment. The study identifies a predominance of informal and semi-formal employment models among students, indicating a profound distortion of the youth labor market segment. It is demonstrated that the current tax architecture acts as a «selective filter» which, through unified fiscal burdens, creates high barriers to entry into the legal framework, pushing youth into the «shadow» sector. The hypothesis is substantiated that early experience in informal labor transforms student employment into an incubator for persistent «shadow» practices that scale into later career stages, forming destructive fiscal behavior patterns and systemic risks to national financial stability. The study justifies the introduction of a special tax regime, including a reduction in personal income tax rates for youth and exempting employers from unified social contribution payments when hiring students within their field of study. The institutionalization of a digital «student-entrepreneur» status within the «Diia» ecosystem is proposed to automate compliance and reduce transactional costs. Future scientific inquiries should focus on modeling the fiscal gap formed during the early stages of professional life, isolating student employment as a distinct analytical segment. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4363 2026-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4362 Title: Особливості визначення виробничої потужності збирального цеху Authors: Непран, Андрій Володимирович Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. Збільшення випуску продукції та підвищення ефективності виробництва невід’ємно пов’язано із забезпеченням повного використання створеного виробничого потенціалу підприємств, насамперед виробничих потужностей. Розрахунок виробничих потужностей є важливою складовою частиною техніко-економічного обґрунтування плану промислового виробництва. На його основі встановлюються можливі обсяги випуску продукції та визначається необхідне збільшення виробничих потужностей за рахунок організаційно-технічних заходів. Мета дослідження – обґрунтування окремих положень і уточнень понять, які приймаються при розрахунку виробничої потужності збиральних цехів машинобудівних заводів, переважно індивідуального та дрібносерійного виробництва. Методологія. У процесі проведення дослідження використані загальнонаукові методи, а саме: аналіз, систематизацію та узагальнення. Результати. В статті на конкретному прикладі встановлено порядок розрахунку виробничої потужності збирального цеху машинобудівного заводу. Проведені розрахунки дозволяють визначити, чи здатний збиральний цех виконати планове завдання із випуску продукції, а також обґрунтувати організаційно-технічні заходи, які спрямовані на усунення диспропорцій. Зокрема, це стосується передусім розширення фронту робіт або збільшення робітників, що одночасно займаються збиранням виробів. Показано зміну трудомісткості виробу за рахунок розширення фронту робіт. Практичне значення. Наведені розрахунки дозволяють обґрунтувати виробничу потужність збиральних цехів, визначити їх пропускну здатність. Після проведених розрахунків виявлені резерви виробництва дозволяють розробити заходи з подальшого їх нарощування без значних затрат капітальних вкладень. Перспективою подальших досліджень є розробка шляхів для подальшого удосконалення методів розрахунку виробничої потужності збиральних цехів машинобудівних заводів, зокрема, шляхом розробки циклових графіків виконання операцій «головної лінії». The article substantiates the determination of the production capacity of the assembly shop of a machine-building plant. Calculation of production capacities is the most important part of the technical and economic substantiation of the industrial production plan. On its basis, the possible volume of industrial production is established, and in comparison with the national economic need for it, the necessary increase in production capacity due to technical re-equipment, reconstruction, expansion of existing and construction of new enterprises is determined. The assembly technology depends on the production organization. In custom production, assembly of products is mostly performed by a team of workers on the same workbench. In serial production, assembly is divided into stages: subassembly and then assembly. The area of the assembly shop includes the area occupied by the production line, assembly devices, testing areas, painting areas and product assembly areas. The production capacity of assembly shops is calculated by main production areas and production lines (conveyors). The basis for calculating the production capacity of the assembly shop should be advanced technical standards of labor intensity, which are estimated values. The standard area for assembling products is calculated based on the area occupied by the product itself, components, assembler workstations, and work aisles. The procedure for calculating the labor intensity of product assembly, taking into account the degree of fulfillment of production standards and the expansion of the work front, is presented. Under these conditions, the production capacity of the workshop is 119.0% as of January 1, 2026 and 140% as of January 1, 2027. Thus, the production program of the assembly workshop can be successfully implemented. In relation to the production area, calculations are made for its occupancy, “bottlenecks and wide spaces” are identified and organizational and technical measures are developed to level them out. A more detailed procedure for the breakdown of production capacity will allow enterprises, such as warehouses and collection shops, to more accurately determine the maximum output of products, so that the production capacity of the workshop can be determined. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4362 2026-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4361 Title: ESG-інвестування та ефективність фондових ринків у переході до сталих фінансів Authors: Малярчук, Олексій Васильович / Maliarchuk, Oleksii Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. Перехід до моделі сталого розвитку зумовлює суттєву трансформацію інвестиційного середовища: ESG-критерії (Environmental, Social, Governance) дедалі більше інтегруються в процеси прийняття фінансових рішень інституційними та приватними інвесторами. Зокрема, за даними Bloomberg Intelligence, обсяг ESG-активів під управлінням у 2022 році перевищив 40 трлн дол. США, а за різними оцінками, станом на 2025 рік мав перевищувати 50 трлн дол. Проте питання про те, чи сприяє ESG-інвестування підвищенню ефективності фондових ринків у традиційному розумінні, чи, навпаки, призводить до субоптимального розподілу капіталу - залишається дискусійним і потребує комплексного дослідження. Метою статті є дослідження впливу поширення ESG-інвестування на ефективність фондових ринків, визначення механізмів їх взаємодії та ідентифікація ключових тенденцій у контексті переходу до сталих фінансів, зокрема з урахуванням рейтингової конвергенції та розвитку ринку зелених облігацій. Методологія. У дослідженні застосовано порівняльний аналіз – для оцінки динаміки ESG-індексів у зіставленні з традиційними ринковими індексами; метод узагальнення – для систематизації теоретичних підходів до визначення ринкової ефективності в умовах ESG-трансформації; аналіз вторинних даних – для дослідження статистики ринку ESG-активів; критичний аналіз – для оцінки методологічних обмежень наявних досліджень. Результати. Досліджено динаміку глобального ринку ESG-активів та визначено його вплив на структуру фондових ринків. Проаналізовано ключові теоретичні концепції ефективності ринку (гіпотеза Фами) крізь призму ESG-факторів. Виявлено, що поширення ESG-інвестування формує додаткові інформаційні сигнали та змінює ціноутворення активів, що може як посилювати, так і послаблювати інформаційну ефективність ринку залежно від якості ESG-розкриття. Визначено, що компанії з високим ESG-рейтингом демонструють стійкіші фінансові результати в довгостроковій перспективі, хоча їх короткострокова дохідність не є стабільно вищою. Проаналізовано проблему рейтингової розбіжності (rating divergence) та її вплив на інформаційну ефективність ринку. Запропоновано модель взаємозв’язку ESG-факторів та ринкової ефективності. Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані інституційними інвесторами при формуванні ESG-портфелів, регуляторами фондового ринку при розробці стандартів ESG-розкриття, а також корпоративними менеджерами при формуванні ESG-стратегій та систем управління нефінансовими ризиками. Перспективи подальших досліджень. Доцільним є проведення емпіричного дослідження взаємозв’язку між ESG-рейтингами та надлишковою дохідністю акцій на ринках, що розвиваються, зокрема в Центральній та Східній Європі, а також розробка уніфікованого підходу до оцінки якості ESG-розкриття в умовах регуляторної фрагментації. The article examines the relationship between the proliferation of ESG (Environmental, Social, Governance) investing and stock market efficiency within the context of the global transition to sustainable finance. According to Bloomberg Intelligence, ESG assets under management exceeded $40 trillion in 2022, according to various estimates, were expected to exceed USD 50 trillion by 2025. The purpose of the study is to analyse the mechanisms through which ESG-oriented capital allocation affects market efficiency and to identify key trends in sustainable financial markets, including rating convergence and green bond market development. The research employs comparative analysis, the generalisation method, secondary data analysis, and critical analysis to evaluate the methodological limitations of existing research. The findings reveal that ESG investing creates additional informational signals that alter asset pricing, which can both enhance and impair informational market efficiency depending on the quality and consistency of ESG disclosures. An analysis of the efficient market hypothesis through the ESG lens indicates that nonfinancial information is increasingly priced into securities, challenging traditional assumptions about market efficiency. The study identifies and analyses the problem of ESG rating divergence and its impact on market informational efficiency: the correlation between major ESG rating providers is only 0.54, generating informational noise that distorts price signals. Companies with high ESG ratings demonstrate more resilient long-term financial performance, although short-term excess returns remain inconsistent. A conceptual model of the relationship between ESG factors and market efficiency is proposed. The results are applicable to institutional investors in ESG portfolio construction, capital market regulators in developing ESG disclosure standards, and corporate managers in building ESG strategies and non-financial risk management systems. Future research should focus on empirical analysis of the ESGreturn nexus in emerging markets, particularly in Central and Eastern Europe, and on developing a unified approach to assessing ESG disclosure quality. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4361 2026-01-01T00:00:00Z