http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3 у тому числі всі статті (сукупність статей), на підставі захисту яких присуджено науковий ступінь 2026-08-20T07:43:55Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4487 Title: IFRS 17 Implementation as a Tool for Strengthening the Accounting and Analytical Framework of Economic Security of Ukrainian Insurance Undertakings Authors: Скрипник, Микола Євгенович / Skrypnyk, Mykola;; Скрипник, Наталія Василівна / Skrypnyk, Nataliia; Рилєєв, Сергій Володимирович / Rylieiev, Serhii Abstract: Abstract. Introduction. The Ukrainian insurance market is undergoing a structural transformation driven by the consequences of a large-scale armed conflict, commitments to European integration, and a comprehensive regulatory overhaul initiated by the National Bank of Ukraine after it assumed supervision of the insurance sector in 2020. The transition from IFRS 4 to IFRS 17 Insurance Contracts, which has been mandatory since January 1, 2023, represents far more than a technical accounting change. Replacing heterogeneous, nationally derived reserve methodologies with a unified, current-value measurement framework directly impacts the quality of financial information available to supervisors, investors, and policyholders. Since over 40% of Ukrainian insurance companies failed to meet the NBU's updated capital adequacy requirements in early 2024, the question of whether improved accounting transparency can contribute to the sector's economic security has become both theoretically and practically urgent. Purpose. The study aims to evaluate the impact of implementing IFRS 17 on the accounting and analytical framework that supports the economic security of Ukrainian insurance companies, as well as to identify the key institutional prerequisites for its effective adoption.Results. This paper shows that IFRS 17 introduces a superior liability measurement system by breaking down the measurement into fulfillment cash flows, risk adjustments, and the contractual service margin (CSM). A comparative analysis of the three measurement models shows that the PAA applies to approximately 75–80% of the Ukrainian market, while the adoption of the GMM remains limited due to deficits in actuarial infrastructure. An original conceptual linkage matrix maps the five IFRS 17 disclosure clusters to the following economic security dimensions: solvency, profitability, risk management, operational transparency, and regulatory analytical capacity. Conclusions. Full compliance with IFRS 17 improves the analytical quality of insurance reporting and reduces information asymmetry between insurance companies and regulators. However, accounting reform alone is insufficient. Targeted investment in actuarial capacity, IT infrastructure, and differentiated NBU supervisory guidance are necessary additions to the adoption of standards. Анотація. Страховий ринок України перебуває в умовах масштабної структурної трансформації, зумовленої наслідками повномасштабного збройного конфлікту, поглибленням євроінтеграційних зобов’язань та комплексним реформуванням регуляторного середовища, ініційованим Національним банком України після переходу до нього функцій нагляду за страховим сектором у 2020 році. Встановлено, що запровадження МСФЗ 17 «Страхові контракти» – обов’язкового до застосування з 1 січня 2023 року – не зводиться до суто технічної зміни облікової методології, а являє собою системну трансформацію інформаційної архітектури страхової звітності. Виявлено, що на момент набрання чинності оновленими вимогами НБУ щодо достатності капіталу понад 40% вітчизняних страховиків не відповідали встановленим нормативам, що надає дослідженню як теоретичної, так і прикладної актуальності. Досліджено роль імплементації МСФЗ 17 у зміцненні бліково-аналітичного підґрунтя економічної безпеки страхових організацій України; визначено ключові інституційні передумови ефективного впровадження стандарту в сучасних умовах господарювання. Обґрунтовано, що МСФЗ 17 запроваджує структурно досконалішу модель вимірювання страхових зобов’язань шляхом їх декомпозиції на грошові потоки виконання, коригування на ризик та маржу контрактного обслуговування. Проаналізовано три моделі оцінки страхових контрактів – загальну модель вимірювання (GMM), підхід змінної комісії (VFA) та підхід розподілу премій (PAA). Встановлено, що PAA охоплює близько 75–80% страхового ринку України за обсягом контрактів, тоді як застосування GMM обмежується переважно компаніями зі страхування життя та стримується дефіцитом актуарної інфраструктури. Розроблено авторську концептуальну матрицю взаємозв’язків, що відображає зіставлення п’яти ключових блоків розкриття інформації за МСФЗ 17 із відповідними вимірами економічної безпеки: безпекою платоспроможності, безпекою прибутковості, безпекою управління ризиками, операційною прозорістю та аналітичною спроможністю регулятора. Доведено, що вплив стандарту на економічну безпеку реалізується через множину взаємопосилюючих каналів, а не через єдиний лінійний механізм. Встановлено, що повноцінне дотримання вимог МСФЗ 17 суттєво підвищує аналітичну якість страхової звітності та знижує інформаційну асиметрію між страховиками і регулятором. Визначено, що реформування стандартів обліку є необхідною, але не достатньою умовою забезпечення економічної безпеки сектору: обґрунтовано необхідність цілеспрямованих інвестицій в актуарний людський капітал, ІТ-інфраструктуру управління даними та диференційований підхід НБУ до здійснення нагляду як невід’ємних складових ефективної імплементації стандарту. 2026-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4484 Title: Управлінський та фінансовий облік в цифровому середовищі звітності українських програмних продуктів Authors: Маначинська, Юлія Анатоліївна / Manachynska, Yulia Abstract: У сучасних умовах посилення вимог до прозорості та підзвітності цифровізація управлінського та фінансового обліку в установах державного сектору стає ключовим елементом забезпечення їх ефективного функціонування. Використання сучасних вітчизняних програмних рішень, дозволяє організувати системне планування, здійснювати контроль за використанням фінансових ресурсів та забезпечує аналітичну обробку даних, що сприяє підвищенню точності та достовірності управлінської та фінансової звітності у контексті національної безпеки країни. Мета дослідження. Метою статті є комплексне дослідження організації управлінського та фінансового обліку в установах державного сектору у цифровому середовищі українських програмних продуктів, з основною увагою на програмний продукт «Master: Бюджетні установи», а також оцінка його практичної значущості для оптимізації складання фінансових та управлінських звітів. Метод (методологія). Дослідження базується на застосуванні загальнонаукових методів аналізу, синтезу, абстрагування, порівняння та узагальнення. Такий підхід дозволив оцінити функціональні можливості українського програмного забезпечення, ефективність автоматизації облікових процесів та вплив цифровізації на підвищення прозорості та підзвітності використання бюджетних коштів. Результати. Аналіз показав, що активне впровадження українського програмного забезпечення забезпечує комплексну автоматизацію управлінського та фінансового обліку, створення оперативних і аналітичних звітів, контроль за виконанням кошторисів і прогнозування видатків. Розкрито, що програма «Master: Бюджетні установи» підвищує точність обліку, сприяє раціональному використанню ресурсів та забезпечує централізований контроль діяльності всіх структурних підрозділів установи. Особливої значущості застосування цифрового продукту набуває у сфері охорони здоров’я в умовах воєнного стану та у процесі післявоєнного економічного відновлення країни. Висновки. Комплексна цифровізація управлінського та фінансового обліку в бюджетних установах забезпечує підвищення підзвітності, оперативності та надійності облікових процесів. Використання програмного продукту «Master: Бюджетні установи» сприяє підвищенню ефективності прийняття управлінських рішень і забезпеченню прозорості бюджетних процедур. Подальші дослідження доцільно спрямувати на інтеграцію цифрових систем, оцінку їхнього впливу на економічну безпеку державних установ та оптимізацію аналітичних звітів для стратегічного планування. Introduction. In the context of increasing requirements for transparency and accountability, the digitalization of managerial and financial accounting in public sector institutions is becoming a key element in ensuring their effective functioning. The use of modern domestic software solutions enables systematic planning, control over the use of financial resources, and analytical data processing, thereby enhancing the accuracy and reliability of managerial and financial reporting within the framework of national security. Aim. The purpose of this article is to provide a comprehensive study of the organization of managerial and financial accounting in public sector institutions within the digital environment of Ukrainian software products, with a primary focus on the software product “Master: Budgetary Institutions,” and to assess its practical significance for optimizing the preparation of financial and managerial reports. Methods. The study is based on the application of general scientific methods, including analysis, synthesis, abstraction, comparison, and generalization. This approach made it possible to evaluate the functional capabilities of Ukrainian software, the effectiveness of accounting process automation, and the impact of digitalization on enhancing transparency and accountability in the use of budgetary funds. Results. The analysis has shown that the active implementation of Ukrainian software ensures comprehensive automation of managerial and financial accounting, the generation of operational and analytical reports, control over budget execution, and expenditure forecasting. It has been revealed that the software “Master: Budgetary Institutions” improves accounting accuracy, promotes the rational use of resources, and provides centralized control over the activities of all structural units of an institution. The application of this digital product is of particular importance in the healthcare sector under martial law and in the process of post-war economic recovery. Conclusions. The comprehensive digitalization of managerial and financial accounting in budgetary institutions enhances accountability, efficiency, and reliability of accounting processes. The use of the software product “Master: Budgetary Institutions” contributes to more effective managerial decision-making and ensures transparency of budgetary procedures. Further research should focus on the integration of digital systems, assessment of their impact on the economic security of public institutions, and optimization of analytical reporting for strategic planning. 2026-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4397 Title: Decentralization of territorial communities in Ukraine on the path to European integration Authors: Мустеца, Ірина Василівна / Mustetsa, Iryna; Orlova, Polina Abstract: The article explores the significance and role of decentralization of territorial communities under wartime conditions. Particular attention is paid to the analysis of how the transfer of administrative powers to the local level contributes to strengthening the resilience of the public administration system, enhancing social cohesion, mobilizing local resources, and ensuring effective mechanisms for post-war recovery. The study substantiates that decentralization serves as an important instrument for strengthening national security and creating favorable conditions for the sustainable development of the state in the post-war period. Ukraine has faced significant global challenges in recent years, including the pandemic that began in 2019 and the Russo-Ukrainian War that has continued since February 2022. These events have resulted in considerable human losses, large-scale population displacement, destruction of critical and social infrastructure, temporary occupation of certain territories, and a decline in citizens’ sources of income. As a consequence, the socio-economic situation of the population has deteriorated, while the burden on the national social protection system has substantially increased. In such circumstances, the state must intensify efforts aimed at ensuring both physical and social security for its citizens. Achieving socio-economic stability requires the revision of existing approaches to regulating economic processes and shaping social relations. These approaches should be based on the adaptation of public authorities and local self-government institutions to contemporary challenges and to the evolving conditions in which territorial communities operate within the framework of Ukraine’s European integration process. The relevance of decentralization becomes particularly evident in the context of Ukraine’s post-war reconstruction. Territorial communities are expected to play a crucial role in rebuilding damaged infrastructure, providing social assistance to affected populations, and creating conditions for sustainable economic growth. Strengthening local self -government institutions will contribute to more effective territorial development and support the formation of a resilient and competitive national economy.У статті досліджено значення та роль децентралізації територіальних громад в умовах воєнного стану. Особливу увагу приділено аналізу того, як передача адміністративних повноважень на місцевий рівень сприяє зміцненню стійкості системи публічного управління, посиленню соціальної згуртованості, мобілізації місцевих ресурсів та забезпеченню ефективних механізмів післявоєнного відновлення. Обґрунтовано, що децентралізація є важливим інструментом зміцнення національної безпеки та створення сприятливих умов для сталого розвитку держави у післявоєнний період. В останні роки Україна зіткнулася зі значними глобальними викликами, зокрема з пандемією, що розпочалася у 2019 році, та російсько-українською війною, яка триває з лютого 2022 року. Ці події спричинили значні людські втрати, масштабне переміщення населення, руйнування критичної та соціальної інфраструктури, тимчасову окупацію окремих територій, а також скорочення джерел доходів громадян. Як наслідок, соціально-економічне становище населення погіршилося, тоді як навантаження на національну систему соціального захисту суттєво зросло. За таких обставин держава повинна активізувати зусилля, спрямовані на забезпечення як фізичної, так і соціальної безпеки своїх громадян. Досягнення соціально-економічної стабільності потребує перегляду існуючих підходів до регулювання економічних процесів і формування суспільних відносин. Ці підходи мають ґрунтуватися на адаптації органів публічної влади та інститутів місцевого самоврядування до сучасних викликів і змінних умов функціонування територіальних громад у межах процесу європейської інтеграції України. Актуальність децентралізації набуває особливого значення в контексті післявоєнної відбудови України. Очікується, що територіальні громади відіграватимуть ключову роль у відновленні пошкодженої інфраструктури, наданні соціальної допомоги постраждалому населенню та створенні умов для сталого економічного зростання. Посилення інститутів місцевого самоврядування сприятиме більш ефективному територіальному розвитку та підтримуватиме формування стійкої й конкурентоспроможної національної економіки. 2026-01-01T00:00:00Z http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4354 Title: Вплив соціальних мереж на формування міжнародних брендів Authors: Хитрова, Ольга Аліківна / Khytrova, Olha Abstract: У статті досліджено вплив соціальних мереж на процес формування та просування міжнародних брендів у 2026 році. Проаналізовано трансформацію цифрових платформ у складні екосистеми, що визначають споживчу поведінку через алгоритмічні моделі та штучний інтелект. Проведено порівняльний аналіз глобальної структури соціальних медіа та специфіки українського ринку, де виявлено домінантну роль месенджерів як медійних каналів. Автором деталізовано інструменти цифрового брендингу, зокрема UGC, інфлюенсер-маркетинг та таргетовану рекламу. Обґрунтовано перехід від лінійних до циклічних механізмів побудови бренду, що базуються на автентичності та емоційній взаємодії. Визначено, що стратегія сучасного міжнародного брендингу має ґрунтуватися на принципах глокалізації та інтеграції бренду в життєвий контекст споживача. 2026-05-29T00:00:00Z