http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3299 Tue, 21 Apr 2026 17:18:30 GMT 2026-04-21T17:18:30Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3402 Title: Кроскультурний менеджмент в умовах воєнного стану Authors: Чичун, Валентина Андріївна / Chychun, Valentyna; Полянко, Галина Олегівна / Polianko, Halyna Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. Повномасштабна війна в Україні спричинила нові виклики для кроскультурного менеджменту, зокрема посилення комунікативних бар’єрів, зниження рівня довіри та ускладнення управління в мультикультурних колективах. Психологічні наслідки війни – хронічний стрес, емоційне виснаження і травматичний досвід – негативно впливають на міжкультурні контакти та командну ефективність. Це зумовлює потребу в оновленні підходів до управління, що враховують фактори воєнного досвіду та цифрового середовища. В умовах війни актуальним є пошук управлінських рішень, здатних забезпечити адаптивність і стійкість мультикультурних колективів. Мета дослідження – проаналізувати трансформацію підходів до кроскультурного менеджменту в умовах війни в Україні, виокремити нові виклики, зумовлені воєнною реальністю, та запропонувати напрями адаптації управлінських стратегій у мультикультурному середовищі. Методологія. У процесі дослідження застосовано загальнонаукові методи: аналіз, систематизацію та узагальнення, що дозволило обґрунтувати основні положення щодо особливостей кроскультурного менеджменту в умовах війни. Результати. За результатами дослідження з’ясовано, що в умовах війни міжкультурна комунікація набуває нових функцій: підтримки психологічної стійкості, зміцнення довіри та забезпечення соціальної єдності. Виявлено трансформацію мотиваційних установок персоналу, актуалізацію емоційно чутливого лідерства та зростання ролі цифрових і невербальних каналів комунікації. Узагальнено виклики, з якими стикаються мультикультурні команди, й проаналізовано адаптивні стратегії українських компаній. Підкреслено важливість міжкультурної компетентності як чинника організаційної стійкості й інструмента досягнення Цілей сталого розвитку ООН. Практичне значення. Практичне значення полягає у розробці рекомендацій для менеджерів щодо ефективного управління мультикультурними групами в умовах війни. Запропоновані підходи до адаптивного лідерства, міжкультурної комунікації та підтримки психологічної стійкості допомагають підвищити продуктивність і згуртованість колективів. Впровадження цифрових і невербальних комунікаційних інструментів сприяє покращенню взаєморозуміння та зменшенню конфліктів. Результати дослідження можуть бути використані в практиці компаній, що працюють у мультикультурному середовищі. Перспективи подальших досліджень. Розробка інструментів для оцінки та розвитку кроскультурної компетентності в умовах кризових ситуацій, а також упровадження інноваційних методик підтримки мотивації та спільної співпраці в мультикультурних колективах. The article explores the transformation of cross-cultural management approaches in the context of war, focusing on the psychological and organizational challenges faced by multicultural teams under extreme conditions. War significantly affects employees' mental states, increasing emotional stress, fostering distrust, and shifting motivational priorities. Traditional cross-cultural management models, developed in stable environments, are insufficient for ensuring effective collaboration during crises. The study emphasizes the importance of developing cross-cultural competence among managers, using digital platforms for communication support, and recognizing nonverbal communication as key factors in building trust and psychological resilience within teams. Ukrainian companies’ practical experience demonstrates the effectiveness of multicultural strategies, including regular employee support, adaptation of communication strategies, and the development of intercultural skills that enhance organizational resilience. The findings highlight the urgent need to design new conceptual models of cross-cultural management that incorporate the psychological impacts of war, adaptive mechanisms, and the specifics of digital interaction. These models aim to ensure effective teamwork and decision-making in multicultural organizations. Further research will focus on developing tools to assess and foster cross-cultural competence and introducing innovative methods to support motivation and cooperation in crisis conditions. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3402 2025-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3401 Title: Трансформація системи менеджменту періоду післявоєнної відбудови Authors: Круглянко, Андрій Вікторович / Kruhlyanko, Andriy Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. Повномасштабна війна в Україні зробила трансформацію системи менеджменту вкрай актуальною. Проблеми управління підприємствами, людськими ресурсами та некомерційними організаціями в умовах воєнного стану не мають універсальних рішень, що вимагає нових, адаптивних підходів на всіх рівнях економіки. Існує гостра потреба у формулюванні конкретних рекомендацій та інструментарію для трансформації управлінських процесів. Це стосується як воєнного періоду, так і післявоєнної відбудови, вимагаючи модернізації управління. Аналіз досліджень показує, що попри зусилля єдиної спрямованості трансформацій ще немає. Це свідчить про нагальну потребу в систематизації викликів і розробці інноваційного інструментарію, який допоможе українським організаціям не лише вижити, а й забезпечити стійкість та успішний розвиток у складних умовах. Мета дослідження – виявлення та систематизація ключових проблем трансформації системи менеджменту в умовах воєнного стану та післявоєнної відбудови через виявлення ключових напрямів адаптації управлінських практик, обґрунтування інноваційного інструментарію та формулювання практичних рекомендацій щодо ефективного функціонування суб’єктів господарювання в умовах переходу від воєнного стану до мирного економічного розвитку України. Методологія. Використано комплексну методологію, яка поєднує аналітичний підхід з елементами системного аналізу та синтезу. Узагальнення та систематизація – на основі проведеного аналізу досліджень та публікацій було сформульовано низку сучасних викликів. Метод синтезу застосовано для об’єднання розрізнених поглядів і концепцій з метою формування цілісного уявлення про необхідні трансформації системи менеджменту. Метод порівняльного аналізу використано для адаптації міжнародного досвіду управління в умовах криз до вітчизняної специфіки, що дозволило сформулювати практичні рекомендації. Дедуктивний підхід – від загальних викликів і проблем перехід до формулювання конкретних завдань і практичних рекомендацій щодо підвищення адаптивності та стійкості організацій. Результати. Проведене дослідження підтвердило критичну необхідність трансформації менеджменту українських підприємств в умовах війни та відбудови, оскільки універсальних рішень досі бракує. Систематизовано ключові виклики, включаючи безпекові ризики, кризу людського капіталу, фінансову нестабільність, порушення логістики, потребу в цифровізації та інноваціях, адаптацію до законодавства, управління ризиками, психологічну адаптацію та формування нового лідерства. Запропоновано комплексний інструментарій адаптації на основі міжнародного досвіду, що включає оптимізацію ланцюгів постачання, переорієнтацію ринків, цифрову трансформацію, гнучке планування та розвиток персоналу. Пріоритетом визначено управління людськими ресурсами, як ключ до розвитку нових компетенцій для майбутнього відновлення та стійкості. Практичне значення. Отримані результати надають українським організаціям конкретні рекомендації для адаптації та підвищення стійкості в умовах війни та відбудови. Вони дозволяють ефективніше управляти ризиками, оптимізувати ресурси, трансформувати бізнес-процеси та розвивати людський капітал, забезпечуючи виживання та подальше зростання в кризових умовах. Перспективи подальших досліджень. Майбутні дослідження мають зосередитися на розробці методик управління людськими ресурсами в умовах посттравматичної адаптації. Важливо вивчити моделі адаптації ланцюгів постачання до нових геополітичних реалій, а також вплив нового образу керівника на ефективність. Актуальним буде аналіз дієвості кооперації та систематизація нестандартних антикризових рішень. Розробка інтегрованих цифрових платформ для комплексного антикризового управління стане пріоритетом для забезпечення стійкості українського бізнесу. This article critically examines the transformation of management system in Ukrainian enterprises amidst the ongoing war and future post-war reconstruction. It highlights that universal solutions remain elusive, emphasizing the urgent need for innovative management approaches. The research systematically analyzes scientific literature, identifying some key challenges faced by Ukrainian businesses. They include security and operational risks, a severe human capital crisis, financial instability, supply chain disruptions, the necessity for digital transformation and innovation, adaptation to regulatory changes, risk management in high uncertainty, psychological adaptation, and the emergence of a new leadership paradigm. The study stresses that these challenges are interconnected, demanding a holistic, proactive transformation of management. Drawing on international experience, the article proposes a comprehensive set of innovative tools for the Ukrainian context. Recommendations cover optimizing supply chains (local resources, alternative routes), reorienting export markets (domestic focus), accelerating digital transformation, implementing flexible strategic planning, fostering personnel development, and forging strategic partnerships. Crucially, human resource management is identified as the paramount direction for transformation. This requires developing new competencies for managers and employees, promoting empathetic leadership, and creating supportive environments. Such a focus is vital for immediate adaptation and driving proactive innovation for future recovery and sustainable growth. The article concludes with practical recommendations for implementing these innovations, aiming to enhance the adaptability and resilience of Ukrainian organizations during the transition to peaceful economic development. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3401 2025-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3377 Title: Тенденції розвитку страхового ринку США у контексті глобальних змін Authors: Новосьолова, Олена Сергіївна Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. Страховий ринок США є найбільшим і одним з найвпливовіших у світі, що зумовлює потребу в його ґрунтовному вивченні. Розуміння структури, динаміки та особливостей функціонування цього ринку дозволяє враховувати успішні підходи в процесі розвитку страхового сектору в інших країнах, зокрема в Україні. Попри значну кількість досліджень, присвячених страховим ринкам розвинених країн, комплексний аналіз страхового ринку США з урахуванням його децентралізованої моделі регулювання, системи сегментації, зайнятості та впливу глобальних викликів у вітчизняній науковій літературі досі висвітлено фрагментарно. Мета дослідження – оцінити динаміку основних показників страхового ринку США й виокремити його ключові структурні та функціональні особливості, які визначають місце країни на світовому страховому ринку. Методологія. У дослідженні використано методи кількісного аналізу (аналіз статистичних даних NAIC, FIO, OECD), методи порівняльного аналізу (оцінка страхових премій, проникнення страхування, чисельності компаній), системний підхід (оцінка організаційної структури і регуляторної моделі), а також оглядово-аналітичний метод. Результати. У статті охарактеризовано динаміку страхових премій США, структуру ринку за видами страхування, типами компаній і формами власності. Встановлено, що ринок має високий рівень децентралізації регулювання та розвинену систему інституційної підтримки (NAIC, гарантійні фонди). Виявлено, що США генерують понад 40% глобальних страхових премій, а сектор забезпечує зайнятість понад 3 млн осіб. Розглянуто вплив пандемії, кліматичних ризиків і демографічних зрушень на структуру ринку. Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані для порівняльного аналізу національних страхових систем, удосконалення підходів до регулювання, а також при розробці стратегічних рішень щодо адаптації світового досвіду до умов українського страхового ринку. The insurance market of the United States is recognized as the largest and one of the most advanced in the world, playing a pivotal role in the country's financial system and exerting a significant influence on global insurance trends. While various aspects of foreign insurance systems have been studied in Ukrainian academic literature, comprehensive analysis of the structural and functional specifics of the U.S. insurance market remains limited. This study addresses that gap by focusing on the decentralized regulatory model, the diversity of insurers, market segmentation, employment trends, and the market’s responsiveness to economic and societal shifts. The purpose of the research is to statistically evaluate the key indicators of the U.S. insurance market and to identify the main features of its functioning that contribute to its global leadership. The methodological framework involves quantitative analysis of data from the National Association of Insurance Commissioners, the Federal Insurance Office, the OECD, and the Insurance Information Institute. The study applies comparative and systemic approaches, evaluates premium volumes, insurance penetration relative to GDP, the number and types of insurance companies, and employment levels in the sector. Findings indicate steady growth in direct and gross insurance premiums, with over $3.18 trillion recorded in 2023 and more than 5,900 licensed insurers operating in the country. The U.S. insurance sector employs over 3 million people, reflecting its critical role in the national economy. Regulatory authority is predominantly held by state governments, while national coordination is facilitated by the NAIC. External factors such as climate change, demographic aging, digitalization, and the COVID-19 pandemic are actively shaping market responses and product offerings. These insights are of practical significance for policymakers and researchers seeking to enhance insurance sector resilience and can serve as a foundation for reforming emerging insurance markets, including that of Ukraine. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3377 2025-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3370 Title: Диспропорція галузевої структури сільськогосподарського виробництва Полісся та внутрішні чинники її формування Authors: Нечипоренко, Олександр Миколайович; Пономаренко, Олег Миколайович; Грищенко, Олена Юріївна Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. Незважаючи на строкатість ґрунтового покриву з відносно низьким рівнем природної родючості, Полісся вважається зоною достатнього зволоження. З урахуванням існуючих кліматичних змін, ця обставина надає перевагу зоні Полісся перед іншими природно-кліматичними зонами України з точки зору ведення аграрного виробництва. Водночас, наявна крихка позитивна тенденція до збільшення обсягів валової сільськогосподарської продукції та поглиблення галузевої диспропорції, зі зменшенням питомої ваги валової продукції тваринництва, є одними з факторів, які обмежують розвиток сільського господарства Полісся. У зв’язку з цим набуває актуальності питання встановлення внутрішніх чинників поглиблення галузевої диспропорції та виміру їх впливу на зміну об’єму валової сільськогосподарської продукції рослинництва і тваринництва зони Полісся. Мета дослідження – проаналізувати сучасний стан галузевої структури сільськогосподарського виробництва зони Полісся та встановити внутрішні чинники, які вплинули на її формування у період з 2019 по 2023 рр. Методологія. У процесі дослідження, вивчаючи сформовану галузеву диспропорцію у її історичній динаміці та з урахуванням причинно-наслідкових зв’язків, використано метод історизму. Метод абстрагування застосовано з метою фокусування на основних внутрішніх чинниках зміни об’єму валової сільськогосподарської продукції рослинництва і тваринництва. За допомогою методу аналізу виокремлено і досліджено виробництво галузей, які формують загальний обсяг валової сільськогосподарської продукції зони. У процесі збору даних, обробки статистичної інформації, аналізу закономірностей та інтерпретації результатів дослідження використано статистичний метод. Графічний метод, з використанням діаграм, застосовано для візуалізації і полегшення аналізу динаміки загального обсягу валової сільськогосподарської продукції за природно-кліматичними зонами та ілюстрації структури посівних площ зони Полісся. Результати. Проаналізовано динаміку об’єму виробленої валової сільськогоспо-дарської продукції Полісся та її питому вагу у структурі аграрного виробництва України. Досліджено динаміку зміни посівних площ і урожайності сільськогосподарських культур, поголів’я сільськогосподарської худоби і птиці, їх продуктивності; проведено аналітичні розрахунки визначення впливу внутрішніх чинників на зміну об’єму валової сільськогосподарської продукції. Практичне значення. На основі результатів проведеного дослідження регіональними та/або державними органами влади можуть бути розроблені і впроваджені зональні програми розвитку аграрного сектору Полісся, спрямовані на усунення його галузевої диспропорції і надання аграрному виробництву зони Полісся України позитивної динаміки розвитку. Перспективи подальших досліджень. Результати проведеного дослідження є основою для розробки й теоретичного обґрунтування стратегії і програми дій щодо досягнення збалансованої галузевої структури як на рівні окремої природно-кліматичної зони, так і країни загалом. The article analyzes the formed branch structure of agricultural production in the Ukraine`s Polissia zone and examines the internal factors underlying the deepening of the branch disproportion, and also, measures the impact of these factors on the change in the volume of gross agricultural crop and livestock production in the zone. For this purpose, the dynamics of the volume of gross agricultural production in Polissia and its share in the structure of agricultural production in Ukraine were analyzed. Also, the dynamics of sown areas and crop yields, livestock and poultry population and their productivity were studied and analytical calculations were performed to measure internal factors` influence on changes in the volume of gross agricultural production. In the research process, while studying formed branch disproportion in its historical dynamics, the method of historicism was used. The abstraction method was applied to focus on the main internal factors of changes in the volume of gross agricultural crop and livestock production. Using the analysis method, the production of branches that form zone`s total volume of gross agricultural production was identified and investigated. In the process of collecting data, processing statistical information, analyzing patterns and interpreting research results a statistical method was used. The graphical method, by using diagrams, was applied to visualize and facilitate the analysis of the total volume of gross agricultural production dynamics by natural and climatic zones and to illustrate the sown areas structure of the Polissia zone. Based on the study results, regional and/or state authorities can develop and implement zonal programs for Polissia agricultural sector development aimed at eliminating its branch disproportion and providing agricultural production in Ukraine`s Polissia zone with positive development dynamics. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3370 2025-01-01T00:00:00Z