http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3330 Wed, 22 Apr 2026 00:49:32 GMT 2026-04-22T00:49:32Z http://localhost:8585/jspui/retrieve/55c9b84c-4a29-459a-8904-173032e864d2/m15_4.jpg http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3330 http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3644 Title: Економічні проблеми післявоєнного розвитку транспортних підприємств Authors: Мустеца, Ірина Василівна / Mustetsa, Iryna; Пентелюк, Владислав Васильович; Мустеца, Назар Олегович Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. Транспортно-логістичний сектор є важливою складовою економічної системи України, його частка у ВВП у 2020 році склала близько 6,3%. Це зумовлено значною роллю як внутрішніх, так і міжнародних вантажних перевезень, які забезпечують безперервне постачання товарів і матеріалів підприємствам, та кінцевим результатом. Російська агресія проти України чітко продемонструвала критичну роль транспортного сектору для економіки та суспільства країни. З початком бойових дій росія прагнула зруйнувати транспортні зв'язки України з міжнародними партнерами, що є ключовими для забезпечення постачання товарів та доставки гуманітарної допомоги. Транспортна інфраструктура стала однією з основних цілей атак противника. Внаслідок постійних обстрілів було пошкоджено понад 25 000 км автомобільних доріг, 6 500 км залізничних колій, 315 мостів та 19 аеропортів, із яких 12 використовувалися для цивільної авіації. Повністю припинилося авіасполучення з іншими країнами. Протягом першого року війни обсяги вантажних перевезень залізничним, автомобільним, водним, авіаційним та трубопровідним транспортом в Україні зменшилися майже вдвічі. Саме тому першочерговим завданням відновлення економіки післявоєнної України є відбудова транспортно-логістичного сектору, а також відновлення транспортних підприємств. Мета дослідження. У статті досліджено проблеми транспортно-логістичної системи України в період воєнного стану, а також наведено шляхи післявоєнного відновлення підприємств транспортного сектору. Методологія дослідження. У процесі виконання дослідження використано загальнонаукові теоретичні методи: системний аналіз – для з’ясування основних критеріїв дослідження; метод індукції – на етапі збору, систематизації та обробки інформації для проведення дослідження; метод дедукції – у процесі дослідження теоретичних проблем; абстрактно-логічний метод – для здійснення теоретичних узагальнень та висновків щодо проблем та викликів транспортно-логістичного сектору в умовах війни. Результати дослідження. У статті розглянуто стан транспортно-логістичної системи та проблеми, з якими стикнулися транспортні підприємства України в умовах війни. Визначено основні напрями післявоєнного реформування логістичної інфраструктури та шляхи відновлення і розвитку міжнародних транспортних перевезень. Перспективи подальших досліджень. Досягти подальшого розвитку та відновитися в післявоєнний період українським транспортним підприємствам можливо завдяки виваженим управлінським рішенням, законодавчій підтримці, а також застосовуючи комп’ютерні технології, штучний інтелект і монітиринг ефективності цифрової інфраструктури. Відновлення об’єктів, пошкоджених унаслідок бойових дій, таких як споруди, дороги, мости, порти й аеропорти, слід здійснювати, враховуючи цілі сталого розвитку й екологічно-інноваційні діджітал-технології. The transportation and logistics sector is an important component of Ukraine's economic system, with a share of about 6.3% of GDP in 2020. This is due to the significant role of both domestic and international freight transportation, which ensures the continuous supply of goods and materials to enterprises and the final result. Aggression of russia against Ukraine has clearly demonstrated the critical role of the transportation sector for the country's economy and society. Since the outbreak of hostilities, russia has sought to disrupt Ukraine's transportation links with international partners, which are key ones to ensuring the supply of goods and humanitarian aid. Transport infrastructure has become one of the main targets of enemy attacks. The constant shelling damaged more than 25,000 km of roads, 6,500 km of railroad tracks, 315 bridges and 19 airports, 12 of which were used for civil aviation. Air traffic with other countries was completely disrupted. During the first year of the war, the volume of cargo transportation by rail, road, water, air, and pipeline in Ukraine decreased by almost half. That is why the primary task in the post-war economic recovery of Ukraine is to reconstruct the transportation and logistics sector, as well as to restore transport enterprises. The article examines the problems of Ukraine's transportation and logistics system during martial law and provides ways of post-war recovery of transport sector enterprises. In the course of the study, the following general scientific theoretical methods were used: system analysis - to determine the main research criteria; induction method - at the stage of collecting, systematizing and processing information for the study; deduction method - in the process of studying theoretical problems; abstract and logical method - to make theoretical generalizations and conclusions about the problems and challenges of the transportation and logistics sector in the context of war. The article analyzes the state of the transportation and logistics system and the problems faced by Ukrainian transport enterprises during the war. The main directions of the post-war reform of the logistics infrastructure and ways to restore and develop international transportation are identified. Ukrainian transport enterprises can achieve further development and recovery in the post-war period through prudent management decisions, legislative support, as well as the use of computer technology, artificial intelligence, and monitoring digital infrastructure performance. The restoration of facilities damaged as a result of hostilities, such as buildings, roads, bridges, ports, and airports, should be carried out with due regard for sustainable development goals and environmentally innovative digital technologies. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3644 2024-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3640 Title: Ревіталізація промислових територій як поштовх до сучасної трансформації міст (на прикладі міста Львова) Authors: Куденчук, Оксана Іванівна Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. У статті розглядаються актуальні питання ревіталізації промислових територій європейських країн і їх використання в створенні сучасних суспільних просторів міста Львова, представлено тенденції розвитку сучасних міських просторів, виявлено низку універсальних соціально-економічних та архітектурних особливостей. Мета дослідження – аналіз досвіду європейських країн у відновленні промислових територій та використання його у створенні сучасних суспільних просторів Львова, аналіз таких прикладів у сучасній містобудівній практиці, виявлення ефективних підходів до інтеграції промислової спадщини у міське середовище та надання рекомендацій стосовно проблематики на підставі отриманих результатів. Методологія. У процесі виконання дослідження використано загальнонаукові теоретичні методи: системний аналіз – для з’ясування основних категорій дослідження; компаративний метод, який дав можливість порівняти здійснення процесів ревіталізації європейських міст і Львова; графічний метод для наочного представлення теоретичного матеріалу щодо відображення проектів ревіталізації у м. Львові. Результати. У роботі проаналізовано поняття процесу ревіталізації та наведено його переваги. Особливу увагу приділено розвитку й модернізації об'єктів промислового призначення як моделі розвитку комфортного і гармонійного міського середовища зі збереженням промислової функції з урахуванням різноманіття міського середовища, його екологічності, збереження культурної ідентичності та забезпечення соціального розвитку. Наведені приклади того, як застосування процесу ревіталізації здатне змінити функціональне призначення промислових об’єктів у міському просторі та трансформувати місто. Практичне значення. Стаття є вагомим внеском у дослідження ревіталізації промислових об’єктів і може бути корисною для науковців, які займаються збереженням творчої та історичної спадщини, а також створенням нових культурних просторів у міському середовищі. Надано рекомендації щодо реалізації проєктів ревіталізації промислових територій. Перспективи подальших досліджень. Після завершення війни ревіталізація проєктів на занедбаних промислових територіях східної України, понівечених бойовими діями, буде особливо актуальною для подальшої трансформації цих міст, реалізації кращих практик та інструментів відновлення життя. Існує нагальна необхідність у напрацюванні закону для регулювання процесу ревіталізації. Також на часі розробка та впровадження «розумних місцевих програм» і проєктів відновлення міст з використанням технологій Індустрії 4.0. The article considers and analyses topical issues of revitalisation of industrial urban territories of European countries and their use in the creation of modern public spaces in the city of Lviv. The content of the concept of revitalisation of industria territories is revealed. Trends in the development of modern urban spaces are presented, a number of universal socio-economic and architectural features are identified. All revitalisation objects are considered in terms of changing the functional purpose of buildings. Particular attention is paid to the development and modernisation of industrial facilities as a model for the development of a comfortable and harmonious urban environment while maintaining the industrial function, taking into account the diversity of the urban environment, environmental friendliness, preservation of cultural identity and social development. Examples are given of how the application of the revitalisation process can change the fate of industrial facilities in the urban space. The author pays special attention to the policy of revitalisation of industrial facilities as a model for the development of a comfortable urban environment, taking into account the preservation of cultural identity, values of the industrial era, as well as the organization of new public spaces and the creation of conditions for the development of cultural dialogue. The empirical basis of the study is the results of a survey of industrial facilities and complexes in the city of Lviv. The research is a significant contribution to the study of the revitalisation of industrial sites and can be useful for scholars who are engaged in the preservation of creative and historical heritage, as well as the creation of new cultural spaces in the urban environment. The author emphasises that the revitalisation of industrial zones revives such areas and activates the lives of residents, successfully combining history, modernity and innovation. Examples of how the revitalisation process can change the functional purpose of industrial facilities in urban space and transform the city are provided. The article contains recommendations for further implementation of industrial revitalisation projects. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3640 2024-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3635 Title: Теоретичні основи стратегічного управління громадами Authors: Королюк, Юрій Григорович / Koroliuk, Yurii; Чичун, Валентина Андріївна / Chychun, Valentyna Abstract: Актуальність. Сьогодні Україна перебуває в умовах воєнного стану. Сучасний стан її економіки характеризується кризовими явищами. Адже невдало обрана стратегія чи її відсутність призведе до зниження ефективності діяльності громади. У зв’язку з цим необхідно керувати стратегічним розвитком органів місцевого самоврядування, допомагаючи громадам покращувати виробничогосподарську діяльність та долати кризи. Метою дослідження є вивчення можливостей застосування теоретичних аспектів стратегічного управління в роботі громад для їхньої діяльності. Підбір стратегії як плану дій громади здійснюється керівництвом на основі аналізу основних факторів, що характеризують її стан, а також характеру і змісту реалізованих стратегій. Методологія. У рамках дослідження використано такі загальнонаукові теоретичні методи: системний аналіз та синтез – для комплексного аналізу основ управління громадою; індуктивний метод – для зібрання, узагальнення та інформаційної обробки про актуальність щодо даної проблематики; дедуктивний метод – для виявлення базових складових задачі; методи абстрагування і конкретизації – для схематичного і практично орієнтованого опису проблем стратегічного управління громадами; абстрактно-логічний метод – для виявлення логічних проблем теоретичних основ управління громадами. Результати. Потенціал і стратегічні можливості кожної громади залежать від якості професіоналів, які реалізують обрані стратегії. Тож використання алгоритмів до процесу управління стратегічним розвитком громади дає змогу при формуванні визначеної стратегії обирати стратегічні варіанти, які забезпечать підвищення довгострокової ефективності діяльності громади. Уточнено поняття «стратегічне управління» на основі бачення інших дослідників. Використання підходів при запровадженні різних стратегій залежить від багатьох причин, на які варто звертати увагу, оскільки це дозволить виокремлювати непривабливі галузі громади, які не мають потенціалу або неякісно використовують ресурси. Практичне значення. Результати цього дослідження можуть використовуватись як громадами, так і підприємствами, які працюють з ними або входять до їхньої структури. Тому, обираючи нову стратегію, слід мати на увазі, що певний час будуть діяти зобов’язання попередніх років. Такий процес обмежуватиме або регулюватиме можливість впровадження нових стратегій. У зв'язку з цим, щоб уникнути значних негативних наслідків старих зобов'язань, їх необхідно повністю враховувати при виборі нових стратегій і закладати їхнє виконання в процес здійснення нових стратегій підприємства. Перспективи подальших досліджень. Подальшого вивчення потребує дослідження та вивчення алгоритму розвитку громад у розрізі адаптації до різних викликів, у тому числі воєнного стану, що дозволить обирати стратегічний план дій відповідно до ситуації, яка є в громаді. Today, Ukraine is in martial law.The current economic situation in Ukraine is marked by crisis phenomena. After all, an unsuccessfully chosen strategy or its absence will lead to a decrease in the effectiveness of community activities. In this regard, it is necessary to manage the strategic development of local government bodies, contributing to the improvement of production and economic activity and overcoming the crisis. The purpose of the article is to study the possibility of applying theoretical aspects of strategic management to the work of communities, to their activities. The choice of a community strategy is carried out by management based on an analysis of the main factors that characterize the state of the organization, as well as the nature and essence of the implemented strategies. When conducting this study, the following general scientific theoretical methods were used: system analysis and synthesis - for a comprehensive analysis of the foundations of community management; inductive method - for collecting, generalizing and processing information about the relevance of this issue; deductive method - for identifying the basic components of the problem; abstraction and concretization methods – for a schematic and practically oriented description of the problems of strategic community management; abstract-logical method – to identify logical problems of the theoretical foundations of community management. The potential and strategic capabilities of each community depend on the quality of professionals who implement the selected strategies. Therefore, the use of algorithms in the process of managing the strategic development of a community makes it possible to choose strategic options when forming a specific strategy that will ensure an increase in the long-term effectiveness of the community's activities. The concept of "strategic management" is clarified based on the vision of other researchers. The use of approaches when implementing different strategies depends on a number of reasons that are worth paying attention to, since this will allow you to identify unattractive sectors of the community that do not have potential or use resources poorly.The implementation of the results obtained can be used by participants on both sides, that is, communities, community businesses and organizations that cooperate with them. Thus, when choosing new strategic directions of activity, it is necessary to remember about previous obligations that can suspend the speed of implementing changes regarding new strategies. Therefore, in order to avoid such critical moments, it is necessary to carefully monitor all obligations when choosing a strategy and alternatives for its implementation in the work of the community.Further study requires research and study of the algorithm for community development in terms of adaptation to various challenges, including martial law, which will allow choosing a strategic action plan in accordance with the situation in the community. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3635 2024-01-01T00:00:00Z