http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/512 2026-06-30T05:43:59Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4340 Title: Формування адаптивних стратегій маркетингу як засіб забезпечення життєстійкості бізнесу Authors: Шимко Алла Василівна / Shymko, Alla; Хитрова, Ольга Аліківна / Khytrova, Olha Abstract: Досліджено теоретико-методологічні засади формування адаптивних маркетингових стратегій для забезпечення життєстійкості бізнесу в умовах полікризи 2022–2026 рр.. Обґрунтовано перехід від традиційних моделей планування до концепції, що базується на здатності системи до швидкої самоорганізації. Встановлено, що пріоритет управління зміщується з довгострокового прогнозування на короткі ітераційні цикли та оперативне реагування на сигнали середовища. Запропоновано модель циклу адаптивного планування, яка інтегрує етапи моніторингу, створення мінімально життєздатного продукту та рефлексії. На основі аналізу вітчизняних компаній («Нова Пошта», «Rozetka») доведено ефективність децентралізації функцій і впровадження кросфункціональних команд. Визначено, що маркетингова життєстійкість забезпечується швидкістю стратегічного маневрування. The modern business environment is characterized by an unprecedented level of volatility, significantly intensified by the polycrisis of 2022 – 2026. Traditional, deterministic models of strategic planning have proven inadequate in responding to sudden market shocks. The primary purpose of this article is to theoretically substantiate and practically develop a conceptual model of an adaptive marketing strategy aimed at ensuring the long-term resilience of businesses in conditions of high entropy. To achieve the set objectives, the study employs a comprehensive methodological framework grounded in the principles of system analysis, structural-functional approaches, and scenario modeling. The methodology focuses on shifting the management paradigm from long-term forecasting to rapid self-organization. Conceptual modeling techniques were utilized to design the architecture of the adaptive marketing cycle. Furthermore, methods of empirical observation, synthesis, and generalization of practical management experiences were applied to analyze the maneuvers of market leaders. The core results demonstrate that the priority in strategic management must shift towards short iterative cycles and operational responses to weak environmental signals. The study proposes a conceptual model of the adaptive marketing planning cycle, which integrates continuous monitoring of weak signals, scenario modeling, the creation of minimum viable products, and continuous reflection. The findings highlight the critical differences between the classical strategic paradigm and the adaptive approach. The practical value of the obtained results lies in their direct applicability for enterprises seeking to survive during crisis phases. Based on the analysis of leading Ukrainian companies («Nova Poshta», «Rozetka»), the effectiveness of decentralizing marketing functions and implementing cross-functional teams has been proven. The research concludes that marketing resilience is ensured not by accumulating static reserves, but by the fluidity of assets and the speed of strategic maneuvering. 2026-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4338 Title: Рольова модель керівника в системі менеджменту підприємства: класичний та інноваційний підходи Authors: Чичун, Валентина Андріївна / Chychun, Valentyna; Полянко, Галина Олегівна / Polianko, Halyna Abstract: У статті досліджено трансформацію рольової моделі сучасного керівника в системі менеджменту підприємства в сучасних умовах трансформаційних процесів, глобальної цифровізації та, як наслідок, формування конкуретного середовища з новими принципами взаємодії. Обґрунтовано необхідність поєднання класичних управлінських функцій із сучасними лідерськими компетентностями, зокрема стратегічним мисленням, емоційним інтелектом, цифровою грамотністю та здатністю до управління змінами. Проаналізовано міжнародні підходи до формування моделей лідерства у країнах Європи, Америки та Азії. Визначено вплив трансформаційного, етичного, інклюзивного та цифрового лідерства на ефективність управління персоналом і розвиток організаційної культури. Особливу увагу приділено перспективам використання інструментів креативного менеджменту, дизайн-мислення, коучингових технологій та фасилітаційних методів у діяльності сучасного керівника. The article examines the transformation of the modern manager’s role model within the enterprise management system under conditions of globalization, digitalization of the economy, and increasing competition. It is substantiated that contemporary management extends beyond the traditional administrative approach and requires the integration of classical managerial functions with innovative leadership competencies. The study determines that managerial effectiveness largely depends on the development of strategic thinking, emotional intelligence, communication skills, selfmanagement, and the ability to manage organizational change. The essence of the concepts of “management” and “leadership” is revealed, their common features and differences are characterized, and the necessity of integrating both categories in the professional activity of a modern manager is justified. The influence of leadership styles on employee motivation, engagement, and organizational performance is analyzed. Particular attention is paid to the concept of transformational leadership, which is based on creating a shared organizational vision, stimulating employees’ creative potential, and supporting innovative activity. The article analyzes contemporary international approaches to the formation of managerial role models in Europe, Asia, and America. It is established that global trends in management development are associated with the transition toward ethical, digital, inclusive, and partnership-based leadership focused on human capital development and organizational adaptability. The key characteristics of a modern manager as a facilitator of change, digital communicator, mentor, and innovation agent are identified. Special attention is devoted to the prospects of applying creative management tools to enhance managerial effectiveness at enterprises. The importance of design thinking, digital leadership, coaching technologies, facilitation methods, and the ambidextrous management approach is substantiated. It is proven that the use of creative management tools contributes to the development of an innovative organizational culture, increases enterprise adaptability, stimulates employees’ creative activity, and ensures sustainable competitive advantages. 2026-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3650 Title: Управління репутацією бренду в епоху соціальних мереж та цифрових комунікацій Authors: Вдовічена, Ольга Геннадіївна / Vdovichena, Olha Abstract: У статті розкрито особливості ефективного управління репутацією бренду в умовах цифрових комунікацій та соціальних мереж. Встановлено, що стратегічне управління репутацією вимагає комплексного підходу, включаючи використання різноманітних методів контент-маркетингу, орієнтованих на специфіку кожної цифрової платформи. З’ясовано, що важливим аспектом є адаптація контенту до різних каналів комунікації, таких як соціальні мережі, блоги та відгукові платформи. Наголошено на важливості створення контенту, який відповідає інтересам цільової аудиторії, що підвищує ефективність брендових комунікацій. Підкреслено роль контент-маркетингу в формуванні іміджу компанії як експерта у своїй галузі, що сприяє залученню нових клієнтів і зміцненню довіри до бренду. Констатовано, що для забезпечення високої ефективності комунікацій важливо враховувати особливості кожної платформи та адаптувати стратегії публікацій. Визначено, що соціальні медіа є основними каналами для формування репутації бренду завдяки своїй здатності забезпечувати швидкий обмін інформацією та інтеракцію з аудиторією. Зауважено, що важливою стратегією є інтеграція соціальних медіа у загальну стратегію комунікацій, що дозволяє створювати єдину лінію репутації бренду на всіх платформах. Підкреслено значення аналітики даних для моніторингу ефективності комунікацій та своєчасного коригування стратегії бренду. Наголошено на важливості впровадження інноваційних методів комунікації, таких як інтерактивні платформи та використання користувацького контенту, для зміцнення довіри до бренду.. Визначено, що успіх брендів у соціальних мережах залежить від чіткого розуміння потреб і переваг аудиторії, а також від використання різноманітних підходів до таргетування контенту. Зауважено, що необхідно враховувати емоційний вплив контенту та його адаптацію до особливостей кожної платформи для максимального ефекту. The article reveals the features of effective brand reputation management in the context of digital communications and social networks. It is established that strategic reputation management requires a comprehensive approach, including the use of various content marketing methods tailored to the specifics of each digital platform. It is clarified that an important aspect is the adaptation of content to different communication channels, such as social media, blogs, and review platforms. The importance of creating content that aligns with the interests of the target audience, which enhances the effectiveness of brand communications, is emphasized. The role of content marketing in shaping the company's image as an expert in its field, which helps attract new customers and strengthen brand trust, is underlined. It is stated that to ensure high communication effectiveness, it is essential to consider the features of each platform and adapt publication strategies accordingly. It is determined that social media are the primary channels for building brand reputation due to their ability to provide fast information exchange and audience interaction. It is noted that an important strategy is the integration of social media into the overall communication strategy, allowing the creation of a unified brand reputation line across all platforms. The significance of data analytics for monitoring communication effectiveness and timely adjustment of the brand's strategy is emphasized. The importance of implementing innovative communication methods, such as interactive platforms and the use of user-generated content, to strengthen brand trust is highlighted. It is determined that the success of brands on social media depends on a clear understanding of audience needs and preferences, as well as on the use of various content targeting approaches. It is noted that it is necessary to consider the emotional impact of content and its adaptation to the specifics of each platform for maximum effect. 2025-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3622 Title: Емоційний інтелект бренду: як компанії створюють емоційний зв'язок із споживачами Authors: Пенюк, Валерія Олександрівна / Peniuk, Valeriia Abstract: У статті досліджено еволюцію поняття емоційного інтелекту та його роль у сучасному бренд-менеджменті як ключового чинника формування довіри, лояльності та стійкості бізнесу. Показано, що в умовах інформаційного перенасичення й глобальної конкуренції раціональні підходи до маркетингу поступаються місцем емоційно-компетентнісним моделям, у центрі яких — здатність бренду формувати глибокий психоемоційний зв’язок зі споживачем. Визначено, що емоційний інтелект поєднує когнітивні, емпатійні та поведінкові компоненти, взаємодія яких забезпечує гармонійну комунікацію й формує емоційно орієнтований клієнтський досвід. Розкрито, що розвиток емоційного інтелекту персоналу та організації сприяє формуванню емоційного капіталу — нематеріального активу, який підвищує конкурентоспроможність і резистентність бренду до кризових впливів. Проаналізовано практику провідних брендів, що реалізують емоційно орієнтовані стратегії через сторітелінг, автентичність та мультисенсорну комунікацію, формуючи спільноти приналежності навколо бренду. Запропоновано структурно-каузальну модель «емоційний інтелект → комунікація бренду → сприйняття бренду → лояльність споживачів», яка пояснює механізм переходу від емоційного впливу до поведінкової відданості. Зроблено висновок, що емоційний інтелект у маркетингу є не допоміжною навичкою, а метапарадигмою управління споживчою свідомістю, яка інтегрує економічні, психологічні та соціокультурні чинники розвитку бренду в умовах постінформаційної економіки. The article explores the evolution and practical implementation of emotional intelligence (EI) in brand management as a strategic determinant of consumer trust and loyalty in the post-information economy. The research emphasizes that in an era of digitalization, information overload, and emotional saturation of markets, traditional rational approaches to marketing lose their persuasive power. Consequently, a brand’s emotional intelligence -its ability to understand, interpret, and respond to the emotional needs of consumers - becomes a key driver of sustainable competitiveness. The study synthesizes the main theoretical foundations of emotional intelligence, emphasizing its multidimensional nature that integrates cognitive, motivational, and social-communicative components. It is argued that emotional intelligence extends beyond individual psychology to the organizational level, forming emotional competence as a meta-capability that unites empathy, authenticity, and ethical consistency within brand behavior and communication. The paper identifies three levels of EI influence on customer experience: cognitive (understanding the emotional context of consumer behavior), empathic (recognizing and mirroring emotional states in communication), and behavioral (transforming emotional understanding into actions such as personalization, support, and partnership). Within this framework, emotionally oriented business strategies integrate storytelling, multisensory communication, and emotional narrative as tools for creating holistic emotional experiences. The practical analysis of global brands such as Apple, Dove, Nike, and Lush illustrates the transition toward an emotional partnership model, where the brand acts as a co-creator of human experience and emotional identity. The article proposes a structural-causal model – «emotional intelligence → brand communication → brand perception → consumer loyalty» - which conceptualizes the mechanism of emotional influence as a sequential process leading to behavioral loyalty. The study concludes that emotional intelligence serves as a system-forming factor in brand management, ensuring the development of emotional capital as an intangible asset that enhances organizational resilience and competitiveness. It calls for further empirical research to refine measurement tools for emotional competence and to explore sectoral, cultural, and ethical dimensions of emotional branding. 2025-10-01T00:00:00Z