http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3321 Tue, 21 Apr 2026 23:16:44 GMT 2026-04-21T23:16:44Z http://localhost:8585/jspui/retrieve/fa4c72a1-2533-42f5-aba0-4374c2533e98/m19_6.png http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3321 http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3647 Title: Оцінка економічної ефективності виробництва заварних напівфабрикатів оздоровчого призначення Authors: Романовська, Ольга Леонідівна / Romanovska, Olha; Катеринчук, Мар’яна Анатоліївна Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. У статті розглянуто теоретичні засади й окреслено практичні аспекти оцінки економічної ефективності впровадження заварних тістечок з додаванням рисового борошна та ферменту трансглютамінази в закладах ресторанного господарства. Представлено результати розрахунків вартості сировини, собівартості виробництва та відпускної ціни для виготовлення заварних тістечок. Проаналізовано цінові характеристики розробленої продукції та здійснено оцінку їх конкурентоспроможності. Визначено соціальний ефект від реалізації запропонованої технології безглютенових заварних тістечок. Мета дослідження – провести розрахунок собівартості заварного напівфабрикату з використанням рисового борошна та ферменту трансглютамінази; обґрунтувати економічну ефективність та соціальний ефект від їх використання у закладах ресторанного господарства. Методологія. Критерії економічної ефективності розраховували за допомогою нормативних актів і статей калькуляції, прийнятих і затверджених у відповідному порядку чинного законодавства України. Результати. За результатами проведених розрахунків встановлено, що відпускна ціна розробленого безглютенового заварного напівфабрикату з рисовим борошном та ферменту трансглютамінази на 4,03 грн вища порівняно з контрольним зразком. Підвищення відпускної ціни на безглютеновий заварний напівфабрикат з рисовим борошном і ферментом трансглютамінази обумовлено використанням спеціалізованих інгредієнтів, що покращують його харчову цінність. Попри збільшення ціни, продукт має значний соціальний ефект, оскільки розширює асортимент корисних і доступних безглютенових продуктів для споживачів із глютеновою непереносимістю. Практичне значення. Розроблена технологія заварних тістечок з використанням рисового борошна та ферменту трансглютамінази дозволить покращити харчування споживачів у закладах ресторанного господарства. Перспектива подальших досліджень полягає у проведенні розрахунків собівартості оздоблених напівфабрикатів з використанням порошку псиліуму для розроблених заварних напівфабрикатів. The article considers the theoretical principles and outlines the practical aspects of assessing the economic efficiency of introducing custard pastries using rice flour and transglutaminase enzyme in restaurant facilities. The results of calculations of the cost of raw materials, production costs and selling prices for the manufacture of custard cakes are presented. The price characteristics of the developed products are analyzed and their competitiveness is assessed. The social effect of the implementation of the proposed technology of gluten-free custard pastries is determined. The purpose of the study is to calculate the cost of custard semi-finished product using rice flour and transglutaminase enzyme; justify the economic efficiency and social effect of their use in restaurants. The criteria for economic efficiency were calculated using regulations and calculation articles adopted and approved in accordance with the current legislation of Ukraine. The results of the calculations found that the selling price of the developed gluten-free custard semi-finished product with rice flour and transglutaminase enzyme is 4.03 UAH higher compared to the control sample. The increase in the selling price for gluten-free custard semi-finished product with rice flour and transglutaminase enzyme is due to the use of specialized ingredients that improve its nutritional value. Despite the increase in price, the product has a significant social effect, as it expands the range of useful and affordable gluten-free products for consumers with gluten intolerance. Practical value. The developed technology of custard cakes using rice flour and transglutaminase enzyme will improve the nutrition of consumers in restaurant facilities. The prospect of further research is to calculate the cost of finished semifinished products using psyllium powder for the developed custard semi-finished. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3647 2024-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3645 Title: Сучасні підходи до визначення кейс-менеджменту Authors: Круглянко, Андрій Вікторович / Kruhlyanko, Andriy Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. Кейс-менеджмент є загальновизнаним підходом, що широко використовується у різних галузях, таких як медицина, соціальна робота, бізнес й управління, однак досі не має єдиного визначення або стандартного підходу до трактування. У сучасних умовах цифровізації, міждисциплінарних викликів і кризових ситуацій, таких як війна в Україні, потреба в ефективному кейс-менеджменті значно зросла. Основна проблема полягає в теоретичній невпорядкованості поняття, що ускладнює його практичне застосування та інтеграцію. Відсутність чітких стандартів і універсальних методологій обмежує його ефективність і впровадження в бізнессередовище й інші сектори. Актуальність дослідження визначається необхідністю створення універсального підходу, який враховуватиме специфіку різних галузей і сучасні виклики. Мета дослідження – аналіз наукових підходів до визначення кейсменеджменту, вивчення його структурних елементів і ключових етапів процесу, а також обґрунтування перспектив розвитку цього підходу в різних галузях із урахуванням сучасних викликів і потреб, особливо в умовах кризових ситуацій та воєнного стану. Методологія. Дослідження базується на міждисциплінарному підході, який передбачає використання якісного й кількісного аналізу. Методологія включає огляд літератури для аналізу наукових підходів до трактування кейсменеджменту, що охоплює праці закордонних і українських авторів. Порівняльний аналіз був використаний для визначення відмінностей у трактуванні поняття в різних галузях, таких як медицина, соціальна робота, бізнес і право. Емпіричні дані отримані шляхом аналізу нормативно-правових документів, зокрема українського законодавства щодо соціальних послуг, а також кейсів із впровадження кейсменеджменту в бізнесі й соціальних проєктах в умовах війни. Методи синтезу, узагальнення і моделювання використовувалися для формування рекомендацій щодо подальшого розвитку підходу, враховуючи специфіку кризових умов. Результати. Дослідження показало, що кейс-менеджмент є багатогранним та адаптивним підходом, який можна застосовувати у різних галузях. Визначено п’ять основних наукових підходів до його трактування: функціональнопроцесуальний, особистісно-орієнтований, міждисциплінарний, контекстногалузевий та юридично-нормативний. Усі ці підходи підкреслюють структурованість процесу кейс-менеджменту, який включає оцінку потреб, планування, координацію, виконання, моніторинг і завершення кейсу. Окремо було розглянуто алгоритм застосування кейс-менеджменту, що є універсальним, але водночас адаптованим до специфіки кожної галузі. Виявлено, що найбільш актуальними викликами для розвитку кейс-менеджменту є цифровізація процесів, інтеграція міждисциплінарних команд і врахування культурних особливостей. У контексті України, особливо в умовах воєнного стану, кейс-менеджмент набуває стратегічного значення для управління кризами, підтримки бізнесу, соціальних послуг і медичного забезпечення. Практичне значення кейс-менеджменту підтверджується його здатністю інтегрувати різні ресурси для досягнення якісних результатів у короткі терміни, що є критичним у кризових умовах. Практичне значення. Запропоновані в дослідженні рекомендації спрямовані на адаптацію кейс-менеджменту до сучасних умов і можуть бути використані для розробки стандартів у бізнесі, соціальних послугах і охороні здоров’я. Вони допоможуть покращити ефективність управління ресурсами та задоволення потреб клієнтів. Перспективи подальших досліджень. Подальші дослідження можуть зосередитися на створенні універсальних стандартів для впровадження кейсменеджменту у різних галузях, особливо у бізнесі та соціальній роботі. Перспективним є аналіз можливостей цифровізації процесів кейс-менеджменту, включаючи використання автоматизованих платформ і штучного інтелекту. Окремий напрям досліджень може бути присвячений адаптації кейс-менеджменту до специфіки міжкультурного контексту і викликів глобалізації. Case management is a widely applied and recognized approach in healthcare, social work, business, and management. However, it lacks a unified definition or standardized framework, which limits its practical application and consistency across sectors. The growing complexity of modern challenges, including digitalization, interdisciplinary demands, and crisis situations like the war in Ukraine, underscores the need for a clear conceptual understanding and universal methodologies for implementing case management in diverse fields. This study focuses on analyzing scientific approaches to defining case management, its structural components, and stages, while exploring its potential for further development in contemporary and crisis-driven contexts. The research employs an interdisciplinary methodology, combining literature reviews, legislative analysis, and real-world applications of case management during wartime. Insights are drawn from international and Ukrainian scholarly perspectives across healthcare, social work, business, and law. Legislative documents, such as Ukrainian laws on social services, are analyzed alongside empirical examples from business and social projects. Methods of synthesis, modeling, and generalization are used to propose practical recommendations for adapting case management to address modern and crisis-specific challenges. The findings identify five primary approaches to defining case management: functional-processual, client-centered, interdisciplinary, context-specific, and legalregulatory. Each highlights a structured process consisting of needs assessment, planning, coordination, implementation, monitoring, and case closure. A flexible algorithm has been developed, enabling case management practices to adapt to the unique needs of different sectors. Key challenges include digitalization, interdisciplinary collaboration, and cultural sensitivity, particularly under wartime conditions in Ukraine. Value of case management lies in its ability to efficiently integrate resources and to address diverse client needs, making it critical for business support, crisis management, social services, and healthcare in unstable environments. This research emphasizes the need to establish universal standards for case management across industries while tailoring practices to local and crisis-specific contexts. Future studies should focus on leveraging digital tools, such as automated platforms and AI, and addressing intercultural and globalization challenges. These advancements could ensure greater adaptability and effectiveness of case management in diverse and rapidly changing environments. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3645 2024-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3644 Title: Економічні проблеми післявоєнного розвитку транспортних підприємств Authors: Мустеца, Ірина Василівна / Mustetsa, Iryna; Пентелюк, Владислав Васильович; Мустеца, Назар Олегович Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. Транспортно-логістичний сектор є важливою складовою економічної системи України, його частка у ВВП у 2020 році склала близько 6,3%. Це зумовлено значною роллю як внутрішніх, так і міжнародних вантажних перевезень, які забезпечують безперервне постачання товарів і матеріалів підприємствам, та кінцевим результатом. Російська агресія проти України чітко продемонструвала критичну роль транспортного сектору для економіки та суспільства країни. З початком бойових дій росія прагнула зруйнувати транспортні зв'язки України з міжнародними партнерами, що є ключовими для забезпечення постачання товарів та доставки гуманітарної допомоги. Транспортна інфраструктура стала однією з основних цілей атак противника. Внаслідок постійних обстрілів було пошкоджено понад 25 000 км автомобільних доріг, 6 500 км залізничних колій, 315 мостів та 19 аеропортів, із яких 12 використовувалися для цивільної авіації. Повністю припинилося авіасполучення з іншими країнами. Протягом першого року війни обсяги вантажних перевезень залізничним, автомобільним, водним, авіаційним та трубопровідним транспортом в Україні зменшилися майже вдвічі. Саме тому першочерговим завданням відновлення економіки післявоєнної України є відбудова транспортно-логістичного сектору, а також відновлення транспортних підприємств. Мета дослідження. У статті досліджено проблеми транспортно-логістичної системи України в період воєнного стану, а також наведено шляхи післявоєнного відновлення підприємств транспортного сектору. Методологія дослідження. У процесі виконання дослідження використано загальнонаукові теоретичні методи: системний аналіз – для з’ясування основних критеріїв дослідження; метод індукції – на етапі збору, систематизації та обробки інформації для проведення дослідження; метод дедукції – у процесі дослідження теоретичних проблем; абстрактно-логічний метод – для здійснення теоретичних узагальнень та висновків щодо проблем та викликів транспортно-логістичного сектору в умовах війни. Результати дослідження. У статті розглянуто стан транспортно-логістичної системи та проблеми, з якими стикнулися транспортні підприємства України в умовах війни. Визначено основні напрями післявоєнного реформування логістичної інфраструктури та шляхи відновлення і розвитку міжнародних транспортних перевезень. Перспективи подальших досліджень. Досягти подальшого розвитку та відновитися в післявоєнний період українським транспортним підприємствам можливо завдяки виваженим управлінським рішенням, законодавчій підтримці, а також застосовуючи комп’ютерні технології, штучний інтелект і монітиринг ефективності цифрової інфраструктури. Відновлення об’єктів, пошкоджених унаслідок бойових дій, таких як споруди, дороги, мости, порти й аеропорти, слід здійснювати, враховуючи цілі сталого розвитку й екологічно-інноваційні діджітал-технології. The transportation and logistics sector is an important component of Ukraine's economic system, with a share of about 6.3% of GDP in 2020. This is due to the significant role of both domestic and international freight transportation, which ensures the continuous supply of goods and materials to enterprises and the final result. Aggression of russia against Ukraine has clearly demonstrated the critical role of the transportation sector for the country's economy and society. Since the outbreak of hostilities, russia has sought to disrupt Ukraine's transportation links with international partners, which are key ones to ensuring the supply of goods and humanitarian aid. Transport infrastructure has become one of the main targets of enemy attacks. The constant shelling damaged more than 25,000 km of roads, 6,500 km of railroad tracks, 315 bridges and 19 airports, 12 of which were used for civil aviation. Air traffic with other countries was completely disrupted. During the first year of the war, the volume of cargo transportation by rail, road, water, air, and pipeline in Ukraine decreased by almost half. That is why the primary task in the post-war economic recovery of Ukraine is to reconstruct the transportation and logistics sector, as well as to restore transport enterprises. The article examines the problems of Ukraine's transportation and logistics system during martial law and provides ways of post-war recovery of transport sector enterprises. In the course of the study, the following general scientific theoretical methods were used: system analysis - to determine the main research criteria; induction method - at the stage of collecting, systematizing and processing information for the study; deduction method - in the process of studying theoretical problems; abstract and logical method - to make theoretical generalizations and conclusions about the problems and challenges of the transportation and logistics sector in the context of war. The article analyzes the state of the transportation and logistics system and the problems faced by Ukrainian transport enterprises during the war. The main directions of the post-war reform of the logistics infrastructure and ways to restore and develop international transportation are identified. Ukrainian transport enterprises can achieve further development and recovery in the post-war period through prudent management decisions, legislative support, as well as the use of computer technology, artificial intelligence, and monitoring digital infrastructure performance. The restoration of facilities damaged as a result of hostilities, such as buildings, roads, bridges, ports, and airports, should be carried out with due regard for sustainable development goals and environmentally innovative digital technologies. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3644 2024-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3640 Title: Ревіталізація промислових територій як поштовх до сучасної трансформації міст (на прикладі міста Львова) Authors: Куденчук, Оксана Іванівна Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. У статті розглядаються актуальні питання ревіталізації промислових територій європейських країн і їх використання в створенні сучасних суспільних просторів міста Львова, представлено тенденції розвитку сучасних міських просторів, виявлено низку універсальних соціально-економічних та архітектурних особливостей. Мета дослідження – аналіз досвіду європейських країн у відновленні промислових територій та використання його у створенні сучасних суспільних просторів Львова, аналіз таких прикладів у сучасній містобудівній практиці, виявлення ефективних підходів до інтеграції промислової спадщини у міське середовище та надання рекомендацій стосовно проблематики на підставі отриманих результатів. Методологія. У процесі виконання дослідження використано загальнонаукові теоретичні методи: системний аналіз – для з’ясування основних категорій дослідження; компаративний метод, який дав можливість порівняти здійснення процесів ревіталізації європейських міст і Львова; графічний метод для наочного представлення теоретичного матеріалу щодо відображення проектів ревіталізації у м. Львові. Результати. У роботі проаналізовано поняття процесу ревіталізації та наведено його переваги. Особливу увагу приділено розвитку й модернізації об'єктів промислового призначення як моделі розвитку комфортного і гармонійного міського середовища зі збереженням промислової функції з урахуванням різноманіття міського середовища, його екологічності, збереження культурної ідентичності та забезпечення соціального розвитку. Наведені приклади того, як застосування процесу ревіталізації здатне змінити функціональне призначення промислових об’єктів у міському просторі та трансформувати місто. Практичне значення. Стаття є вагомим внеском у дослідження ревіталізації промислових об’єктів і може бути корисною для науковців, які займаються збереженням творчої та історичної спадщини, а також створенням нових культурних просторів у міському середовищі. Надано рекомендації щодо реалізації проєктів ревіталізації промислових територій. Перспективи подальших досліджень. Після завершення війни ревіталізація проєктів на занедбаних промислових територіях східної України, понівечених бойовими діями, буде особливо актуальною для подальшої трансформації цих міст, реалізації кращих практик та інструментів відновлення життя. Існує нагальна необхідність у напрацюванні закону для регулювання процесу ревіталізації. Також на часі розробка та впровадження «розумних місцевих програм» і проєктів відновлення міст з використанням технологій Індустрії 4.0. The article considers and analyses topical issues of revitalisation of industrial urban territories of European countries and their use in the creation of modern public spaces in the city of Lviv. The content of the concept of revitalisation of industria territories is revealed. Trends in the development of modern urban spaces are presented, a number of universal socio-economic and architectural features are identified. All revitalisation objects are considered in terms of changing the functional purpose of buildings. Particular attention is paid to the development and modernisation of industrial facilities as a model for the development of a comfortable and harmonious urban environment while maintaining the industrial function, taking into account the diversity of the urban environment, environmental friendliness, preservation of cultural identity and social development. Examples are given of how the application of the revitalisation process can change the fate of industrial facilities in the urban space. The author pays special attention to the policy of revitalisation of industrial facilities as a model for the development of a comfortable urban environment, taking into account the preservation of cultural identity, values of the industrial era, as well as the organization of new public spaces and the creation of conditions for the development of cultural dialogue. The empirical basis of the study is the results of a survey of industrial facilities and complexes in the city of Lviv. The research is a significant contribution to the study of the revitalisation of industrial sites and can be useful for scholars who are engaged in the preservation of creative and historical heritage, as well as the creation of new cultural spaces in the urban environment. The author emphasises that the revitalisation of industrial zones revives such areas and activates the lives of residents, successfully combining history, modernity and innovation. Examples of how the revitalisation process can change the functional purpose of industrial facilities in urban space and transform the city are provided. The article contains recommendations for further implementation of industrial revitalisation projects. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3640 2024-01-01T00:00:00Z