http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3294 2026-04-21T02:42:16Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4150 Title: Інтеграційні процеси як чинники впливу на формування механізму управління оподаткуванням сільськогосподарських товаровиробників Authors: Шалімова, Наталія Станіславівна; Магопець, Олена Анатоліївна; Босенко, Анатолій Андрійович Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. Інтеграційні процеси та інтеграційна взаємодія здатні забезпечити стабільний розвиток сільськогосподарських товаровиробників, конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції на світових ринках, завдяки провадженню і реалізації спільних взаємовигідних завдань економічної політики в сфері АПК інтегрованих та інтеграційних суб'єктів. З огляду на зазначене, інтеграційні процеси необхідно розглядати як вагомі чинники впливу на формування механізму управління оподаткуванням сільськогосподарських товаровиробників. Мета дослідження – визначення прояву інтеграційних процесів та обґрунтування підходів щодо їх урахування в процесі розвитку та реформування механізму управління оподаткуванням сільськогосподарських товаровиробників. Методологія. У процесі виконання дослідження використано такі загальнонаукові методи: історико-логічний та класифікаційно-аналітичний – для характеристики процесів інтеграції; системний аналіз та метод аналогії – для обґрунтування змісту та сутнісних ознак основних категорій дослідження; графічний метод – для візуалізації характерних ознак гармонізації як інструменту розвитку та реформування механізму управління оподаткуванням сільськогосподарських товаровиробників. Результати. Базуючись на розумінні сутності інтеграційних процесів, їх змістовній характеристиці, спрямованості та прояву у сфері сільськогосподарського виробництва, обґрунтовано підходи щодо їх врахування в процесі розвитку та реформування механізму управління оподаткуванням сільськогосподарських товаровиробників. Доведено, що ключовим критерієм та інструментом реалізації інтеграційних процесів є «гармонізація», зміст якої в авторському уявленні розкривається дуально: як процесу взаємного узгодження активної та послідовної взаємодії для характеристики процесів реформування механізму управління оподаткування і його законодавчого регулювання на різних рівнях (міждержавному, національному, галузевому та регіональному) та як відповідного стану (результату) даного процесу; не як самоціль, а як засіб, інструмент створення ефективного механізму управління оподаткуванням сільськогосподарських товаровиробників України в умовах поглиблення інтеграційних процесів на різних рівнях з метою узгодження вимог законодавства в різних сферах, яке стосується одного об’єкта регулювання. Обґрунтовано важливість врахування різних видів гармонізації, виділених на основі застосування різних підходів, ключових характеристик та відповідних класифікаційних ознак, які дозволяють комплексно представити її прояв під час реформування механізму управління оподаткуванням сільськогосподарських товаровиробників. Практичне значення. Обґрунтовано напрями врахування впливу інтеграції на розвиток та реформування механізму управління оподаткуванням сільськогосподарських товаровиробників, які базуються на використанні категорії «гармонізації» як ключового критерію та інструменту реалізації інтеграційних процесів. Перспективи подальших досліджень. Обґрунтування підходів щодо реформування механізму управління оподаткуванням сільськогосподарських товаровиробників, базуючись на гармонізації як вихідному принципі стійкості та стабільності складних та великих систем, до яких відноситься податкова система. At present, attempts to approximate the national system of taxation of agricultural producers with world standards are mostly characterized by permanent changes in legislation, without a clearly defined state tax policy, adequate to modern conditions of agricultural producers and the lack of a comprehensive approach to management taxation. However, today integration processes and integration cooperation are able to ensure stable development of agricultural producers, competitiveness of agricultural products in world markets, through the implementation of joint mutually beneficial economic policy objectives in the field of agro-industrial complex and integration entities. In view of the above, integration processes should be considered as important factors influencing the formation of the mechanism for managing the taxation of agricultural producers. The purpose of the study is to determine the manifestation of integration processes and substantiate approaches to their consideration in the development and reform of the mechanism of taxation of agricultural producers. Based on the understanding of the essence of integration processes, their substantive characteristics, direction and manifestation in the field of agricultural production, approaches to their consideration in the development and reform of the mechanism management taxation of agricultural producers are substantiated. It is proved that the key criterion and tool for the implementation of integration processes is "harmonization", the content of which in the author's imagination is revealed in two ways: as a process of mutual coordination of active and consistent interaction to characterize the processes of reforming the tax administration sectoral and regional) and as the corresponding state (result) of this process. The need to consider harmonization not as an end in itself, but as a means, a tool to create an effective mechanism for managing the taxation of agricultural producers in Ukraine in deepening integration processes at different levels in the context of harmonization of legislation in different areas. The importance of taking into account different types of harmonization, selected on the basis of different approaches, key characteristics and relevant classification features, which allow to comprehensively present its manifestation during the reform of the mechanism management taxation of agricultural producers. 2022-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4149 Title: Трансформація системи державного управління в цифрову епоху Authors: Поченчук, Галина Михайлівна; Кузьмук, Ігор Ярославович Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. Цифрові трансформації є визначальним трендом сучасного етапу розвитку суспільства. Цифровізація охоплює всі сфери людської життєдіяльності, виявляючи як можливості, так і загрози. Держава покликана забезпечити використання переваг цифрового розвитку, створивши відповідне інституційно-правове середовище, інституційну інфраструктуру, та нівелювати негативні прояви цифровізації, що актуалізує дослідження проблем трансформації самої системи державного у правління під впливом розвитку цифрових технологій. Метою дослідження є визначення змісту та характеристик сучасних перетворень системи державного управління України під впливом процесів цифровізації та перспективних напрямів управлінських впливів держави щодо втілення можливостей цифрових технологій в різних сферах. Методи. Методологічною основою дослідження стало використання методів системного аналізу – визначення державного управління як системи та її компонент, групування – визначення напрямів цифровізації в державному управлінні, цифрової інфраструктури; функціонального аналізу – при характеристиці діяльності органів влади щодо інституційного забезпечення цифровізації та цифрової трансформації, індексний – оцінка розвитку цифрової економіки ЄС. Результати дослідження. У дослідженні розглянуто категорії «державного управління», «трансформації», «цифровізації», на основі узагальнення яких визначено та структуровано зміст перетворень системи державного управління в Україні під впливом процесів цифровізації. Проаналізовано індекс цифрової економіки та суспільства, що характеризує цифровий розвиток країн ЄС й підкреслює ключову роль процесів цифровізації. Здійснено групування напрямів цифровізації в державному управлінні та визначено переваги і недоліки цифровізації для системи державного управління. Розкрито основні завдання державного управління щодо цифрової трансформації та охарактеризовано міжнародну співпрацю України щодо процесів цифрової трансформації. Обґрунтовано необхідність розвитку державної концепції цифрових компетентностей з метою усунення цифрових розривів та цифрових «нерівностей» в контексті реалізації тези навчання протягом життя й забезпечення можливостей гнучкості ринку праці та користування цифровими державними сервісами. Практичне значення. Визначення перспективних напрямів подальших перетворень системи державного управління з метою забезпечення використання переваг цифрового розвитку для відновлення економіки України, її конкурентоспроможності та стійкості. Перспективи подальших досліджень. Важливими напрямами подальших наукових досліджень є питання розвитку технологій безпеки щодо гарантій цифрових прав, освітніх цифрових моделей, розвитку моделі платформи державного управління та спрощення надання державних послуг, становлення моделі цифрової економіки – продуктова держава. Digital transformations are the defining trend of the current society development stage. Digitalization covers all areas of human life, identifying both opportunities and threats. The state is called to ensure the use of digital development, creating an appropriate institutional and legal environment, institutional infrastructure, and eliminate the negative effects of digitalization, which highlights the study. The aim of the study is to determine the content and features of modern transformations of the Ukrainian public administration system in conditions of digitalization and promising areas of administrative state influence to realize the potential of digital technologies in various fields. The methodological basis of the study are methods of systems analysis, functional analysis, index. The study considers the categories of "public administration", "transformation", "digitalization", based on the generalization of which the content of transformations of the Ukrainian public administration system in conditions of digitalization is determined and structured. It analyzes the index of digital economy and society, which characterizes the digital development of EU countries and emphasizes the key role of digitalization processes. The paper groups the directions of digitalization in public administration and identifies the advantages and disadvantages of digitalization for public administration. The authors also consider the main tasks of public administration on digital transformation and describe the international cooperation of Ukraine on digital transformation processes. Based on the analysis, they substantiate the need to develop the state concept of digital competencies in order to eliminate digital gaps and digital "inequalities". The practical significance of the study is identifying promising areas for further transformation of the public administration system in order to ensure the use of the benefits of digital development. Important areas of further research are the development of security technologies for digital rights guarantees, educational digital models, the development of the model of public administration platform and simplification of public services, the formation of the digital economy model - the product state. 2022-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4146 Title: Типологізація інноваційних факторів економічного розвитку Authors: Маргітич, Вікторія Володимирівна; Гудзовата, Людмила; Мигович, Владислав Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. Глобалізація економіки активізує дію інноваційних факторів, які забезпечують можливості отримання додаткових радикальних конкурентних переваг. Факторний підхід до визначення сутності інноваційної діяльності дозволяє не лише показати цілеспрямованість інноваційної діяльності як чинника розвитку економіки, але й діагностувати його зміст та орієнтацію залежно від умов функціонування економічної системи, завдань менеджменту та умов зовнішнього оточення. Водночас інноваційна діяльність як фактор економічного розвитку набуває різного значення залежно від наукового погляду на його сутність, що актуалізує класифікації інноваційних факторів за різноманітними ознаками. Мета статті – окреслення базових класифікаційних ознак та проведення типологізації інноваційних факторів розвитку економічної системи за визначеними ознаками. Методологія. В процесі проведення дослідження було застосовано метод типологізації, який дозволив виявити класифікаційні ознаки та провести групування інноваційних чинників економічного розвитку; теорію потенціалів, що дозволило представити інноваційний фактор як сукупність явних або латентних можливостей; метод діалектичного підходу при визначенні еволюційних та революційних факторів; наукові засади сучасного менеджменту при поділі інноваційних факторів на стратегічні та тактичні. Результати. Інноваційні фактори поділені на види залежно від наступних ознак: а) ролі в процесі розвитку цивілізації та притаманній економічній системі; б) виду управління; в) сили дії; г) можливості відстеження поведінки чинника й контролю за його дією та результатом. Перша ознака дозволяє окреслити таки види інноваційних факторів, як революційні та еволюційні, вид управління виділяє стратегічні фактори та чинники тактичного характеру; можливості контролю вимагають окреслення латентних та явних факторів; сила дії дозволяє класифікувати фактори на такі, що мають великий потенціал впливу на розвиток економіки, й такі, що мають незначний потенціал впливу. Практичне значення. Запропонована класифікація дозволяє ідентифікувати фактори та виявити їх роль в процесі розвитку регіональної економіки, що в свою чергу надає регіональній владі можливості оптимально витрачати ресурси на підтримку конкретного виду інноваційної активності залежно від того, роль якого чинника даний вид інноваційної активності відіграє в процесі побудови регіональної конкурентоспроможності. В подальших дослідженнях заплановано побудувати модель взаємодії вказаних факторів на конкурентоспроможність економічної системи. The purpose of the scientific article is to outline the basic classification features and to typologize the innovative factors of economic system development according to certain features. Methodology. In the course of the research the method of typology was applied, which allowed to identify classification features and to group innovative factors of economic development; the theory of potentials, which allowed to present the innovation factor as a set of explicit or latent capabilities; method of dialectical approach in determining evolutionary and revolutionary factors; scientific principles of modern management in the division of innovation factors into strategic and tactical. Results. Types of innovative factors are identified depending on the following features: a) role in the development of civilization and the inherent economic system, b) type of management, c) strength, d) the ability to track the behavior of the factor and control its action and outcome. The first feature allows us to outline such types of innovation factors as revolutionary and evolutionary, the type of management highlights strategic factors and tactical factors; control capabilities require the delineation of latent and explicit factors; The fork of action allows to classify the factors into those that have a great potential impact on economic development and those that have little potential impact. Practical meaning. The proposed classification allows to identify factors and identify their role in the development of regional economy, which in turn allows regional authorities to optimally spend resources to support a particular type of innovation activity, depending on what role this type of innovation activity plays in building regional competitiveness. 2022-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4134 Title: Якість туристичних послуг як фактор Євроінтеграційних процесів Authors: Зінченко, Віктор Анатолійович; Руденко, Ганна Іванівна; Гищук, Роман Миколайович / Hyshchuk, Roman Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. Одним із ключових факторів туристичних послуг є якість обслуговування. Це питання є особливо актуальним у зв’язку з процесом спрямування туристичного бізнесу до світових стандартів, що, своєю чергою, є складовою частиною загальних євроінтеграційних процесів України. Метою статті є науково-теоретичне ретроспективне осмислення фактора якості туристичних послуг як важливої складової на шляху до комплексної євроінтеграції України. Методологія. Для розкриття проблеми залучені різні методи наукового дослідження: аналіз, спостереження, порівняння, які використовуються в основній частині роботи. Результати. Авторами використано і проаналізовано діяльність системи туристичних підприємств «Супутник», що історично були одним із провідних фундаторів сучасної індустрії гостинності. Важливий компонент статті – характеристика методів оцінки якості обслуговування. З урахуванням актуальних проблем сьогодення заслуговує на увагу аналіз основних трендів сфери туризму в зв’язку з обмежувальними наслідками, викликаними всесвітньою пандемією коронавірусу та повномасштабною війною в Україні. У зв’язку з цим найоптимальнішим підходом до розв’язання цих проблем залишається незмінний шлях до євроінтеграції України в ЄС та вивчення рекомендацій їхнього досвіду щодо відтворення та формування якості послуг у цих умовах. Процеси щодо її підвищення і приведення у відповідність до світових стандартів – передумова євроінтеграції, про що засвідчують директиви Європейського парламенту і Ради ЄС, а також відповідні угоди між урядом України та Європейською комісією. Практичне значення. Результати наукового дослідження можуть бути використані основними суб’єктами туристичного бізнесу для формування європейських стандартів якості, які дозволять пришвидшити подолання кризових явищ, поглиблених COVID-19 і війною в нашій країні, та виконати ті вимоги, які дозволять Україні стати повноправним членом ЄС. Перспективи подальших досліджень. Враховуючи те, що заявлена тема про якість туристичних послуг є поняттям досить широким, було б доцільно окремо вивчити проблематику якості її складових, а саме: готельного обслуговування та харчування, транспортного сервісу, екскурсійної складової. Все це може стати предметом окремих досліджень. Приймаючи за критерії досягнення країн Євросоюзу в цих питаннях, у перспективі доцільно ще за допомогою порівняльного методу дослідження сфокусуватися детальніше на характеристиці питання якості та її поліпшення в постпандемічний і поствоєнний періоди. The article analyzes one of the key factors of tourist services, which is the quality of service. This issue has a particular relevance in connection with the process of guiding the tourism industry to global standards, which in turn is an integral part of the general European integration processes of Ukraine. It is obvious that tourism has become almost the first stage of European level of service standards for our compatriots. Novelty of the study is systematization of the main periods in achieving high quality services, under conditions of independent Ukraine and new economic relations. The authors used and analyzed the system of tourist enterprises "Sputnik", historically one of the leading local founders of the modern hospitality industry. Characteristic of service quality evaluation methods is an important component of the article. Considering current challenges, it is worth paying attention to an analysis of the main trends in the tourism industry recommendations for preserving service quality due to the restrictive effects caused by the worldwide corona virus pandemic and war conditions. The key problem of Ukraine's European integration processes was and remains the quality of goods (services) produced in our country. The processes of its improvement and compliance with world standards is a prerequisite for European integration, as evidenced by the directives of the European Parliament and the EU Council, as well as the relevant agreements between the Government of Ukraine and the European Commission. Various methods of scientific research, namely analysis, observation and comparison, are used in the main body of the paper. The results of the research can be used by the tourism business to develop European quality standards that will accelerate the overcoming of the crisis, deepened by COVID-19 and the war in our country, and meet the requirements that will allow Ukraine to become a full member of the EU. Taking into account that the declared topic on the quality of tourist services is a rather broad concept it would be reasonable to study separately the quality of its components, namely, hotel service and catering, transport service and excursion component. All this could be the subject of separate studies. Taking the EU countries' achievements in these issues as the criteria of it, would be appropriate to use a comparative research method and focus on the characterization of the quality issue and its improvement in the post-pandemic and post-war periods. 2022-01-01T00:00:00Z