http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4345 2026-07-14T22:50:03Z 2026-07-14T22:50:03Z Круглянко, Андрій Вікторович / Kruhlyanko, Andriy http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4360 2026-06-25T07:50:53Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Застосування інструментів кейс-менеджменту в управлінні бізнес-процесами в умовах інтеграції України до ЄС Authors: Круглянко, Андрій Вікторович / Kruhlyanko, Andriy Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. Процеси інтеграції України до економічного та правового простору ЄС зумовлюють нагальну потребу в докорінній перебудові систем управління бізнесом. У контексті адаптації до стандартів ЄС, що вимагає гармонізації понад 27 тисяч нормативних актів, компанії щоденно стикаються із непередбачуваними завданнями. Складні процеси вимагають переходу від жорсткого управління потоками робіт до гнучкого «управління справами» (кейсами), де рішення приймаються фахівцями під час виконання завдань на основі контексту. Попри гостру необхідність, питання системного застосування кейс-менеджменту в умовах євроінтеграції залишається недостатньо вивченим, що формує свого роду дослідницьку прогалину. Метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо застосування інструментів кейс-менеджменту для трансформації систем управління бізнес-процесами українських підприємств, що дозволить забезпечити їхню організаційну стійкість, інституційну конвергенцію зі стандартами ЄС та підвищення конкурентоспроможності на європейському ринку в умовах глобальної цифровізації та макроекономічної турбулентності. Методологія. Дослідження базується на міждисциплінарному підході, який передбачає використання якісного та кількісного аналізу. Методологія включає огляд літератури для аналізу наукових підходів до трактування кейс-менеджменту, що охоплює праці закордонних та українських авторів. Порівняльний аналіз був використаний для визначення відмінностей у трактуванні поняття в різних галузях, таких як медицина, соціальна робота, бізнес і право. Емпіричні дані отримані шляхом аналізу нормативно-правових документів, зокрема українського законодавства щодо соціальних послуг, а також кейсів із впровадження кейс-менеджменту в бізнесі та соціальних проєктах в умовах війни. Методи синтезу, узагальнення і моделювання використовувалися для формування рекомендацій щодо подальшого розвитку підходу, враховуючи специфіку кризових умов. Результати. Дослідження показало, що кейс-менеджмент є багатогранним та адаптивним підходом, який можна застосовувати у різних галузях. Визначено п’ять основних наукових підходів до його трактування: функціонально-процесуальний, особистісно-орієнтований, міждисциплінарний, контекстно-галузевий та юридично-нормативний. Усі ці підходи підкреслюють структурованість процесу кейс-менеджменту, який включає оцінку потреб, планування, координацію, виконання, моніторинг і завершення кейсу. Окремо було розглянуто алгоритм застосування кейс-менеджменту, що є універсальним, але водночас адаптованим до специфіки кожної галузі. Виявлено, що найбільш актуальними викликами для розвитку кейс-менеджменту є цифровізація процесів, інтеграція міждисциплінарних команд і врахування культурних особливостей. У контексті України, особливо в умовах воєнного стану, кейс-менеджмент набуває стратегічного значення для управління кризами, підтримки бізнесу, соціальних послуг і медичного забезпечення. Практичне значення. Практичне значення кейс-менеджменту підтверджується його здатністю інтегрувати різні ресурси для досягнення якісних результатів у короткі терміни, що є критичним у кризових умовах. Запропоновані в дослідженні рекомендації спрямовані на адаптацію кейс-менеджменту до сучасних умов і можуть бути використані для розробки стандартів у бізнесі, соціальних послугах і охороні здоров’я. Вони допоможуть покращити ефективність управління ресурсами та задоволення потреб клієнтів. Перспективи подальших досліджень. Подальші дослідження можуть зосередитися на створенні універсальних стандартів для впровадження кейс-менеджменту у різних галузях, зокрема у бізнесі. Перспективним є аналіз можливостей цифровізації процесів кейс-менеджменту, включаючи використання автоматизованих платформ і штучного інтелекту. Окремий напрямок досліджень може бути присвячений адаптації кейс-менеджменту до специфіки міжкультурного контексту та викликів глобалізації. The modern processes of Ukraine's integration into the European economic and legal space necessitate a radical restructuring of business management systems. Traditional Business Process Management (BPM) approaches, based on rigid algorithms and linear sequences (BPMN), demonstrate limited efficiency under high market volatility, dynamic regulatory changes, and an increasing share of knowledge-intensive work. Adapting to EU standards requires high flexibility and digitalization. Therefore, the concept of adaptive case management (ACM) becomes increasingly vital. This study aims to provide a theoretical and methodological justification and develop practical recommendations for applying ACM tools to transform business process management in Ukrainian enterprises. This ensures organizational resilience, institutional convergence with EU standards, and enhanced competitiveness. The research employs a systematic approach to analyze the institutional and technological environment. A comparative analysis differentiates traditional process management from case management (BPMN versus CMMN and DMN) based on the object of management, process nature, and modeling approaches. Furthermore, a matrix method evaluates structural barriers and implementation precedents across sectors. The study proves that transitioning to adaptive case management, which uses declarative notations and focuses on data-centric goal orientation, is critical for ensuring fundamental organizational resilience (resilience by-design). The analysis of Ukraine's institutional environment reveals a significant sectoral imbalance. The public sector demonstrates successful precedents of electronic case management implementation (e-Justice systems, eCase in anti-corruption infrastructure, and social services), whereas scaling this progressive experience to small and medium-sized enterprises (SMEs) is severely hindered by innovation financing deficits, regulatory fragmentation, and organizational resistance. Overcoming these barriers requires the synergy of case management with agile methodologies (Agile, Lean) and the accelerated implementation of Industry 4.0 technologies. The proposed strategic vectors allow Ukrainian companies to adapt to the Deep and Comprehensive Free Trade Area (DCFTA) requirements faster and more cost-effectively, facilitating direct integration into global value chains. Future studies should focus on hybridizing decision-making systems by integrating artificial intelligence algorithms into case management. This enables predictive risk analytics and reduces the cognitive load on knowledge workers without depriving them of control over final decisions. Finally, it is vital to evolve modeling notations for complex business ecosystems and develop applied metrics to assess business model resilience during the design phase.

2026-01-01T00:00:00Z Верстяк, Андрій Васильович / Verstiak, Andrii Верстяк, Оксана Миколаївна / Verstiak, Oksana http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4358 2026-06-25T06:33:37Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Еколого-економічна модернізація України в контексті її інтеграції до ЄС Authors: Верстяк, Андрій Васильович / Verstiak, Andrii; Верстяк, Оксана Миколаївна / Verstiak, Oksana Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. Еколого-економічна модернізація України в контексті її інтеграції до ЄС є надзвичайно актуальною в умовах сьогодення. Сучасний стан потребує системного підходу до вирішення складних кліматичних викликів та подолання наслідків масового руйнування міст і громад шляхом об'єднання зусиль різних зацікавлених сторін, таких як наука, освіта, муніципалітети та підприємства. Ключовими викликами є: українські муніципалітети стикаються з наслідками неспровокованого вторгнення росії, що спричинило масові руйнування та жахливі людські страждання; складність у формуванні ефективної екосистеми для розробки спільних інноваційних рішень; потреба в глибокому аналізі взаємозалежностей кліматичних дій з метою максимізації синергій та мінімізації компромісів і непередбачених наслідків під час їхньої реалізації. Проблема полягає у відсутності системно оцінених оптимальних портфелів дій, які б враховували функціональні, фізичні, фінансово-економічні, інституціональні та соціальні виміри відбудови. Мета статті – розробка й обґрунтування стратегії «Кліматично-орієнтованої дорожньої карти відновлення України», а також формування та оцінка портфоліо кліматичних дій для забезпечення післявоєнного сталого розвитку й боротьби зі зміною клімату. Методологія. Вирішення поставлених у статті завдань здійснено за допомогою методики Проспективної швидкої оцінки впливу (Prospective Rapid Impact Assessment, PRIA), розробленої Університетом Савонія. Ця методика ґрунтується на поєднанні методу структурної спільної розробки портфельного аналізу і відповідає принципам людської безпеки ООН. Додатково застосовано методи оцінки взаємозалежностей за шістьма категоріями структури PRIA (цілі, можливості, загрози, сильні/слабкі сторони, заходи). Результати. Побудовано модель динамічної екосистеми на прикладі Чернівецького муніципалітету, яка об'єднує місцеву владу, ВНЗ, підприємства та громадськість. Через залучення стейкголдерів під час серії воркшопів згенеровано близько 70 кліматичних дій. Здійснено оцінку 18 ключових кліматичних дій за чотирма критеріями (вуглецева нейтральність, адаптація до змін клімату, синергія, компроміси), внаслідок чого отримано 2364 оцінки та згенеровано 190 ідей. Сформовано оптимальні портфелі кліматичних дій та розроблено кліматичну дорожню карту, яка була презентована на міжнародних майданчиках у Швейцарії. Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані для: об'єднання ресурсів стейкголдерів у межах новостворених кліматичних лабораторій для спільного розроблення інновацій; забезпечення комплексного післявоєнного сталого розвитку; пріоритизації кліматичних заходів на основі їхнього потенційного впливу, можливості імплементації та вартості; залучення інвестицій та отримання підтримки від міжнародних партнерів і експертів для відновлення громад України. Перспективи подальших досліджень. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на: практичну імплементацію розроблених кліматичних портфелів у різних муніципалітетах України; моніторинг ефективності реалізації заходів кліматичної дорожньої карти у післявоєнний період; розширення співпраці з міжнародними гуманітарними мережами для масштабування кліматичних лабораторій та підтримки інноваційних стартапів. The current situation requires a systematic approach to solving complex climate challenges and overcoming the consequences of mass destruction of cities and communities by uniting the efforts of various stakeholders, such as science, education, municipalities, and enterprises. The problem lies in the absence of systematically evaluated optimal portfolios of actions that would take into account the functional, physical, financial-economic, institutional, and social dimensions of recovery. The relevance of the topic is determined by the fact that the ecological and economic modernization of Ukraine in the context of its integration into the EU is extremely relevant today. The purpose of the article is to develop and substantiate the strategy of the "Climate-oriented Roadmap for the Restoration of Ukraine", as well as to form and assess a portfolio of climate actions to ensure post-war sustainable development and combat climate change. A model of a dynamic ecosystem was built using the example of the Chernivtsi municipality, which unites local authorities, universities, enterprises and the public. Through the involvement of stakeholders during a series of workshops, about 70 climate actions were generated. 18 key climate actions were assessed according to four criteria (carbon neutrality, adaptation to climate change, synergy, trade-offs), as a result of which 2364 assessments were obtained and 190 ideas were generated. Optimal portfolios of climate actions were formed and a climate roadmap was developed, which was presented at international venues in Switzerland.

2026-01-01T00:00:00Z