http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3505 2026-04-22T03:43:30Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4186 Title: Оптимізація відтворення природного потенціалу лісогосподарських земель Authors: Щурик, Михайло Васильович; Осипенко, Зіновій Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. Йдеться про недооцінювання недеревних функцій, які продукуються лісогосподарськими землями. Означена тенденція, як засвідчують ретроспективні дослідження, була сформована в Україні та Карпатському макрорегіоні зокрема ще в умовах командно-адміністративної системи. Недооцінювання та руйнування неосновних лісових ресурсів потребують розробки та формування засад їхньої ґенези й використання відповідно до умов ринкової моделі господарювання. Мета дослідження. Дослідити та проаналізувати види і стан нелісових ресурсів, які генеруються лісогосподарськими землями в Карпатському макрорегіоні. Охарактеризувати діючі засади їх використання та охорони. Запропонувати нові підходи до оцінювання їх вартості, поклавши в основу суспільну корисність, а не трудову теорію вартості (лісоземельну ренту). Методологія. Розв’язання поставлених у статті завдань авторами забезпечено завдяки використанню загальнонаукових, діалектичних та метафізичних методів, а саме: аналізу ретроспективи ґенези, використання, відновлення недеревних функцій лісових ресурсів. Методологічною та теоретичною основою є теоретичні та методологічні засади оцінювання недеревних функцій, які базуються на вченні Адама Сміта, Карла Маркса, Франсуа Кене, Сергія Подолинського, Миколи Руденка. Результати. Доведено, що земельна та аграрна реформи практично не змінили модель господарювання лісогосподарського сектора економіки. Лісове господарство продовжує функціонувати автономно від аграрного сектора, до складу якого воно входить. Встановлено, що недеревні функції лісових ресурсів у вітчизняному лісовому господарстві недооцінюються. Запропоновано радикально змінити засади оцінювання вартості лісових ресурсів та імплементувати якісно нові засади оцінювання вартості недеревних ресурсів лісогосподарських земель. Практичне значення. Одержані результати дослідження можуть спричинити радикальні зрушення діючих засад оцінювання значущості та вартості недеревних функцій лісостанів. Перспективи подальших досліджень. За результатами інвентаризації лісових ресурсів визначити їхню кількість, стан, популяційні можливості фауністики та флориністики, поєднуючи одночасне дослідження лісових і нелісових функцій лісогосподарських земель. Forest resources are one of the most important components of Ukraine's natural resource potential. They are national property, the national wealth of each country, region, territory in which they are located. In Ukraine, the lion's share of forest resources is located in the Carpathian macro region, which includes Transcarpathian, Ivano-Frankivsk, Lviv and Chernivtsi regions. Retrospective studies show that the use, conservation, restoration and protection of forest resources by forest enterprises does not meet modern requirements, as evidenced by excessive deforestation, reduced flow of forest water sources, partial loss of regenerative properties of forest wood, etc. Destructiveness related to forest resources is caused largely by society's underestimation of the values generated by forestlands. Today, as decades ago, the most valuable forest resource is timber, whip. Instead, non-timber functions generated by forestlands are underestimated. We are talking about harvesting berries, nuts, mushrooms, wild fruits, stumps, resin. In addition, the current principles of forest reproduction to some extent ignore the properties of forests to generate oxygen, absorb carbon dioxide, store and use water and forest resources, and preserve and populate fauna and floristics. The authors of the article suggest measures for the organization of modern principles of use, genesis and protection of non-tree functions of the forest. 2020-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4180 Title: Соціальні мережі як альтернатива удосконалення та управління туристично-екскурсійною діяльністю Authors: Гищук, Роман Миколайович / Hyshchuk, Roman Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. Нині туристична та екскурсійна діяльність України проходить стадію модернізації у зв’язку зі стрімким розвитком цифрових технологій і успішним запуском і функціонуванням різноманітних стартапів, найпопулярнішим із яких на рівні країни є «Держава в смартфоні» додатку «Дія». Такі тенденції зумовили переорієнтацію туристичної галузі на інноваційні технології, оскільки сфера туризму достатньо диференційована і дає різноманітні можливості для організації найнезвичніших подорожей і екскурсій у різноманітних форматах, зокрема використовуючи платформи соціальних мереж і їхніх месенджерів. Саме тому актуальність даної роботи полягає у необхідності розгляду соціальних мереж як каналу для вивчення попиту та просування туристичних послуг в Україні для різних верств населення. Мета дослідження. Виявлення можливостей використання соціальних мереж як широкодоступних та всеохоплюючих засобів інформаційних ресурсів і маркетингу для вивчення попиту в ключових аспектах формування туристичного продукту та просування туристично-екскурсійних об’єктів в регіоні. Методологія. У процесі виконання дослідження використано літературний, аналізу (бального та кластерного), синтезу, індукції, дедукції, типології та аналогії; конкретно-наукові: факторного аналізу, статистичний методи. Результати. У статті розглянуто теоретикометодичні засади вивчення об’єктів туристично-екскурсійної діяльності, створення та реалізації туристичного продукту з позиції презентаційних особливостей та потенціалу на різноманітних платформах соціальних мереж. Проаналізовано статистику активності тієї чи іншої туристичної-екскурсійної атракції в регіоні у найпопулярнішій молодіжній соціальній мережі «Іnstagram» на основі сформованості показників їхнього контенту. Оцінено міру спорідненої атрактивності найрейтинговіших екскурсійних дестинацій шляхом кластерного аналізу. Практичне значення. Результати наукового дослідження можуть бути використані органами місцевого самоврядування, туроператорами та асоціаціями екскурсійного та туристичного супроводу для розробки та обґрунтування перспективних планів управління, удосконалення та розвитку відповідної діяльності на базі екскурсійних дестинацій регіону задля його популяризації на внутрішньому та міжнародному ринку туристичних послуг. Перспективи подальших досліджень. Теоретико-методичні й прикладні розробки разом із отриманими результатами можуть бути задіяні в аналогічних дослідженнях для відповідних регіонів. Today the tourist and excursion activities of Ukraine are undergoing a stage of modernization in connection with the rapid development of digital technologies and the successful launch and operation of various startups. The most popular of them at the national level is the "State in a smartphone" of the application "Action". Such trends have led to the reorientation of the tourism industry to innovative technologies, as the field of tourism is quite differentiated and provides a variety of opportunities for organizing the most unusual trips and excursions in various formats, including using social networking platforms and their messengers. That is why the relevance of this work lies in the need to study social networks as a channel of demand and promotion of tourist services in Ukraine for different segments of the population. The article considers the theoretical and methodological principles of studying the objects of tourist and excursion activities, creation and implementation of a tourist product as the standpoint of presentation features and potential at various platforms of social networks. The statistics of activity of tourist and excursion attractions in the region in the most popular youth social network "Instagram" of indicators of their content are analysed. The degree of related attractiveness of the most rated excursion destinations by cluster analysis is presented. The results of the research can be used by local governments, tour operators and associations of excursion and tourist support to develop and justify long-term plans for optimization, improvement and development relevant activities based on excursion destinations in the region to promote in it tourist services. Theoretical, methodical and applied developments together with the received results can be involved in similar researches for the other regions. 2020-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4177 Title: Ресурсні режими та справедливий розподіл у забезпеченні сталого економічного розвитку Authors: Верстяк, Андрій Васильович / Verstiak, Andrii Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. Однією із стратегій концепції антизростання (дезростання) є обмеження зростання економіки шляхом імплементації екологічних нормативів та квот для ресурсів та засобами податкової відповідної політики. Екологічна економіка здійснює обмежувальний вплив на економічне зростання, що, в свою чергу, впливає на необхідність справедливого розподілу ресурсів з метою збереження стійких суспільних відносин. Екологічна економіка постулює відповідний обсяг ресурсів, які можуть бути надані природною екосистемою. Однак проблеми справедливого розподілу та наявні ресурсні режими теж, зі свого боку, здійснюють негативний вплив на навколишнє середовище. Екологічна економіка мала б вирішувати цю проблему, однак в такому випадку потрібно розширити її акценти. Детального дослідження потребують відповідні політичні процеси та побудова інституцій сталого розвитку. Саме тому у нашій роботі виділено 2 змінні: справедливий розподіл та ресурсні режими. Мета статті полягає у дослідженні змісту та важливості розширення акцентів екологічної економіки. Методологія. У процесі виконання дослідження використано загальнонаукові теоретичні методи: системний аналіз – для з’ясування основних змінних; абстрактнологічний метод – для виявлення впливу справедливого розподілу та наявних ресурсних режимів на навколишнє середовище, графічний метод – для наочного представлення концептуальної моделі екологічного управління. Результати. У статті досліджується потреба побудови інституцій сталого розвитку через призму впливу на навколишнє середовище справедливого розподілу та наявні ресурсні режими. Економічні процеси використовують екологічні ресурси, але які саме та як вони використовуються – це залежить від їхніх характеристик, діючих інститутів, а також наявної технології. Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані для побудови водовідвідних інституційних механізмів забезпечення сталого розвитку. Перспективи подальших досліджень. Вищевикладене доводить, що особливої актуальності набуває побудова політичних та економічних інституцій у забезпеченні сталого розвитку, адже вони формують способи прийняття рішень, регулюють інвестиції та впливають на те, як ми виробляємо, чому і що споживаємо. Дослідження ролі та функцій цих інституцій є аспектом подальших наукових досліджень з даної тематики. The article investigates the need to build sustainable development institutions through the prism of environmental impact of equitable distribution and available resource regimes. Ecological economics has a restrictive effect on economic growth, which, in turn, leads to the need for a fair distribution of resources in order to maintain sustainable social relations. Over time, the main focus of the ecological economy has shifted from resource extraction to the dynamics of ecosystems in general. Еcological economics postulates the appropriate amount of resources that can be provided by the natural ecosystem. However, the problems of equal distribution and the available resource regimes, in turn, have a negative impact on the environment. The paper resulted that technological change is important to ensure economic growth on a "sustainable" trajectory, but these changes need to be managed very carefully, which in addition is only one of a number of actions in the necessary transformation. Although this study has shown that technological change is the only right solution, we recognize from the above that building political and economic institutions is especially important in sustainable development, as they shape decision-making, regulate investment, and influence how we produce, why and what we consume. The study of the role and functions of these institutions is an aspect of further research on this topic. 2020-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/1361 Title: Стратегічні пріоритети розвитку національної економіки Authors: Вдовічен, Анатолій Анатолійович / Vdovichen, Anatolii; Вдовічена, Ольга Геннадіївна / Vdovichena, Olha Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. Наступні роки можуть стати перспективними та визначальними для економічного розвитку України, тому важливим є досягнення взаємозв’язку між баченням майбутнього та шляхів його реалізації. Основними принципами економічного зростання України повинні стати: інноваційність, сталість та залучення усіх верств населення до результатів економічного зростання. Національна економіка України має наближатись до економік, що базуються на знаннях, розвиваючи потужну виробничу базу та сприяє підвищенню продуктивності праці. Така модель розвитку дозволить залучити людський капітал до процесів модернізації та забезпечити рівний доступ до знань, що є важливим напрямком активізації населення та знижує ризик структурного безробіття, зменшує рівень бідності. Це сприятиме входженню у нову економіку з інтенсивним рівнем виробництва, високим рівнем зайнятості, продуктивності праці та соціальної і територіальної згуртованості. Це у свою чергу сприятиме зростанню добробуту населення, підвищить ефективний захист їхніх основних прав та свобод, позитивно впливатиме на формування в Україні численного та потужного середнього класу. Мета дослідження. Метою статті є уточнення основних стратегічних пріоритетів розвитку національної економіки та виділення векторів, направлених на формування ефективної політики інтеграції у світовий економічний простір. Методологія. У процесі дослідження використано загальнонаукові теоретичні методи: аналізу – для з’ясування суті основних понять та категорій дослідження; дедукції – для звуження дослідження та вибору векторів формування ефективної політики з метою інтеграції у світовий економічний простір; абстракції – для здійснення теоретичних узагальнень та висновків про зниження диспропорційності розвитку економіки. Результати. Встановлено, що для зниження диспропорційності розвитку забезпечується успішними реформами, які мають злучати як політичну волю, так і сприяти зміцненню соціального капіталу. Для цього необхідно: реформування інститутів, що мають забезпечувати верховенство закону; подолання перешкод для розвитку громадянського суспільства; створення умов для використання ресурсу «потенційної» громадської активності; покращання інституційного забезпечення відносин державно-приватного партнерства; поширення обізнаності про свої права, європейських цінностей, цінностей кооперації та кооперації через систему освіти; покращення політики публічної інформації та інші. Практичне значення. У результаті формування ефективних стратегічних пріоритетів розвитку національної економіки України та визначення векторів, що направлені на формування ефективної інтеграційної політики у світовий економічний простір, громадяни країни зможуть задовольнити матеріальні та соціально-політичні потреби, стати активними учасниками життя країни і міжнародного співтовариства. Перспективи подальших досліджень. Подальшого дослідження вимагає питання посилення партнерства суспільства з бізнесом та владою у напрямку підтримки соціального капіталу, що сприятиме вирішенню багатьох соціальних проблем, шляхом залучення місцевої громади та бізнесу. The article describes, that the main principles of economic growth of Ukraine should be: innovation, sustainability and involvement of all segments of the population in the results of economic growth. Ukraine's national economy needs to move closer to knowledge-based economies, developing a strong production base and helping to increase productivity. This model of development will attract human capital to the processes of modernization and ensure equal access to knowledge, which is an important area of population activation and reduces the risk of structural unemployment, reduces poverty. This will help to entry into the new economy with a high level of production, high employment, productivity and social and territorial communities. This, in turn, will increase the welfare of the population, increase the effective protection of their fundamental rights and freedoms, and have a positive effect on the formation of a large and powerful middle class in Ukraine. This requires reforming institutions that should ensure the rule of law as well as overcoming obstacles to the development of civil society. There is also a necessity to create conditions for the use of the resource of "potential" public activity; improving the institutional support of public-private partnership; dissemination of awareness of their rights, European values, values of cooperation and cooperation through the education system; improving public information policy; and other. Citizens of the country will be able to meet material and socio-political needs, become active participants in the life of the country and the international community, by forming effective strategic priorities for the national economy of Ukraine and identifying vectors aimed at forming effective integration policy in the world economic space. 2020-01-01T00:00:00Z