http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/411 2026-08-23T15:51:39Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3860 Title: Інструменти податкового прогнозування в системі місцевих бюджетів на основі Big Data Authors: Швабу, Юліяна Іллівна; Євдощак, Володимир Іванович / Yevdoshchak, Volodymyr; Кожем’якіна, Світлана Миколаївна Abstract: Актуальність дослідження зумовлено зростанням ролі цифрових технологій і аналітичних інструментів Big Data у формуванні сучасної системи публічних фінансів. Умови децентралізації та постійних коливань податкової бази вимагають від місцевих органів влади переходу від традиційних методів прогнозування до інтелектуально-аналітичних систем, здатних забезпечити достовірність, оперативність і прозорість фінансових рішень. Мета статтіполягає у науковому обґрунтуванні концепції застосування технологій Big Data для підвищення точності, адаптивності та аналітичної спроможності системи податкового прогнозування в місцевих бюджетах України. Методологія дослідження ґрунтується на використанні системного, порівняльного та економіко-аналітичного підходів. Застосовано методи структурно-функціонального аналізу, узагальнення практичного досвіду українських громад і міжнародних моделей бюджетного планування, а також елементи аналітичного моделювання для оцінки інтеграції Big Data у процес прогнозування податкових надходжень. Результати дослідженняполягають у виявленні основних організаційних, технічних і нормативних перешкод упровадження аналітичних інструментів Big Data у практику місцевих фінансів. Доведено, що відсутність єдиних стандартів форматування й обміну даними, кадровий дефіцит аналітичних фахівців і слабка координація між податковими та казначейськими структурами істотно обмежують аналітичну спроможність органів місцевого рівня. Наголошено, що інтеграція аналітичних платформ Big Data створює передумови для підвищення точності прогнозування, своєчасної ідентифікації податкових ризиків та оперативного реагування на зміни економічного середовища, хоча оцінки ефективності таких рішень потребують подальшого емпіричного обґрунтування. Висновки. Формування адаптивної аналітичної системи податкового прогнозування є стратегічним напрямом зміцнення фінансової самостійності територіальних громад і зниження рівня прогнозних похибок. Запропоновані рекомендації включають: формування єдиного економічно-інформаційного контуру збору та обробки даних, упровадження міжмуніципальної координації параметрів прогнозів, розгортання публічних аналітичних дашбордів для підвищення прозорості, створення механізмів верифікації прогнозів, унормування стандартів прогнозування та обміну даними на рівні державної фінансової політики. Реалізація таких кроків дозволить перетворити процес прогнозування на безперервний цикл управління доходами, орієнтований на результативність і відкритість. Перспективи подальших досліджень полягають у розробленні економіко-математичних моделей оцінки впливу Big Data на ефективність бюджетного прогнозування, визначенні соціально-економічних ефектів цифровізації фінансів та формуванні концепції «інтелектуального бюджету громади» для підвищення стійкості місцевих економік. The relevance of this study lies in the growing role of digital technologies and Big Data analytical tools in shaping a modern public finance system. The conditions of decentralization and constant fluctuations in the tax base require local authorities to transition from traditional forecasting methods to intellectual and analytical systems capable of ensuring the reliability, efficiency and transparency of financial decisions. The purpose of this article is to scientifically substantiate the application of Big Data technologies to enhance the accuracy, adaptability, and analytical capacity of tax forecasting systems in Ukraine's local budgets. The research methodology is based on systematic, comparative, economic, and analytical approaches. Methods of structural and functional analysis, generalization of practical experience from Ukrainian communities, international budget planning models, and elements of analytical modeling were applied to assess the integration of Big Data into the forecasting of tax revenues. The study’s results aim to identify the primary organizational, technical, and regulatory barriers to implementing Big Data analytical tools in local finance practice. It has been proven that the lack of unified standards for formatting and data exchange, the shortage of analytical specialists, and weak coordination between tax and treasury structures significantly limit local governments' analytical capacity.. It is emphasized that integrating Big Data analytical platforms lays the groundwork for improving forecasting accuracy, timely identification of tax risks, and prompt responses to changes in the economic environment. However, assessments of the effectiveness of such solutions require further empirical substantiation. Conclusions. The development of an adaptive analytical system for tax forecasting is a strategic direction to enhance local communities' financial autonomy and reduce forecast errors. The proposed recommendations include: the formation of a unified economic and information circuit for data collection and processing, the introduction of intermunicipal coordination of forecast parameters, the deployment of public analytical dashboards to increase transparency, the creation of mechanisms for verifying forecasts, the normalization of forecasting standards and data exchange at the level of state financial policy. The implementation of such steps will allow transforming the forecasting process into a continuous revenue management cycle focused on performance and openness. Prospects for further research include developing economic and mathematical models to assess the impact of Big Data on the effectiveness of budget forecasting, determining the socio-economic effects of digitalizing finances, and exploring the concept of an «intelligent community budget» to enhance the sustainability of local economies. 2025-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3858 Title: Державний фінансовий контроль в умовах воєнного стану Authors: Василюк, Марія Михайлівна; Євдощак, Володимир Іванович / Yevdoshchak, Volodymyr; Омельчак, Ганна Володимирівна Abstract: Анотація. Військова агресія створила безпрецедентний рівень бюджетних викликів, підвищивши ризики нецільового використання ресурсів, корупційних зловживань, фінансування колабораційних дій та дестабілізації фінансової системи. У цих умовах державний фінансовий контроль перетворюється на стратегічний інструмент захисту економічної безпеки та забезпечення довіри суспільства й міжнародних партнерів до механізмів управління державними ресурсами. У результаті дослідження встановлено, що система фінансового контролю адаптувалася до умов війни шляхом зміщення акценту з переважно ревізійної моделі до аналітичної, превентивної та координаційно-правоохоронної. Виявлено зростання обсягів обробленої інформації, посилення міжінституційної взаємодії, активізацію фінансової розвідки та впровадження інструментів блокування підозрілих операцій. Перспективні напрями розвитку стосуються подальшої цифровізації контролю, інтеграції аналітичних платформ, розширення міжнародної кооперації та створення механізмів прозорості для оборонних і відбудовних програм. The military aggression has created an unprecedented level of fiscal challenges, increasing risks of misallocation of resources, corruption abuses, financing of collaboration activities, and destabilisation of the financial system. Under these conditions, public financial control becomes a strategic instrument for safeguarding economic security and ensuring public and international partners’ trust in the mechanisms of managing state resources. The purpose of this article is to analyse the transformation of Ukraine’s public financial control system under martial law, assess the effectiveness of key control and financial monitoring institutions, and identify directions for modernising the control infrastructure in view of defence needs and reconstruction programmes. The methodological framework of the study included comparative and system analysis, economic and statistical methods, content analysis of regulatory acts and official reports, as well as elements of a risk-oriented approach to assessing public financial control. The results demonstrate that the financial control system has adapted to wartime conditions by shifting from a predominantly inspection-based model to an analytical, preventive and coordination-law enforcement one. The study reveals an increase in the volume of processed information, strengthened inter-institutional cooperation, intensified financial intelligence activities, and the introduction of instruments for blocking suspicious transactions. At the same time, uneven performance dynamics were identified, including a decrease in recovered losses alongside an increase in criminal-law materials, confirming a shift toward an operational response model and early-stage deterrence of risks. Promising development directions include further digitalisation of control procedures, integration of analytical platforms, expansion of international cooperation, and the creation of transparency mechanisms for defence and reconstruction programmes. 2025-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/2785 Title: Військові облігації як джерело фінансування соціально-економічних програм у період воєнного стану Authors: Гут, Любов Василівна / Gut, Liubov Abstract: В умовах воєнного стану в Україні держава зіткнулася з проблемами зайнятості, зниженням рівня виробництва та економічними заворушеннями. Бойові дії також спричинили викривлення на ринку праці, скорочення споживчого споживання та зниження рівня інвестицій. На цьому тлі вкрай важливо здійснити швидкий перерозподіл бюджетних ресурсів і розпочати ефективну політику на користь найбільш уразливих груп населення, включаючи людей похилого віку, дітей табіженців. Із цією метою військові облігації можуть виявитися одним із домінантних інструментів для підтримання балансу та заохочення ділової активності.Мета статті –аналіз військових облігацій, а також їх сучасного застосування як методу фінансування соціально-економічних програм в Україні. Розглянуто використання військових облігацій у різних політичних та економічних ситуаціях, а також відмінності між ними й іншими фінансовими альтернативами, зокрема державними облігаціями та отриманням фінансової підтримки від міжнародних організацій, їх терміни, вартість і вплив на економіку у воєнний час.Дослідження ґрунтується на широкому зборі статистичних даних, порівняльному аналізі даних та вивченні відповідних наукових публікацій. У дослідженні розглянуто обсяги коштів, зібраних за допомогою облігацій внутрішньої державної позики, сектори, в які спрямовуються ці кошти, а також ступінь інвестиційної привабливості цього виду інвестицій. Крім того, проаналізовано такі фактори, як патріотизм і деградація фінансових знань населення, що впливають на купівлю цих облігацій.Основну увагу в роботі приділено військовим облігаціям, які були ефективним інструментом залучення коштів. Досліджено всі аспекти обігу таких облігацій –від темпів їх випуску до впливу на відновлення інфраструктури, як-от дороги, мости та енергетичні системи, а також на соціальні результати щодо сімей з дітьми та охорони здоров’я. У статті розглянуто соціальні кампанії та інформаційні стратегії, які можуть заохотити населення до придбання облігацій.В Україні військові облігації стають важливими для підтримання як соціального порядку, так і фінансової стабільності в країні. Вони можуть бути не лише засобом фінансування поточних державних витрат, але й засобом, який допоможе відновити економіку після війни. Подальше їх використання може бути предметом досліджень, спрямованих на оптимізацію ефективності цього інструменту та економіки загалом. Формулювання пропозицій, спрямованих на покращення інвестиційного клімату та проведення активних інформаційних кампаній, а також просвітницької роботи серед населення з фінансових питань, може суттєво підвищити готовність споживачів купувати військові облігації, що у свою чергу сприятиме відновленню економіки країни. In the context of martial law in Ukraine, the country has faced employment problems, a declinein production and economic unrest. The hostilities have also caused distortions in the labor market, a decline in consumer consumption and a decline in investment. Against this backdrop, it is crucial to quickly reallocate budgetary resources and launch successful policies in favor of the most vulnerable groups, including the elderly, children, and refugees. To this end, military bonds may prove to be one of the dominant instruments for maintaining the balance and encouraging business activity.The purpose of the article is to analyze military bonds and their current use as a method of financing socio-economic programs in Ukraine. The study examines the use of war bonds in different political and economic situations, as well as the differences between them and other financial alternatives, including government bonds and financial support from international organizations, their timing, cost, and impact on the economy in wartime.The study is based on a wide collection of statistical data, comparative analysis of data, and a study of relevant scientific publications. The study examines the amount of funds raised through domestic government bonds, the sectors in which these funds are directed, and the degree of investment attractiveness of this type of investment. In addition, the study considers such factors as patriotism and degradation of financial knowledge of the population that influence the purchase of these bonds.The paper focuses on military bonds, which were an effective tool for raising funds. Everything from the rate of issuance to the impact on rebuilding infrastructure such as roads, bridges, and energy systems, as well as infrastructure for social outcomes such as families with children and healthcare, is discussed. The article discusses social campaigns and information strategies that can encourage the public to purchase bonds.In Ukraine, military bonds are becoming important for maintaining both social order and financial stability in the country. They can be not only a means of financing current government expenditures, but also a means of helping to restore the economy after the war. Their further use can be the subject of research aimed at optimizing the efficiency of this instrument and the economy as a whole. The formulation of proposals aimed at improving the investment climate and conducting active information campaigns, as well as educating the population on financial issues, can significantly increase the willingness of consumers to buy military bonds, which, in turn, will contribute to the country’s economic recovery. 2024-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/2558 Title: Механізм взаємодії розпорядників бюджетних коштів та органів державною казначейства України Authors: Табенська, Юлія Володимирівна / Tabenska, Julia 2006-01-01T00:00:00Z