http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4347 2026-06-27T14:49:28Z 2026-06-27T14:49:28Z Томнюк, Тетяна Леонідівна / Tomniuk, Tetiana http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4365 2026-06-25T12:27:59Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Цифровізація податкового менеджменту в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку Authors: Томнюк, Тетяна Леонідівна / Tomniuk, Tetiana Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. В умовах цифрової трансформації економіки та державного управління питання цифровізації податкового менеджменту набуває особливої актуальності. Поширення інформаційно-комунікаційних технологій, розвиток електронних сервісів і зростання обсягів цифрових даних обумовлюють необхідність модернізації системи податкового адміністрування. Водночас цифровізація податкових процесів супроводжується низкою проблем, зокрема недостатнім рівнем інтеграції інформаційних систем, обмеженим використанням аналітичних інструментів і необхідністю забезпечення належного рівня інформаційної безпеки. У зв’язку з цим актуальним є дослідження особливостей цифровізації податкового менеджменту в Україні та визначення напрямів підвищення її ефективності з урахуванням передового міжнародного досвіду. Метою статті є моніторинг особливостей цифровізації податкового менеджменту в Україні, визначення його впливу на ефективність адміністрування податків та обґрунтування напрямів підвищення ефективності податкового менеджменту на основі впровадження сучасних цифрових технологій і адаптації передового міжнародного досвіду. Методологія. У процесі дослідження використано загальнонаукові методи: системний аналіз – для дослідження сутності цифрового податкового менеджменту; абстрактно-логічний метод – для узагальнення теоретичних підходів і формулювання висновків; порівняльний аналіз – для зіставлення національного та міжнародного досвіду цифровізації; статистичний метод – для оцінки динаміки показників ефективності податкового адміністрування. Результати. У статті розкрито сутність цифрового податкового менеджменту та визначено його ключові складові. Проаналізовано сучасний стан цифровізації податкового менеджменту в Україні, зокрема розвиток електронних сервісів, систем електронного адміністрування та інформаційно-аналітичних інструментів. Оцінено вплив цифровізації на ефективність адміністрування податків, зокрема у частині зниження адміністративного навантаження на платників податків. Досліджено досвід економічно розвинутих країн та визначено можливості його адаптації в Україні. Обґрунтовано напрями підвищення ефективності цифровізації податкового менеджменту. Практичне значення. Запропоновані напрями вдосконалення цифрового податкового менеджменту можуть бути використані органами державної влади при формуванні політики цифровізації податкового адміністрування та впровадженні сучасних інформаційних технологій. Перспективи подальших досліджень. Подальші наукові дослідження доцільно спрямувати на розробку методичних підходів до оцінки впливу цифрових технологій на податкову поведінку платників; дослідження можливостей застосування технологій штучного інтелекту та машинного навчання у сфері адміністрування податків; формування концептуальних засад розвитку цифрової екосистеми податкового менеджменту, що передбачає інтеграцію сервісної, аналітичної та контрольної функцій податкових органів. The purpose of the article is to analyze the features of digitalization of tax management in Ukraine, to determine its impact on the efficiency of tax administration, and to substantiate the directions for improving tax management based on the implementation of modern digital technologies and adaptation of advanced international experience. In the course of the research, general scientific methods were used: system analysis – to determine the essence and components of digital tax management; abstract-logical method – for theoretical generalizations and formulation of conclusions; comparative analysis – to assess national and international practices of tax digitalization; statistical method – to evaluate the dynamics of tax administration efficiency indicators. The article reveals the essence of digital tax management and identifies its key structural elements, including electronic services, electronic tax administration systems, and information-analytical tools. The current state of digitalization of tax administration in Ukraine is analyzed, with particular attention to the development of electronic services and the reduction of administrative burden on taxpayers. It is established that digital technologies contribute to increasing transparency, improving tax control efficiency, and reducing the time required for tax compliance. The experience of economically developed countries in implementing digital solutions, including real-time reporting systems and automated tax administration, is studied. Based on this, the possibilities of adapting international practices to the Ukrainian context are determined. Particular attention is paid to the use of modern analytical tools, including Big Data and artificial intelligence technologies, which enable the transition to a risk-oriented and preventive model of tax control. The article substantiates the main directions for improving the effectiveness of digital tax management in Ukraine, including the integration of information systems, expansion of automation, development of analytical tools, and strengthening of information security.

2026-01-01T00:00:00Z Кримська, Анна Олександрівна / Krymska, Anna http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4359 2026-06-25T07:31:00Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Формування системи цифрового моніторингу соціально-економічних показників із застосуванням штучного інтелекту Authors: Кримська, Анна Олександрівна / Krymska, Anna Abstract: Актуальність дослідження. Актуальність зумовлена потребою переходу до управління на основі даних у країнах, що переживають глибоку структурну турбулентність, коли швидкість і складність соціально-економічних змін вимагають більш динамічних інструментів аналітики. В умовах воєнних дій в Україні традиційні методи збору й оброблення інформації вже не забезпечують належної оперативності, точності та здатності виявляти критичні ризики, що посилює значення штучного інтелекту як технологічного засобу для моніторингу, прогнозування і підтримки прийняття державних рішень на основі достовірних соціально-економічних індикаторів. Метою статті є наукове обґрунтування засад формування інтегрованої інтелектуальної системи моніторингу, здатної здійснювати автоматизований аналіз багатовимірних показників, ідентифікувати ризики та підвищувати обґрунтованість державних рішень на основі технологій штучного інтелекту. Методологія дослідження. Методологія дослідження базується на системному та порівняльному аналізі, узагальненні наукових підходів, контент-аналізі статистичних і нормативних джерел та структурно-логічному моделюванні інтегрованої моделі цифрового моніторингу. Результати дослідження. У межах дослідження побудовано концептуальну модель цифрового моніторингу, що охоплює модулі збору даних (open data, державні реєстри), інтелектуальної аналітики та прогнозування, блоки ризик-ідентифікації, а також підсистему підтримки управлінських рішень. Доведено, що залучення штучного інтелекту підвищує точність прогнозних оцінок, скорочує часові лаги між подіями та реагуванням, а також забезпечує раннє виявлення структурних соціально-економічних дисбалансів. Модель демонструє здатність інтегрувати різнорідні джерела даних і формувати багаторівневий аналітичний контур, необхідний для оперативного управління у високоволатильних умовах. Водночас виявлено основні перешкоди практичного впровадження: низька якість і фрагментованість даних, обмеженість цифрової інфраструктури, дефіцит компетентностей у сфері ШІ та потреба у створенні етичних і регуляторних механізмів, узгоджених із вимогами Європейського регламенту про ШІ. Практичне значення результатів. Отримані результати створюють наукову базу для розроблення національної системи цифрового моніторингу, здатної забезпечувати оперативне прогнозування, підвищувати ефективність державної політики, зміцнювати інституційну спроможність та прискорювати інтеграцію України до європейського цифрового простору. Перспективи подальших досліджень. Подальший науковий розвиток має бути спрямований на вдосконалення методів оцінювання якості даних, формування етичних і безпекових механізмів застосування ШІ та адаптацію інтелектуальних моніторингових систем до секторальних потреб і функціональних особливостей державного управління. The relevance of the research stems from the growing need for data-driven governance in countries facing structural turbulence, where wartime conditions in Ukraine make traditional analytical tools insufficiently accurate and responsive, underscoring the role of AI in collecting, processing, and forecasting socio-economic indicators. The study aims to substantiate the conceptual foundations for an integrated intelligent monitoring system capable of automated analysis of multidimensional socioeconomic data, early risk identification, and improved evidence-based public decisionmaking. The methodology is grounded in systemic and comparative analysis, the generalization of scientific approaches, content analysis of statistical and regulatory sources, and structural-logical modeling of the integrated digital monitoring framework. The study develops a conceptual model of digital monitoring integrating data acquisition (open data, state registers, satellite data), analytical and forecasting modules (ML, neural networks, NLP), risk identification, and decision support. AI integration enhances forecast accuracy, reduces reaction lags, and enables early detection of structural imbalances. Key barriers include low data quality, limited digital infrastructure, a shortage of specialists, and the need for ethical and regulatory frameworks aligned with the EU AI Act. Overall, the intellectualization of monitoring systems strengthens evidence-based governance and supports proactive responses to socio-economic risks. The findings provide a foundation for developing a national digital monitoring system capable of ensuring timely forecasting and enhancing the effectiveness of public policy in the context of Ukraine’s European digital integration. Further studies should focus on improving data quality assessment methods, developing ethical and security frameworks for AI application, and adapting intelligent monitoring systems to the sectoral needs of public administration.

2026-01-01T00:00:00Z