http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3319 Tue, 21 Apr 2026 23:30:59 GMT 2026-04-21T23:30:59Z http://localhost:8585/jspui/retrieve/788e3088-ad9b-4c94-9843-e5c371f84103/m19_6.png http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3319 http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3764 Title: Напрями удосконалення бюджетного фінансування профтехосвіти Authors: Крищенко, Кирило Євгенович; Белінська, Ганна Василівна Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. Одним з найважливіших питань майбутнього України є фінансування освіти. Авторами з’ясовано, що фінансуванню саме профтехосвіти в Україні не приділяється належної уваги і воно є недостатнім. Незацікавленість місцевих органів влади в фінансуванні профтехосвіти пояснюється як неврегульо ваними майновими питаннями, так і браком коштів у місцевих бюджетах, що викликає суспільну суперечку як в публічному просторі, так і між органами державного управління різних рівнів. Зазначено, що потрібно більш активно популяризувати профтехосвіту серед населення різного віку, оскільки потреба у фахівцях робочих спеціальностей на ринку праці є великою. А кадрів не вистачає при одночасному надлишку робочої сили з дипломами ВНЗ. Метою статті є дослідження структури фінансування закладів профтехосвіти України та висунення рекомендації щодо її оптимізації (особливо в частині використання бюджетних коштів). Методологія дослідження. У процесі написання статті використано низку загальнонаукових теоретичних методів: спостереження та опис – для узагальнення наявної інформації щодо структури фінансування профтехосвіти; узагальнення та класифікація – для здійснення теоретичних узагальнень та висновків про особливості структури бюджетного фінансування профтехосвіти; аналіз та синтез – для з’ясування основних категорій дослідження; табличний метод – для наочного представлення цифрових показників, що ілюструють висновки даного дослідження. Результати. У статті описано поточний стан, виділено основні проблеми бюджетного та позабюджетного фінансування освіти в Україні, зроблено акцент на специфіці фінансування рівня професійної (професійно-технічної) освіти. Акцентовано увагу на проблемі непопулярності сегменту профтехосвіти при одночасній суттєвій потребі у фахівцях робочих спеціальностей, особливо в період відновлення України після війни. Досліджено законодавчу базу фінансування освіти в Україні. Внаслідок цього виокремлено позабюджетні джерела фінансування профтехосвіти, які можуть бути суттєвою підтримкою для закладів П(ПТ)О в період реформування. Очевидно, що лише державне фінансування закладів ППТО не є достатнім, тож треба розширювати практику залучення ресурсів донорських організацій, що починаючи з 2016 року досить успішно робиться. Як приклад, наведено проєкти EU4Skills та Skills4Recovery, які фіксуються урядом Німеччини й орієнтовані на підтримку реформи професійнотехнічної освіти в Україні та її популяризацію в післявоєнний період. Запропоновано альтернативні методи фінансування освіти загалом та сфери профтехосвіти зокрема. Практичне значення. Наведені в статті рекомендації можуть бути використані при оптимізації бюджетного фінансування профтехосвіти в Україні. Перспективи подальших досліджень. Пошук альтернативних, більш сучасних і диверсифікованих моделей фінансування освіти всіх рівнів. The article describes the problems of budget financing of institutions of vocational education and training. The authors researched the actual budget expenditures in Ukraine by educational levels in the period since 2019 to 2023 and drew conclusions about the effectiveness and prospects of such funding. In particular, it was found that the main part of education expenses is being financed from local level budgets, which receive an educational subvention from the State budget. The authors have found out that the funding of vocational education in Ukraine is not given due attention and is insufficient. The lack of interest of local authorities in financing vocational education and training is explained both by unresolved property issues and by the lack of funds in local budgets, which causes public controversy both in the public area and between state administration bodies of different levels. However, the authors note that the government has launched several positive initiatives aimed at improving the situation. In particular, we are talking about the initiative to create training and practice centers (TPCs) at institutions of vocational education and training with funds earmarked as part of the educational subvention from the State budget. In addition, attention is focused on problem of unpopularity of the segment of vocational education, while at the same time there is a significant need for specialists in work specialties, especially in the period of recovery after the war. Also, the legislative framework for financing education in Ukraine as a whole and of vocational technical institutions in particular was investigated. As a result, nonbudgetary sources of vocational technical education funding have been singled out. It is obvious that only state financing of vocational training institutions is not sufficient, so it is necessary to expand the practice of attracting donor organizations' resources. As a successful example, the EU4Skills and Skills4Recovery projects are given, which are fixed by the German government and are aimed at supporting the reform of vocational education in Ukraine. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3764 2024-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3763 Title: Джерела формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств України в умовах воєнного стану Authors: Ковальчук, Наталя Олександрівна Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. Війна в Україні поставила під загрозу продовольчу безпеку усього світу. Тому актуальною і важливою є оцінка джерел формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств з метою пошуку нових можливостей для фінансування аграрного бізнесу в Україні, результатом чого стане зменшення ризику настання глобальної продовольчої кризи в тому числі. Мета дослідження – оцінка структури джерел формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств України та їх динаміки в умовах воєнного стану. Методологія. У процесі виконання дослідження використано аналітичний метод та метод порівнянь – при оцінці динаміки та структури джерел фінансування сільськогосподарських підприємств, метод побудови аналітичних таблиць – для узагальнення результатів аналізу, експертний метод – при визначенні проблем фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств України та обґрунтуванні пропозицій щодо їх вирішення. Результати. Доступ сільськогосподарських підприємств до джерел фінансування на основі добросовісної конкуренції – вагомий чинник та стимул для подальшої діяльності. Основним джерелом фінансування для сільськогосподарських підприємств України наразі залишаються власні кошти, проте рівень самофінансування у 2022 році порівняно з 2021 роком суттєво зменшився, зокрема через воєнні дії, окупацію територій, скорочення експорту, порушення логістики. Війна та її негативні наслідки спричинили необхідність збільшення обсягу зовнішніх джерел фінансування, зокрема кредитних ресурсів, в тому числі через створення сприятливих умов кредитування на основі держпрограми «Доступні кредити 5-7-9%» у період дії воєнного стану та протягом місяця після його завершення. Розширюються можливості сільськогосподарських підприємств України щодо залучення джерел фінансування через отримання державних субсидій, цільових, субсидованих кредитних програм, позик і технічної допомоги від ЄС та інших міжнародних донорів. Практичне значення дослідження полягає у формулюванні висновків щодо фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств в умовах воєнного стану та можливостей збільшення його джерел, що є підґрунтям удосконалення політики управління фінансовими ресурсами таких суб’єктів господарювання як на макро-, так і на мікрорівні. Перспективи подальших досліджень. Діяльність сільськогосподарських підприємств в умовах воєнного стану та необхідність післявоєнної відбудови агросектора свідчить про перспективність подальших наукових розвідок щодо дослідження різноманітних джерел фінансування сільськогосподарських підприємств як чинника розвитку національної економіки, нарощення експортного потенціалу агросектору України, забезпечення продовольчої безпеки світу. The purpose of the article is to analyze the structure of the sources of the formation of financial resources of agricultural enterprises of Ukraine and to assess the influence of the state of war on their dynamics. In the course of the research, there were used methods: analytical method and method of comparisons – to assess the dynamics and structure of sources of financing of agricultural enterprises; the method of building analytical tables – for summarizing the results of the analysis; expert method – for determining the problems of financial support of agricultural enterprises of Ukraine and substantiating proposals for their solution. The conducted research emphasizes the importance of the activities of agricultural enterprises to ensure food security of Ukraine and the world. In view of this, the access of agricultural enterprises to sources of financing based on fair competition is a significant factor and incentive for their further activity. It was found that the main source of financing for agricultural enterprises of Ukraine currently remains own funds, however, the level of self-financing in 2022 compared to 2021 significantly decreased, in particular due to military actions, occupation of territories, reduction of exports, and disruption of logistics. The war and its negative consequences made it necessary to increase the volume of external sources of financing, in particular credit resources, including through the creation of favorable lending conditions based on the state program "Affordable loans of 5-7-9%" during the period of martial law and within a month after its end. Opportunities for agricultural enterprises of Ukraine to attract sources of financing are expanding through the receipt of state subsidies, targeted, subsidized credit programs, loans and technical assistance from the EU and other international donors. The activities of agricultural enterprises in the conditions of martial law and the need for post-war reconstruction of the agricultural sector indicate the perspective of further scientific research into the study of various sources of financing agricultural enterprises as a factor in development of the national economy, increasing the export potential of the agricultural sector of Ukraine, ensuring world food security. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3763 2024-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3762 Title: Вплив військових дій на фінансову стійкість підприємства Authors: Панченко, Володимир Анатолійович; Панченко, Оксана Петрівна Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. Повномасштабне військове вторгнення Росії в Україну справило руйнівний вплив на фінансову стійкість підприємств, що загрожує їх функціонуванню та потребує термінового реагування. Метою дослідження є аналіз наслідків війни для фінансової стійкості підприємств та розробка рекомендацій щодо її відновлення. Методологія. У роботі застосовано методи аналізу, синтезу, порівняння для дослідження впливу війни та обґрунтування механізмів підтримки фінансової стійкості. Результати. Проаналізовано багатоканальний вплив бойових дій на фінансові показники підприємств. Запропоновано конкретні інструменти державної підтримки для відновлення фінансової стійкості бізнесу. Зроблено висновок про нищівний вплив війни на фінансову стійкість та необхідність комплексних заходів державної підтримки для її відновлення. Практичне значення. Отримані в процесі дослідження результати щодо аналізу впливу війни на фінансову стійкість підприємств можуть бути використані органами державної влади для розробки комплексної програми заходів з відновлення платоспроможності та ліквідності вітчизняних компаній. Запропоновані механізми реструктуризації боргів, надання пільгових кредитів, податкових преференцій, прямого бюджетного субсидування та державних закупівель можуть слугувати інструментарієм такої програми підтримки бізнесу. Крім того, окремі підприємства зможуть скористатися розробленими рекомендаціями для відновлення власної фінансової стійкості з урахуванням галузевої специфіки. Перспективи подальших досліджень полягають у більш детальній розробці саме галузевих механізмів відновлення фінансової стійкості підприємств з урахуванням специфіки їхньої діяльності та структури активів, а також дослідженні довгострокового впливу війни на можливості залучення інвестицій та кредитування вітчизняного бізнесу в поствоєнний період. Окремої уваги потребує вивчення особливостей функціонування експортоорієнтованих і імпортозалежних виробництв в умовах розірваних ланцюгів постачання через війну. Russia's full-scale military invasion into Ukraine had a devastating impact on the financial stability of enterprises, threatening their functioning and requiring an urgent response. The purpose of the article is to analyze the consequences of the war for the financial stability of enterprises and develop recommendations for its restoration. The research uses methods of analysis, synthesis, and comparison to study the impact of war and substantiate mechanisms to support financial stability. The multichannel impact of hostilities on the financial performance of enterprises has been analyzed. Specific instruments of state support have been proposed to restore business financial sustainability. It was concluded that the war had a devastating impact on financial stability and the need for comprehensive state support measures for its restoration. The results obtained in the study on the analysis of the impact of war on the financial stability of enterprises can be used by public authorities to develop an integrated program of measures to restore the solvency and liquidity of domestic companies. The proposed mechanisms for debt restructuring, preferential loans, tax benefits, direct budget subsidies and public procurement can serve as tools for such a business support program. In addition, individual enterprises will be able to use the developed recommendations to restore their own financial stability, taking into account industry specifics. Further research may focus on a more detailed development of industry-specific mechanisms for restoring the financial stability of enterprises, taking into account the specifics of their activities and asset structure. The study of the peculiarities of functioning of export-oriented and import-dependent industries in the context of supply chain disruptions due to war requires special attention. It is promising to study the long-term impact of war on the ability to attract investment and lending to domestic businesses in the post-war period. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3762 2024-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3761 Title: Використання аналітичних методів управління закладами охорони здоров’я: проблеми та перспективи Authors: Сисюк, Світлана Василівна; Кирик, Василь Ігорович Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. Охорона здоров’я та медична діяльність зараз стали вимушено одним із основних напрямків, який потребує оперативного реагування в надскладних ситуаціях. В цьому контексті підвищення ефективності прийняття управлінських рішень набувають особливої ваги. Об’єктивною основою вирішення такої проблеми виступає аналіз, який є функцією управління, що забезпечує систематичний розгляд, розкриття та висвітлення різних аспектів чи елементів системи надання медичних послуг, процесу чи ситуації, яка складається в закладі охорони здоров’я, з використанням відповідних показників. В процесі аналізу здійснюється розбір, класифікація та інтерпретація інформації з метою зрозуміння структури, закономірностей та факторів, які можуть впливати на прийняття рішень. Актуальність дослідження такого напряму пов’язана з тим, що саме завдяки аналізу можна побудувати ефективні моделі діяльності та надання якісних медичних послуг. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні елементарних складових і побудові схеми прийняття рішень в медичних закладах, встановленні їх взаємозв’язку та здійсненні опису аналітичної частини і доцільних методів аналізу. Методологія. Для досягнення мети дослідження використано такі наукові методи, як загальні та спеціальні. До першої групи належать: порівняння – під час аналізу останніх досліджень і публікацій та у процесі оцінки методів управління медичними закладами; аналіз і синтез – при обґрунтуванні складових елементів і побудови спрощеної схеми процесу управління закладами охорони здоров’я, ідентифікації елементарних складових прийняття рішень в медичних закладах та їх взаємозв’язків. Аналітичний метод використано для оцінювання сильних і слабких сторін, загроз і можливостей діяльності медичних закладів та обґрунтування основних їх завдань в сучасних умовах. Результати. Проведено аналіз проблем, що існують в системі менеджменту медичних закладів, обґрунтовано доцільність застосування економічних методів управління. Зроблено висновок про доцільність активнішого застосування аналізу в управлінні. Побудовано схему системи управління з елементами аналізу, встановлено взаємозв’язки між її елементами. Обґрунтовано потребу в застосуванні аналітичних методів оцінки діяльності з надання медичних послуг. На цій підставі сформовано й ідентифіковано сильні й слабкі сторони, а також можливості і загрози в діяльності медичних закладів завдяки застосуванню підходу, що йменується як SWOT-аналіз. Запропоновано відповідні оціночні елементи та перелік відповідних їм описів. На основі отриманих результатів аналізу запропоновано завдання, які слід реалізувати для вирішення існуючих проблем діяльності суб’єктів охорони здоров’я. Практичне значення. Запропоновані інновації в управлінні суб’єктами охорони здоров’я сприятимуть виявленню недоліків і проблем, а також можливостей максимально злагоджено організовувати діяльність й управляти цим процесом. Дотримання обґрунтованих в дослідженні схем і методів не тільки сприятиме підвищенню ефективності діяльності медичних закладів, а й забезпечить кращу якість послуг з охорони здоров’я. Перспективи подальших досліджень. Основним викликом при використанні аналізу для оцінки діяльності медичних закладів і використання його результатів для прийняття управлінських рішень є правильний вибір і визначення показників та формування системи рішень, спрямованих на нарощування рівня якості медичних послуг. Тому в перспективі дослідження такого плану викликатимуть ще більший інтерес і зацікавленість з боку науковців та практиків. При цьому є необхідність проводити удосконалення економічних методів управління із врахуванням специфіки діяльності медичних закладів і здійснювати коригування системи їх показників. Окрім цього, оскільки аналітичні обчислення вимагають врахування зовнішніх і внутрішніх чинників, є об’єктивна потреба в більш активному застосуванні для їх здійснення сучасних комп’ютерних програм. Розробка завдань і алгоритмів для створення програмного забезпечення, а також удосконалення тих програм, які вже використовуються, шляхом їх доповнення інноваційними додатками з новими показниками також є актуальним перспективним напрямом наукових пошукувань. The objective basis for solving the problem of improving management efficiency is analysis, which is its important function. The analysis provides a systematic review, disclosure and coverage of various aspects or elements of the system of providing medical services, a process or a situation that occurs in a health care institution. For this, it has a wide range of tools and indicators. In the process of analysis classification and interpretation of information is carried out in order to understand the structure, patterns and factors that can influence decision-making. The purpose of the article is to substantiate the elementary components and build a scheme of decision-making in medical institutions, establish their relationship and carry out a description of the analytical part and appropriate methods of analysis. In order to achieve the goal of the research, an analysis of the problems existing in the management system of medical institutions was carried out. The expediency of applying economic management methods was substantiated. A conclusion was made about the expediency of more active use of analysis in management. A scheme of the management system with elements of analysis was developed; the relationships between its elements were established. The need for the application of analytical methods for evaluating activities in the provision of medical services was substantiated. On this basis, strengths and weaknesses, as well as opportunities and threats in the activity of medical institutions were formed and identified due to the SWOT analysis. Evaluation elements were proposed and their descriptions were made. Based on the results of the analysis, the tasks that should be implemented to solve the existing problems of the health care entities were proposed. Adherence to research-based schemes and methods will not only contribute to increasing the efficiency of medical institutions but will also ensure better quality of health care services. In the future, the study of the principles of the correct selection of analytical indicators and their formalization for increasing the level of quality of medical services will cause even greater interest on the part of scientists and practitioners. In addition, since analytical calculations require consideration of external and internal factors, there is an objective need for more active use of modern computer programs. The development of tasks and algorithms for the creation of new software, as well as the improvement of those programs that are already in use, by supplementing them with innovative applications with new indicators, is also an actual perspective direction of scientific research. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3761 2024-01-01T00:00:00Z