http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3301 Tue, 21 Apr 2026 18:57:50 GMT 2026-04-21T18:57:50Z http://localhost:8585/jspui/retrieve/03bd0f80-4e25-4fc7-9970-18963d66949c/m15_4.jpg http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3301 http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3318 Title: Управління деокупованими територіями в контексті національної безпеки Authors: Залізнюк, Вікторія Петрівна; Дьяченко, Ольга Володимирівна; Головня, Юлія Ігорівна Abstract: Актуальність. Деокупація територій передбачає не тільки відновлення державного суверенітету, а й складний процес реінтеграції, що охоплює політичні, економічні, соціальні та гуманітарні аспекти. Від ефективності управлінських механізмів залежить безпека громадян, збереження територіальної цілісності країни та зміцнення національної безпеки держави загалом. Деокуповані території відчувають суттєві соціально-економічні труднощі через війну, тому важливим є розроблення чіткої стратегії управління, яка забезпечить відновлення інфраструктури звільнених територіальних громад, правопорядку й економічної стабільності, реінтеграцію населення. Особливого значення набуває інтеграція цих територій у державні інститути через відновлення правосуддя, забезпечення прав людини та відновлення ефективної системи адміністративного управління. Отже, актуальність дослідження зумовлена необхідністю відновлення стабільності в Україні після тривалої воєнної агресії та окупації окремих територій. Метою дослідження є аналіз процесу управління деокупованими територіями в контексті національної безпеки, визначення основних проблем деокупації територіальних громад України, а також розроблення рекомендацій щодо удосконалення управлінських рішень, спрямованих на забезпечення стабільності, економічного розвитку та зміцнення національної безпеки в умовах повоєнного відновлення. Методологія. У процесі дослідження використано методи контент аналізу – для аналізу останніх досліджень та публікацій за тематикою статті; статистичний метод – для висвітлення наслідків окупації територій України; метод аналізу – для дослідження проблем управління деокупованими територіями України в контексті національної безпеки; метод порівняння – для вивчення міжнародного досвіду відновлення країн після воєнних конфліктів; метод синтезу – для вироблення загальних рекомендацій та формулювання висновків. Результати. У статті розглянуто складові процесу деокупації територій, проаналізовано проблеми управління деокупованими територіями України в контексті національної безпеки, досліджено міжнародний досвід відновлення країн після воєнних конфліктів, розроблено рекомендації щодо управління деокупованими територіями України на основі міжнародного досвіду з урахуванням правових, економічних і соціальних аспектів. Практичне значення. Запропоновані в дослідженні рекомендації спрямовані на розроблення стратегій для ефективного управління деокупованими територіями, включаючи соціальну реінтеграцію, економічне відновлення та зміцнення національної безпеки. Перспективи подальших досліджень можуть бути зосереджені на розробленні ефективних управлінських стратегій для відновлення деокупованих територій, зокрема на докладному вивченні механізмів реінтеграції, економічних моделей відновлення, удосконаленні процедур залучення інвестицій, а також вивченні нових підходів до забезпечення безпеки та правопорядку на деокупованих територіях. The process of territorial de-occupation entails not only the restoration of the state sovereignty, but also the implementation of a comprehensive and multidimensional reintegration strategy encompassing political, economic, social, and humanitarian components. The effectiveness of institutional governance mechanisms is a critical determinant of civilian security, the preservation of national territorial integrity, and the consolidation of the state's overall security architecture. De-occupied regions are facing profound socio-economic disruptions resulting from the consequences of war, thereby necessitating the formulation of a coherent and evidence-based management strategy. Such a strategy must ensure the rehabilitation of critical infrastructure in liberated territorial communities, the re-establishment of public order and economic functionality, and the inclusive reintegration of displaced and resident populations. The integration of these territories into the national institutional system through the restoration of the rule of law, the safeguarding of fundamental human rights, and the reactivation of a capable and legitimate administrative apparatus is of particular importance. Accordingly, the relevance of this study stems from the urgent imperative to restore stability in Ukraine in the aftermath of protracted military aggression and the temporary occupation of parts of its sovereign territory. The aim of this study is to analyze the governance of de-occupied territories in the context of the national security, to identify key challenges associated with the de-occupation of Ukraine’s territorial communities, and to develop recommendations for improving decision-making processes aimed at ensuring stability, fostering economic development, and reinforcing national security during the post-war recovery phase. The research employs a range of methodological approaches: content analysis was applied to examine recent academic literature and policy publications relevant to the topic; statistical analysis was used to assess the consequences of territorial occupation in Ukraine; analytical methods were employed to investigate governance-related challenges in de-occupied areas within the framework of national security; comparative analysis was utilized to explore international post-conflict recovery experiences; and synthesis methods supported the formulation of general recommendations and the development of research conclusions. The article examines the structural components of the de-occupation process, analyzes governance issues in Ukraine’s de-occupied territories in the context of national security, explores international practices of post-conflict reconstruction, and presents governance recommendations for Ukraine’s de-occupied territories, taking into account legal, economic, and social dimensions. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3318 2025-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3317 Title: Цифровізація як фактор трансформації владно-громадської взаємодії Authors: Дьяченко, Ольга Володимирівна Abstract: Актуальність. Проникнення цифрових технологій у всі сфери суспільного життя спричиняє трансформації, зокрема й у сфері взаємодії між органами публічної влади та громадянським суспільством. Україна проходить складний, але важливий шлях становлення демократії та модернізації владних структур, тому осмислення впливу цифровізації на якість та результативність владно-громадської комунікацій набуває особливої значущості. Зміни у політичній та соціальній сферах актуалізують пошук нових підходів і розроблення дієвих механізмів для налагодження плідного діалогу між державою та громадськістю. У цьому контексті цифрові рішення є інструментами позитивних змін, впровадження яких здатне підвищити рівень прозорості діяльності владних структур, активізувати участь громадян у процесах розроблення публічної політики та зміцнити взаємну довіру. Такі цифрові рішення, як, наприклад, платформи для подання електронних петицій, інструменти онлайн-консультування з громадськістю, ініціативи щодо відкриття державних даних і система електронного урядування є базисом для оновлення традиційних форматів владно-громадської взаємодії. Незважаючи на складні внутрішні та зовнішні обставини, Україна активно рухається у напрямі цифрової трансформації, що особливо гостро відчувається в контексті необхідності модернізації публічного управління та налагодження ефективної взаємодії між владою та громадянами. Тому питання впливу цифровізації на владно-громадську взаємодію набуває особливої актуальності для України, де процеси формування демократичного громадянського суспільства є ключовими пріоритетами. Метою дослідження є дослідження трансформаційного впливу цифровізації на характер і форми владно-громадської взаємодії. Методологія. У процесі дослідження використано методи контент-аналізу – для систематизації наукових публікацій за темою дослідження; дефініціювання – для розкриття сутності та розмежування ключових понять; компаративного аналізу – для порівняння різних цифрових інструментів і платформ; статистичного аналізу – для аналізу показників розвитку цифрової інфраструктури, використання цифрових технологій населенням і органами влади, позицій України у міжнародних рейтингах електронного урядування; системного аналізу – для дослідження впливу цифровізації на форми та механізми владно-громадської взаємодії; узагальнення – для формулювання висновків; метод візуалізації – для наочності та систематизації інформації. Результати. У статті розкрито зміст основних понять у сфері цифровізації владно-громадських відносин; проаналізовано рівень розвитку цифрової інфраструктури, проникнення інтернету та використання цифрових технологій населенням та органами влади; досліджено позиції України у міжнародних рейтингах електронного урядування; охарактеризовано основні цифрові платформи владно-громадської взаємодії в Україні, їх функціональні можливості, проаналізовано показники їх діяльності; визначено вплив цифровізації на форми та механізми владно-громадської взаємодії та проблеми і виклики цифрової трансформації владно-громадської взаємодії в Україні, розроблено рекомендації щодо їх усунення. Практичне значення. Запропоновані у статті рекомендації спрямовані на вирішення проблем та усунення викликів, які виникають у процесі цифровізації владно-громадської взаємодії, для сприяння розвитку демократії, підвищенню якості управління та зміцненню довіри між владою та громадянським суспільством. Перспективи подальших досліджень можуть бути зосереджені на дослідженні досвіду інших країн у сфері цифровізації владно-громадської взаємодії, виявлення кращих практик і можливостей їх адаптації до українського контексту. The penetration of digital technologies into all spheres of public life causes transformations, including in the sphere of interaction between public authorities and civil society. Ukraine is going through a difficult but important path of establishing democracy and modernizing government structures, therefore, understanding the impact of digitalization on the quality and effectiveness of government-society communications is of particular importance. Changes in the political and social spheres are making it necessary to search for new approaches and develop effective mechanisms for establishing a fruitful dialogue between the state and the society. In this context, digital solutions are tools for positive changes, the implementation of which can increase the level of transparency of government activities, increase citizen participation in public policy development processes, and strengthen mutual trust. Such digital solutions as, for example, platforms for submitting electronic petitions, online public consultation tools, initiatives for opening government data, and the e-government system are the basis for updating traditional formats of government-society interaction. Despite the difficult internal and external circumstances, Ukraine is actively moving towards digital transformation, which is especially acutely felt in the context of the need to modernize public administration and establishment of effective interaction between authorities and citizens. Therefore, the issue of the impact of digitalization on government-society interaction is of particular relevance for Ukraine, where the processes of forming a democratic civil society are key priorities. The purpose of the study is to study the transformative impact of digitalization on the nature and forms of government-society interaction. The research used content analysis methods; definition; comparative analysis; statistical analysis, the use of digital technologies by the population and government bodies, Ukraine's positions in international e-government rankings; system analysis; generalization; visualization method. The article reveals the content of the main concepts in the field of digitalization of government-society relations; analyzes the level of development of digital infrastructure, Internet penetration and use of digital technologies by the population and government bodies; examines Ukraine's position in international e-government rankings; characterizes the main digital platforms of government-society interaction in Ukraine, their functional capabilities, analyzes their performance indicators; determines the impact of digitalization on the forms and mechanisms of government-society interaction and the problems and challenges of the digital transformation of government-society interaction in Ukraine, develops recommendations for their elimination. The recommendations proposed in the article are aimed at solving problems and eliminating challenges that arise in the process of digitalization of government-society interaction, to promote the development of democracy, improve the quality of governance and strengthen trust between government and civil society. Prospects for further research may focus on studying the experience of other countries in the field of digitalization of government-society interaction, identifying best practices and opportunities for their adaptation to the Ukrainian context. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3317 2025-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3241 Title: Цифрові технології та кібербезпека в стратегії відновлення післявоєнної економіки України Authors: Вдовічен, Анатолій Анатолійович / Vdovichen, Anatolii; Королюк, Юрій Григорович / Koroliuk, Yurii; Вдовічен, Данило Анатолійович / Vdovichen, Danylo Abstract: Можливості, які надають цифрові технології для активного післявоєнного відродження економіки України, перебувають у центрі наукових дискусій. Багато дослідників визначають цифровізацію як один із чинників соціально-економічного розвитку, але це питання не є повністю вивченим. Нерівномірність просторового розвитку негативно впливає на нерівномірність рівня цифровізації в різних країнах, а отже, Україні необхідно розробити напрями впровадження цифрових інновацій для забезпечення її економічного розвитку в період післявоєнного відновлення. З огляду на актуальність теми дослідження, метою даної статті є визначення особливостей використання цифрових технологій та кібербезпеки в стратегії економічного відновлення у післявоєнний період. Для досягнення поставленої мети необхідно забезпечити вирішення таких завдань: визначити сучасний стан цифрового розвитку України; конкретизувати можливості, які цифровий розвиток відкриває для України в період післявоєнного відновлення; систематизувати ризики, які супроводжують процеси впровадження цифрових технологій. Методологія. Для досягнення поставленої мети автор використовував загальнонаукові методи аналізу, синтезу, систематизації та узагальнення. Метод аналізу використовувався насамперед для опрацювання статистичного матеріалу та виявлення основних тенденцій подальшого розвитку цифрової економіки в українському суспільстві. Результати. За результатами розробки теми дослідження було виявлено, що цифрові технології відкривають значні можливості для забезпечення ефективного використання всіх видів ресурсів в умовах післявоєнної відбудови. Практичне значення. Авторами також діагностовано ризики, які насамперед лежать у площині необхідності створення умов для забезпечення кібербезпеки як у площині цифровізації державного сектору, так і в площині бізнес-структур. Доведено, що в процесі розробки стратегії цифрового розвитку України в період післявоєнної відбудови основну увагу слід приділити питанням захисту інформації та кібербезпеки. Це пов'язано з тим, що сучасний активний розвиток цифрових технологій створює передумови для неправомірного використання інформації та може становити загрозу не лише для держави, а й для представників підприємств. Перспективи подальших досліджень. Однак розвиток теми також підкреслює, що для сучасної цифрової економіки вкрай важливо приділяти увагу кібербезпеці для захисту даних та забезпечення сталого розвитку. The opportunities provided by digital technologies for the active post-war revival of the economy of Ukraine are at the center of scientific discussions. Many researchers define digitalization as one of the factors of socio-economic development, but this issue has not been fully studied. The unevenness of spatial development negatively affects the unevenness of the level of digitalization in different countries, and therefore, Ukraine needs to develop directions for the implementation of digital innovations to ensure its economic development during the post-war recovery period. Given the relevance of the research topic, the purpose of this article is to determine the features of the use of digital technologies and cybersecurity in the strategy of economic recovery in the post-war period. To achieve this goal, it is necessary to ensure the solution of the following tasks: to determine the current state of digital development of Ukraine; to specify the opportunities that digital development opens up for Ukraine in the period of post-war reconstruction; to systematize the risks that accompany the processes of implementing digital technologies. To achieve the set goal, the author used general scientific methods of analysis, synthesis, systematization and generalization. The analysis method was used primarily to process statistical material and identify the main trends in the further development of the digital economy in Ukrainian society. Results. As a result of developing the research topic, it was found that digital technologies open up significant opportunities for ensuring the effective use of all types of resources in the conditions of post-war reconstruction. The authors also diagnosed risks that primarily lie in the area of the need to create conditions for ensuring cybersecurity both in the area of the digitalization of the public sector and in the area of business structures. It is proven that in the process of developing a strategy for the digital development of Ukraine in the period of post-war reconstruction, the main attention should be paid to the issues of information protection and cybersecurity. This is due to the fact that the current active development of digital technologies creates the prerequisites for the misuse of information and can pose a threat not only to the state, but also to representatives of enterprises. However, the development of the topic also emphasizes that for the modern digital economy it is extremely important to pay attention to cybersecurity to protect data and ensure sustainable development. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3241 2025-01-01T00:00:00Z