http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/410 Wed, 03 Jun 2026 11:19:16 GMT 2026-06-03T11:19:16Z http://localhost:8585/jspui/retrieve/aa548a63-a2f5-417d-8154-47d3eb2f43bc/m19_6.png http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/410 http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4257 Title: Banking resilience in wartime: evaluating loan quality, profitability, and lending efficiency Authors: Маначинська, Юлія Анатоліївна / Manachynska, Yulia Abstract: In the context of profound transformations in the economic environment, banks play a decisive role in the functioning of the financial system by ensuring the efficient redistribution of financial resources, providing credit support to economic agents, and managing financial risks. During periods of martial law, the financial stability of systemically important banks, in particular JSC “Oschadbank,” becomes strategically significant for maintaining macroeconomic stability and the country’s financial security. At the same time, banking operations face challenges related to asset quality, primarily due to increased credit risks and the likelihood of borrowers’ default, which highlights the need to improve credit portfolio management tools and enhance transparency in banking operations. Aim. The study aims to provide a comprehensive analysis of the quality, profitability, and efficiency of JSC Oschadbank’s lending activities during 2022-2024. Particular attention is given to the dynamics of nonperforming loans (NPLs), compliance with credit risk regulations, and their impact on the bank’s financial stability. The transformation of the credit strategy under conditions of heightened uncertainty, along with the mechanisms for ensuring liquidity, is also examined. Methods. The study employs a set of general scientific methods. The tabular method was used to visually demonstrate changes in the structure of the loan portfolio and the level of non-performing loans (NPLs), while the graphical method was applied to assess the dynamics of profitability and operational efficiency. Methods of abstraction, analogy, and formalization enabled the analysis of credit risk management and compliance with the NBU regulations (N7, N8, N9). Analysis and synthesis methods were applied to evaluate the bank’s financial performance, while logical generalization formed the basis for drawing conclusions and developing recommendations for the development of mortgage and digital lending. Results. The study confirms the strategic importance of the efficiency of JSC “Oschadbank”’s credit activities for the stability of Ukraine’s financial system. During 2022-2024, the bank’s credit portfolio increased by 33,49% while simultaneously improving its quality through a reduction in the NPL ratio to 24,47%. The adequacy of credit loss provisions has been confirmed, and the need to stabilize risk concentration norms has been identified. Priority development areas include the expansion of the “YeOselia” program and the active digitalization of consumer lending, which will contribute to increasing the efficiency of banking operations and strengthening the country’s financial stability. В умовах глибоких трансформацій економічного середовища банківські установи відіграють визначальну роль у функціонуванні фінансової системи, забезпечуючи ефективний перерозподіл фінансових ресурсів, кредитну підтримку економічних агентів та управління фінансовими ризиками. У період дії воєнного стану фінансова стійкість системно важливих банків, зокрема АТ «Ощадбанк», набуває стратегічного значення для збереження макроекономічної стабільності та фінансової безпеки держави. Водночас банківська діяльність супроводжується загостренням проблем, пов’язаних із якістю активів, передусім унаслідок зростання кредитних ризиків і ймовірності невиконання зобов’язань позичальниками, що актуалізує необхідність удосконалення інструментарію управління кредитним портфелем та підвищення рівня прозорості банківських операцій. Мета дослідження. Стаття присвячена комплексному аналізу якості, прибутковості та ефективності кредитної діяльності АТ «Ощадбанк» у період 2022-2024 років. Особлива увага приділяється динаміці непрацюючих кредитів (NPL), дотриманню нормативів кредитного ризику та їхньому впливу на фінансову стабільність банку. Розглянуто трансформацію кредитної стратегії в умовах високої невизначеності та механізми підтримки ліквідності. Метод (методологія). У дослідженні застосовано комплекс загальнонаукових методів. Табличний метод використовувався для наочної демонстрації змін у структурі кредитного портфеля та рівні NPL, табличний – для оцінки динаміки прибутку та рентабельності діяльності. Методи абстрагування, аналогії та формалізації дозволили аналізувати управління кредитними ризиками та дотримання нормативів НБУ (Н7, Н8, Н9). Методи аналізу та синтезу забезпечили оцінку фінансових результатів діяльності банку, а логічне узагальнення стало основою для формулювання висновків і рекомендацій щодо розвитку іпотечного та цифрового кредитування. Результати. Дослідження підтверджує стратегічне значення ефективності кредитної діяльності АТ «Ощадбанк» для стабільності фінансової системи України. Зокрема, у період 2022-2024 років кредитний портфель банку зріс на 33,49% при одночасному підвищенні його якості завдяки скороченню частки NPL до 24,47%. Встановлено достатність формування резервів під кредитні збитки та визначено потребу стабілізації нормативів концентрації ризику. У якості пріоритетних напрямів розвитку запропоновано розширення програми «єОселя» та активну цифровізацію споживчого кредитування, що сприятиме підвищенню ефективності банківської діяльності та зміцненню фінансової стабільності країни. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4257 2025-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3861 Title: Роль цифрових технологій у модернізації банківського сектору та зміцненні економічної стабільності України Authors: Рудевська, Вікторія Ігорівна; Євдощак, Володимир Іванович / Yevdoshchak, Volodymyr; Олефіренко, Тамара Володимирівна Abstract: Метою дослідження є аналіз ролі цифрових технологій у модернізації банківського сектору та зміцненні економічної стабільності України в період 2020–2024 років. Досліджено зміни у структурі активів, кредитування та депозитів фізичних осіб, розвиток цифрових технологій (FinTech) та виклики, пов’язані з кіберзлочинністю на фоні посилюваного використання цифрових фінансових послуг. Для досягнення поставленої мети використано статистичні дані Національного банку України, зокрема щодо кількості банків, обсягів активів, кредитів, депозитів, а також показників цифровізації: кількості користувачів цифрових банківських сервісів, обсягів безготівкових операцій та рівня інвестицій у фінансові технології. Методологічною основою дослідження були методи узагальнення, аналізу, синтезу та порівняння. Результати дослідження свідчать, що впродовж аналізованого періоду активи банківської системи України демонстрували стійке зростання, досягнувши 3 258 508 млн грн. на грудень 2024 року, що підтверджує стабільність та поступальний розвиток сектору. Водночас спостерігається негативна тенденція до зменшення кількості банків, що вказує на процеси виведення банківських установ з ринку. Обсяг кредитів, наданих фізичним особам, збільшився на 2%, а сума депозитів також продовжує зростати, що вказує на підвищення довіри населення до банківської системи. Обсяг інвестицій у цифрові технології збільшився в чотири рази, що підтверджує високий інтерес до розвитку таких інновацій, як блокчейн, штучний інтелект і мобільні платформи для безготівкових розрахунків. У висновках зазначено, що ефективне використання цифрових технологій у процесах модернізації банківського сектору сприяє зміцненню економічної стабільності України та забезпеченню прозорості діяльності фінансових установ. Таким чином, саме динамічний розвиток цифрових технологій і перехід до безготівкової економіки є визначальними чинниками трансформації банківського сектору, які водночас зумовлюють нові загрози у сфері кібербезпеки, що потребує системного вдосконалення механізмів захисту фінансової інфраструктури. The purpose of the study is to analyze the role of digital technologies in the modernization of the banking sector and strengthening the economic stability of Ukraine in the period 2020–2024. Changes in the structure of assets, lending and deposits of individuals, the development of digital technologies (FinTech) and the challenges associated with cybercrime against the background of the increased use of digital financial services were studied. To achieve the set goal, statistical data of the National Bank of Ukraine were used, in particular on the number of banks, volumes of assets, loans, deposits, as well as digitalization indicators: the number of users of digital banking services, volumes of non-cash transactions and the level of investment in financial technologies. The methodological basis of the study was the methods of generalization, analysis, synthesis and comparison. The results of the study show that during the analyzed period, the assets of the banking system of Ukraine demonstrated steady growth, reaching UAH 3,258,508 million as of December 2024, which confirms the stability and progressive development of the sector. At the same time, there is a negative trend towards a decrease in the number of banks, which indicates the processes of withdrawing banking institutions from the market. The volume of loans granted to individuals increased by 2%, and the amount of deposits also continues to grow, which indicates an increase in public confidence in the banking system. The volume of investments in digital technologies increased fourfold, which confirms the high interest in the development of such innovations as blockchain, artificial intelligence and mobile platforms for cashless payments. The conclusions indicate that the effective use of digital technologies in the processes of modernization of the banking sector contributes to strengthening the economic stability of Ukraine and ensuring the transparency of the activities of financial institutions. Thus, it is the dynamic development of digital technologies and the transition to a cashless economy that are the determining factors in the transformation of the banking sector, which at the same time cause new threats in the field of cybersecurity, which requires systematic improvement of mechanisms for protecting the financial infrastructure. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3861 2025-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3860 Title: Інструменти податкового прогнозування в системі місцевих бюджетів на основі Big Data Authors: Швабу, Юліяна Іллівна; Євдощак, Володимир Іванович / Yevdoshchak, Volodymyr; Кожем’якіна, Світлана Миколаївна Abstract: Актуальність дослідження зумовлено зростанням ролі цифрових технологій і аналітичних інструментів Big Data у формуванні сучасної системи публічних фінансів. Умови децентралізації та постійних коливань податкової бази вимагають від місцевих органів влади переходу від традиційних методів прогнозування до інтелектуально-аналітичних систем, здатних забезпечити достовірність, оперативність і прозорість фінансових рішень. Мета статтіполягає у науковому обґрунтуванні концепції застосування технологій Big Data для підвищення точності, адаптивності та аналітичної спроможності системи податкового прогнозування в місцевих бюджетах України. Методологія дослідження ґрунтується на використанні системного, порівняльного та економіко-аналітичного підходів. Застосовано методи структурно-функціонального аналізу, узагальнення практичного досвіду українських громад і міжнародних моделей бюджетного планування, а також елементи аналітичного моделювання для оцінки інтеграції Big Data у процес прогнозування податкових надходжень. Результати дослідженняполягають у виявленні основних організаційних, технічних і нормативних перешкод упровадження аналітичних інструментів Big Data у практику місцевих фінансів. Доведено, що відсутність єдиних стандартів форматування й обміну даними, кадровий дефіцит аналітичних фахівців і слабка координація між податковими та казначейськими структурами істотно обмежують аналітичну спроможність органів місцевого рівня. Наголошено, що інтеграція аналітичних платформ Big Data створює передумови для підвищення точності прогнозування, своєчасної ідентифікації податкових ризиків та оперативного реагування на зміни економічного середовища, хоча оцінки ефективності таких рішень потребують подальшого емпіричного обґрунтування. Висновки. Формування адаптивної аналітичної системи податкового прогнозування є стратегічним напрямом зміцнення фінансової самостійності територіальних громад і зниження рівня прогнозних похибок. Запропоновані рекомендації включають: формування єдиного економічно-інформаційного контуру збору та обробки даних, упровадження міжмуніципальної координації параметрів прогнозів, розгортання публічних аналітичних дашбордів для підвищення прозорості, створення механізмів верифікації прогнозів, унормування стандартів прогнозування та обміну даними на рівні державної фінансової політики. Реалізація таких кроків дозволить перетворити процес прогнозування на безперервний цикл управління доходами, орієнтований на результативність і відкритість. Перспективи подальших досліджень полягають у розробленні економіко-математичних моделей оцінки впливу Big Data на ефективність бюджетного прогнозування, визначенні соціально-економічних ефектів цифровізації фінансів та формуванні концепції «інтелектуального бюджету громади» для підвищення стійкості місцевих економік. The relevance of this study lies in the growing role of digital technologies and Big Data analytical tools in shaping a modern public finance system. The conditions of decentralization and constant fluctuations in the tax base require local authorities to transition from traditional forecasting methods to intellectual and analytical systems capable of ensuring the reliability, efficiency and transparency of financial decisions. The purpose of this article is to scientifically substantiate the application of Big Data technologies to enhance the accuracy, adaptability, and analytical capacity of tax forecasting systems in Ukraine's local budgets. The research methodology is based on systematic, comparative, economic, and analytical approaches. Methods of structural and functional analysis, generalization of practical experience from Ukrainian communities, international budget planning models, and elements of analytical modeling were applied to assess the integration of Big Data into the forecasting of tax revenues. The study’s results aim to identify the primary organizational, technical, and regulatory barriers to implementing Big Data analytical tools in local finance practice. It has been proven that the lack of unified standards for formatting and data exchange, the shortage of analytical specialists, and weak coordination between tax and treasury structures significantly limit local governments' analytical capacity.. It is emphasized that integrating Big Data analytical platforms lays the groundwork for improving forecasting accuracy, timely identification of tax risks, and prompt responses to changes in the economic environment. However, assessments of the effectiveness of such solutions require further empirical substantiation. Conclusions. The development of an adaptive analytical system for tax forecasting is a strategic direction to enhance local communities' financial autonomy and reduce forecast errors. The proposed recommendations include: the formation of a unified economic and information circuit for data collection and processing, the introduction of intermunicipal coordination of forecast parameters, the deployment of public analytical dashboards to increase transparency, the creation of mechanisms for verifying forecasts, the normalization of forecasting standards and data exchange at the level of state financial policy. The implementation of such steps will allow transforming the forecasting process into a continuous revenue management cycle focused on performance and openness. Prospects for further research include developing economic and mathematical models to assess the impact of Big Data on the effectiveness of budget forecasting, determining the socio-economic effects of digitalizing finances, and exploring the concept of an «intelligent community budget» to enhance the sustainability of local economies. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3860 2025-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3858 Title: Державний фінансовий контроль в умовах воєнного стану Authors: Василюк, Марія Михайлівна; Євдощак, Володимир Іванович / Yevdoshchak, Volodymyr; Омельчак, Ганна Володимирівна Abstract: Анотація. Військова агресія створила безпрецедентний рівень бюджетних викликів, підвищивши ризики нецільового використання ресурсів, корупційних зловживань, фінансування колабораційних дій та дестабілізації фінансової системи. У цих умовах державний фінансовий контроль перетворюється на стратегічний інструмент захисту економічної безпеки та забезпечення довіри суспільства й міжнародних партнерів до механізмів управління державними ресурсами. У результаті дослідження встановлено, що система фінансового контролю адаптувалася до умов війни шляхом зміщення акценту з переважно ревізійної моделі до аналітичної, превентивної та координаційно-правоохоронної. Виявлено зростання обсягів обробленої інформації, посилення міжінституційної взаємодії, активізацію фінансової розвідки та впровадження інструментів блокування підозрілих операцій. Перспективні напрями розвитку стосуються подальшої цифровізації контролю, інтеграції аналітичних платформ, розширення міжнародної кооперації та створення механізмів прозорості для оборонних і відбудовних програм. The military aggression has created an unprecedented level of fiscal challenges, increasing risks of misallocation of resources, corruption abuses, financing of collaboration activities, and destabilisation of the financial system. Under these conditions, public financial control becomes a strategic instrument for safeguarding economic security and ensuring public and international partners’ trust in the mechanisms of managing state resources. The purpose of this article is to analyse the transformation of Ukraine’s public financial control system under martial law, assess the effectiveness of key control and financial monitoring institutions, and identify directions for modernising the control infrastructure in view of defence needs and reconstruction programmes. The methodological framework of the study included comparative and system analysis, economic and statistical methods, content analysis of regulatory acts and official reports, as well as elements of a risk-oriented approach to assessing public financial control. The results demonstrate that the financial control system has adapted to wartime conditions by shifting from a predominantly inspection-based model to an analytical, preventive and coordination-law enforcement one. The study reveals an increase in the volume of processed information, strengthened inter-institutional cooperation, intensified financial intelligence activities, and the introduction of instruments for blocking suspicious transactions. At the same time, uneven performance dynamics were identified, including a decrease in recovered losses alongside an increase in criminal-law materials, confirming a shift toward an operational response model and early-stage deterrence of risks. Promising development directions include further digitalisation of control procedures, integration of analytical platforms, expansion of international cooperation, and the creation of transparency mechanisms for defence and reconstruction programmes. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3858 2025-01-01T00:00:00Z