http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3427 Tue, 21 Apr 2026 05:46:13 GMT 2026-04-21T05:46:13Z http://localhost:8585/jspui/retrieve/84c17fb6-4ce0-496b-b5ba-ae3cd2135d76/m15_4.jpg http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3427 http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4100 Title: Загальна оцінка успішності реформування місцевого самоврядування в Україні Authors: Круглянко, Андрій Вікторович / Kruhlyanko, Andriy; Свідніцька, Юлія Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. Реформування місцевого самоврядування в Україні отримало назву «децентралізація». Мешканці громад, які безпосередньо споживають медичні, освітні, адміністративні та інші послуги, отримали реальну можливість впливати на ці послуги. Процеси децентралізації як способу передачі повноважень на місця до місцевих органів самоврядування в Україні досліджується вже тривалий період і залишаються актуальними сьогодні. Мета дослідження у пошуку та оцінці успішності реформи місцевого самоврядування в Україні на даному етапі її реалізації. Методологія. При побудові логіки і структури статті ми використали метод структурно-логічного аналізу. Для узагальнення підходів до оцінки успішності реформи місцевого самоврядування використані аналітичний та експертний методи, методи аналізу й синтезу. Результати. Реформа децентралізації покликана необхідністю наблизити надання більшості первинних державних послуг (безпеки, медицини, освіти, інфраструктури тощо) до громадян як споживачів даних послуг. Таким чином, формується якість та ефективність даних послуг. Адже в умовах триваючої централізації державної влади (у період до 2014 року) ці характеристики дедалі погіршувалися. Реформа децентралізації стала інструментом подолання цих тенденцій на базовому рівні. Стратегія реалізації реформи децентралізації була визначена у чітких 5 кроках, що з різним рівнем успішності були пройдені у період 2014-2022 років. Серед практиків існує чітке розуміння щодо того, що реформи надали місцевим посадовим особам більше відповідальності та ресурсів, сприяли підвищенню спроможності, а особливо – стійкості і спротиву громад у складних обставинах періоду воєнного стану, а також продовженню надання основних послуг населенню в громадах, які сильно постраждали від конфлікту. Ефективність реформи децентралізації підтверджується тим, що переважна більшість органів місцевого самоврядування продовжують функціонувати, зокрема перебуваючи на передовій і навіть в окупації. Практичне значення. Застосування оцінки загальної успішності реформування місцевого самоврядування дає можливість загалом оцінити ефективність реформи, побачити напрямки деталізації критеріїв успішності реформування та створити основу для розробки багатокритеріальної моделі оцінки ефективності реформи. Перспективи подальших досліджень спрямовані на пошук та обґрунтування конкретного списку критеріїв успішності реформи місцевого самоврядування, які могли б визначити як внутрішню ефективність (з точки зору окремої громади), так і зовнішню ефективність (з точки зору центральних органів влади). The reform of local self-government in Ukraine was called decentralization. Community residents directly consuming medical, educational, administrative and other services received a real opportunity to influence these services. The processes of decentralization as a way of transferring powers to local self-government bodies in Ukraine have been studied for a long time and remain relevant today. The goal is to find and evaluate the success of local self-government reform in Ukraine at this stage of its implementation. Decentralization reform is called for by the need to bring the provision of most primary public services (security, medicine, education, infrastructure, etc.) closer to citizens as consumers of these services. Thus, the quality and efficiency of these services is formed. After all, in the conditions of the ongoing centralization of state power (in the period until 2014), these characteristics significantly worsened. Decentralization reform has become a tool to overcome these trends at the basic level. The strategy for the implementation of the decentralization reform was defined in 5 clear steps, which were completed with varying degrees of success in the period from 2014 to 2022. There is a clear understanding among practitioners that the reforms have given local officials more responsibility and resources, contributed to increasing the capacity, and especially the resilience and resistance of communities in the difficult circumstances of the martial law period, as well as the continuation of the provision of basic services to the people in communities that have been severely affected by the conflict. The effectiveness of the decentralization reform is confirmed by the fact that the vast majority of local self-government bodies continue to function, including being on the front lines and even under occupation. The application of the assessment of the overall success of local self-government reform makes it possible to evaluate the effectiveness of the reform in general, to see the directions of detailing the criteria for the success of the reform, and to create a basis for the development of a multi-criteria model for evaluating the effectiveness of the reform. Further research is aimed at finding and justifying a specific list of criteria for the success of local self-government reform, which could determine both internal efficiency (from the point of view of an individual community) and external efficiency (from the point of view of central authorities). Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4100 2022-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/1461 Title: Managerial Peculiarities of Strategic Development of the Territorial Community Authors: Чичун, Валентина Андріївна / Chychun, Valentyna; Вдовічен, Данило Анатолійович / Vdovichen, Danylo Abstract: The topicality of the topic is due to the fact that the current state of the economy in Ukraine is characterized by crisis phenomena. After all, an incorrectly chosen strategy or its absence leads to a decrease in the effectiveness of community activity. In this connection, there is a need to manage the strategic development of territorial communities, which will enable communities to improve production and economic activity and get out of the crisis state. We all know that a territorial community is a voluntary association of residents of several villages, towns, and cities that have a single administrative center. Modern managers have to carefully analyze the external environment in order to make timely changes to the community's chosen course in the modern conditions of European integration. In the conditions of martial law, the sharp increase in the importance of management in relation to strategic development is also explained by the acceleration of changes in the socio-economic environment, in the conditions of the growing dynamism of the entrepreneurial environment, the internationalization and globalization of business, the emergence of new unexpected challenges and opportunities for business in communities, the achievement of science and technology, the development information networks and digitization processes, which make it possible to spread and receive information quickly, wide access to modern technologies, changing the role of human resources, as well as a number of other reasons. The purpose of the article is to clarify the essence of the strategic development of the territorial community in the period of instability and crisis phenomena and to substantiate recommendations for the development of appropriate development strategies. In the process of the research, the concepts of "development" and "strategy" were substantiated and clarified, namely, it was stated that the development of the territorial community includes the organizing influences of the environment, dynamic balance with it through self-organization, progressive and regressive processes. In order to create the proper conditions for the development of territorial communities, the factors influencing the formation of their development programs were determined, that is, under such conditions, the community will have the opportunity to develop progressively, if it meets the requirements for openness, dynamism, consistency of processes and imbalance. Recommendations for strategic needs and the need to take into account certain specific factors influencing the formation of strategic development were also substantiated: location, dynamics of its development, its potential; infrastructure development and diversification of economic activity in the community; behavior of investors and partners; characteristics of products or services produced by the TC economy; state of the local economy, cultural environment; health care and the level of quality and consideration of the interests of community residents. The formation of proposals for the creation of basic mechanisms for the work of territorial communities in difficult conditions requires further study. Актуальність теми обумовлена тим, що сучасний стан економіки в Україні характеризується кризовими явищами. Адже неправильно обрана стратегія або її відсутність призводять до зниження ефективності діяльності громади. В зв'язку з цим виникає необхідність здійснення управління стратегічним розвитком територіальних громад, що дасть можливість громадам покращити виробничо-господарську діяльність та вийти з кризового стану. Ми всі знаємо, що територіальна громада – це добровільне об'єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр. Сьогоднішнім керівникам доводиться ретельно аналізувати зовнішнє середовище для своєчасного внесення змін у вибраний курс громади в сучасних умовах. Під час воєнного стану різко зростає значення управління щодо стратегічного розвитку, що зокрема пояснюється і прискоренням змін у соціально-економічному середовищі в умовах зростаючого динамізму підприємництва, інтернаціоналізацією і глобалізацією бізнесу, появою нових несподіваних викликів і можливостей для нього у громадах, досягненням науки і техніки, розвитком інформаційних мереж та процесів діджиталізації, що роблять можливим блискавичне поширення й одержання інформації, широкою доступністю до сучасних технологій, зміною ролі людських ресурсів, а також іншими причинами. Мета дослідження – уточнення суті стратегічного розвитку територіальної громади у період нестабільності та кризових явищ й обґрунтування рекомендацій щодо розробки відповідних стратегій розвитку. Методологія. Досліджено проблему управління стратегічним розвитком територіальних громад з використанням методу пізнання та методу дедукції, визначення поняття «стратегія» та «розвиток» зробили з використанням методу аналізу. Гіпотетико-дедуктивний метод дозволив створити незрівняні системи дедуктивно переплетених між собою правильних гіпотез та визначити специфічні чинники впливу на формування стратегічного розвитку ТГ. Результати. У процесі дослідження було обґрунтовано та уточнено поняття «розвиток» та «стратегія», зокрема зазначено, що розвиток територіальної громади включає організуючі впливи середовища, динамічну рівновагу з ним через самоорганізацію, прогресивні і регресивні процеси. Для створення належних умов розвитку територіальних громад було визначено чинники впливу на формування їхніх програм розвитку, тобто за таких умов громада матиме можливість прогресивно розвиватися, якщо вона відповідатиме вимогам щодо відкритості, динамічності, узгодженості процесів і неврівноваженості. Також було обгрунтовано рекомендації для стратегічних потреб та необхідності врахування визначених специфічних чинників впливу на формування стратегічного розвитку: місця розташування, динаміки її розвитку, її потенціалу; розвиток інфраструктури та диверсифікація економічної діяльності в громаді; поведінка інвесторів та партнерів; характеристики виробленої економікою ТГ продукції або послуг; стан місцевої економіки, культурного середовища; охорона здоров’я та рівень якості та врахування інтересів мешканців громади. Практичне значення. При розгляді управління стратегічним розвитком громади, яке пов’язане з постановкою цілей і з підтримкою визначених взаємовідносин із навколишнім середовищем, визначили алгоритм процесу управління стратегічним розвитком громади. Перспективи подальших досліджень. Подальшого вивчення потребує формування пропозицій щодо створення базових механізмів роботи територіальних громад у складних умовах. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/1461 2022-01-01T00:00:00Z