http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3323 Tue, 21 Apr 2026 23:00:11 GMT 2026-04-21T23:00:11Z http://localhost:8585/jspui/retrieve/6ce2791c-a3f0-4adb-8f56-447382529b5c/m15_4.jpg http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3323 http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3552 Title: Використання технологій штучного інтелекту в електронній комерції: європейський досвід та перспективи для України Authors: Смачило, Валентина Володимирівна; Калінський, Євген Олександрович Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. У контексті стрімкої цифрової трансформації впровадження технологій штучного інтелекту (ШІ) стає ключовим фактором конкурентоспроможності в електронній комерції. За даними Євростату, у 2024 році 13,48% підприємств ЄС використовують ШІ-технології, демонструючи значне зростання порівняно з 8,0% у 2023 році. В умовах євроінтеграційних прагнень України актуалізується потреба вивчення та адаптації європейського досвіду впровадження ШІ в електронній комерції. Мета дослідження полягає в аналізі трансформаційних процесів у системах електронної комерції під впливом технологій штучного інтелекту, вивченні досвіду ЄС та визначенні перспективних напрямів розвитку для України. Методологія дослідження базується на системному підході до аналізу процесів трансформації електронної комерції. Використано комбінацію методів: системний аналіз взаємозв'язків між компонентами електронної комерції, статистичний аналіз кількісних даних, порівняльний аналіз показників ЄС та України, економікоматематичне моделювання для оцінки потенційних ефектів впровадження ШІ. Результати. Виявлено значну диференціацію у впровадженні ШІ в ЄС за розміром підприємств (від 11,21% для малих до 41,17% для великих компаній) та країнами (лідери – Данія (27,58%), Швеція (25,09%), Бельгія (24,71%)). В Україні рівень впровадження ШІ складає 6,9%, що свідчить про суттєве відставання від європейських показників. За результатами аналізу визначено пріоритетні напрями впровадження ШІ-технологій: найбільше застосування спостерігається в обробці текстів (26,9%), генерації мови (21,2%) та розпізнаванні мови (18,7%), що відображає важливість розвитку технологій обробки природної мови у сфері електронної комерції. Розроблено рекомендації щодо поетапного впровадження ШІ-технологій з урахуванням розміру підприємств та галузевої специфіки. Запропоновано механізми адаптації європейського досвіду, що передбачають три часові горизонти впровадження і диференційований підхід до різних категорій підприємств. Практичне значення. Розроблені рекомендації можуть бути використані при формуванні стратегій цифрової трансформації підприємств електронної комерції, а також при розробці державних програм підтримки впровадження ШІ в бізнеспроцеси. Запропоновані механізми адаптації європейського досвіду дозволяють оптимізувати процес впровадження ШІ-технологій та підвищити конкурентоспроможність українських підприємств на європейському ринку. Перспективи подальших досліджень пов'язані з розробкою детальних галузевих стратегій впровадження ШІ й оцінкою їх економічної ефективності в контексті євроінтеграційних процесів. Особлива увага приділятиметься дослідженню механізмів гармонізації регуляторного середовища з нормами ЄС і розвитку цифрових компетенцій. In the context of rapid digital transformation, artificial intelligence (AI) technologies implementation is becoming crucial for e-commerce competitiveness. According to Eurostat, in 2024, 13.48% of EU enterprises use AI technologies, showing growth from 8.0% in 2023. Given Ukraine's European integration aspirations, there is a need to study and adapt EU experience in implementing AI in e-commerce. The research aim is to analyze transformation processes in e-commerce systems under AI technologies influence, study EU experience, and identify development directions for Ukraine. Methodology is based on a systematic approach combining: analysis of relationships between e-commerce components, statistical analysis of quantitative data, comparative analysis of EU and Ukraine indicators, and economic modeling to assess AI implementation effects. Analysis revealed differentiation in AI implementation across the EU by enterprise size (from 11.21% for small to 41.17% for large companies) and countries (leaders - Denmark (27.58%), Sweden (25.09%), Belgium (24.71%)). In Ukraine, AI implementation is 6.9%. Priority areas identified: text processing (26.9%), speech generation (21.2%), and speech recognition (18.7%). Recommendations for phased AI implementation were developed considering enterprise size and industry specifics, with three implementation horizons and differentiated approach. The recommendations can be used for e-commerce enterprises' digital transformation strategies and state support programs. The proposed adaptation mechanisms optimize AI implementation and enhance Ukrainian enterprises' competitiveness. Further research will focus on industry-specific AI implementation strategies and their economic efficiency evaluation in European integration context. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3552 2024-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3473 Title: Сталий еколого-економічний післявоєнний розвиток України: інституціональний підхід та євроінтеграція Authors: Верстяк, Андрій Васильович / Verstiak, Andrii; Верстяк, Оксана Миколаївна / Verstiak, Oksana Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. У статті розглядаються сучасні підходи до еколого-економічного відновлення України після війни, що є важливою складовою її соціально-економічного розвитку в умовах глобальних змін і післявоєнного відновлення. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю створення інституційних механізмів, які сприятимуть сталому відновленню економіки країни, зокрема в контексті інтеграції з європейськими стандартами екологічної політики та стратегії зеленого розвитку. Проблематика еколого-економічного відновлення охоплює питання формування ефективних інституційних підходів до поєднання економічного зростання з дотриманням екологічних стандартів, що має стати основою для сталого розвитку. Ключовими викликами є: необхідність адаптації до нових економічних умов після війни, забезпечення ефективного використання природних ресурсів, інтеграція екологічних стандартів в управлінські процеси та вирішення проблеми забезпечення сталого розвитку через підтримку інвестицій в зелений сектор. Мета дослідження – аналіз та обґрунтування підходів до екологоекономічного відновлення України після війни з урахуванням інтеграції до європейських стандартів, розробка інституційних механізмів для забезпечення сталого розвитку, а також визначення управлінських стратегій, спрямованих на оптимізацію природокористування і відновлення екологічної рівноваги в країні. Методологія. Вирішення поставлених у статті завдань здійснено за допомогою загальнонаукових методів дослідження, а саме: аналізу, систематизації та узагальнення. Методологічну основу дослідження складають логічно-діалектичні методи наукового пізнання, методи системного аналізу, а також спеціальні методи, зокрема аналізу та синтезу. Результати. У статті досліджено цілі післявоєнної економічної реконструкції, розглянуто й проаналізовано дії відродження України, включаючи інтеграцію до Європейського співтовариства, виділено особливості післявоєнної модернізації та відбудови нашої країни. Практичне значення. Особливу увагу приділено необхідності розбудови прозорої системи моніторингу екологічних показників і впровадження ефективного управління природними ресурсами. Перспективи подальших досліджень. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на аналіз практичної імплементації європейських екологічних стандартів в Україні, розробку механізмів стимулювання бізнесу до «зелених» інвестицій, а також оцінку соціально-економічного ефекту від реалізації стратегії сталого розвитку на національному й регіональному рівнях. The article examines modern approaches to the ecological and economic recovery of Ukraine after the war, which is an essential component of its socio-economic development in the context of global changes and post-war reconstruction. The relevance of the study stems from the need to establish institutional mechanisms that will promote sustainable economic recovery, particularly in the context of integration with European environmental policy standards and green development strategies. The issue of ecological and economic recovery addresses the formation of effective institutional approaches to combining economic growth with adherence to environmental standards, which should become the foundation for sustainable development. Key challenges include adapting to new economic conditions after the war, ensuring the efficient use of natural resources, integrating environmental standards into management processes, and addressing the challenge of ensuring sustainable development by fostering investments in the green sector. The purpose of the article is to analyze and substantiate approaches to Ukraine’s ecological and economic recovery after the war, considering integration with European standards, to develop institutional mechanisms for ensuring sustainable development, and to identify management strategies aimed at optimizing natural resource use and restoring ecological balance in the country. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3473 2024-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3022 Title: Роль торгівлі у досягненні цілей сталого розвитку в умовах війни та відновлення післявоєнної економіки Authors: Бозуленко, Олена Ярославівна / Bozulenko Olena; Чаплінський, Юрій Богданович / Chaplinskyi, Yurii Abstract: Саміт ООН зі сталого розвитку 2015 року визначив 17 Цілей сталого розвитку (ЦСР) і 169 завдань, серед яких ключовими є подолання бідності, економічне зростання та продовольча безпека. Для їх реалізації необхідні модернізація промисловості, розвиток торгівлі, інновації та ефективне управління ресурсами. Актуальність дослідження зумовлена потребою оцінити впровадження ЦСР в умовах війни та їх роль у післявоєнному відновленні й формуванні стійкого суспільства. Мета дослідження – аналіз ролі торгівлі у досягненні ЦСР в умовах війни та післявоєнного відновлення. Використано загальнонаукові методи: аналіз, систематизацію, узагальнення. Торгівля відіграє важливу роль у досягненні ЦСР під час війни та в період відновлення України. Вона сприяє інтеграції до глобальних ринків, залученню інвестицій, соціальній стабільності та екологічній рівновазі. Відновлення торгівлі — стратегічний напрям подолання економічних наслідків війни та досягнення ЦСР. Україна має потенціал для інтеграції до європейських економічних структур, підвищення конкурентоспроможності, інвестування в інновації та впровадження екологічних підходів. Підтримка торгівлі є важливою умовою економічного зростання, зменшення нерівності та сталого розвитку. Результати дослідження можуть стати основою для розробки стратегій підтримки торгівлі в умовах війни та післявоєнного відновлення. Перспективи подальших досліджень – аналіз впливу євроінтеграції на торговельну конкурентоспроможність України з урахуванням Цілей сталого розвитку. The UN Sustainable Development Summit in 2015 defined 17 Sustainable Development Goals (SDGs) and 169 targets, with key priorities including poverty reduction, economic growth, and food security. Achieving these goals requires industrial modernization, enhanced trade activity, innovation, and efficient resource management. The relevance of this study stems from the need to assess SDG implementation during wartime and their role in post-war recovery and building a resilient society. The aim of the study is to analyze the role of trade in achieving SDGs during the war and in the recovery period. General scientific methods such as analysis, systematization, and generalization were applied. Trade plays a crucial role in achieving SDGs amid the war and Ukraine’s post-war recovery. It contributes to global market integration, investment attraction, social stability, and environmental sustainability. Restoring trade is a strategic priority for overcoming the economic consequences of war and achieving the SDGs. Ukraine has significant potential to integrate into European economic structures by increasing competitiveness, investing in innovation, and applying eco-friendly practices. Supporting trade is essential for economic recovery, reducing social inequality, ensuring food security, and promoting sustainable development. The research results can serve as a basis for developing effective strategies to support and restore trade in wartime and post-war Ukraine. Future research prospects include analyzing the impact of European integration on Ukraine’s trade competitiveness in the context of sustainable development goals. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3022 2024-01-01T00:00:00Z