http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4203 2026-05-01T04:55:47Z 2026-05-01T04:55:47Z Підлипна, Радміла Петрівна Рибакова, Леся Петрівна Лупей, Дмитро http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4226 2026-04-21T08:16:18Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: Фіскальна політика України в епоху кризи Authors: Підлипна, Радміла Петрівна; Рибакова, Леся Петрівна; Лупей, Дмитро Abstract: Актуальність. Стаття присвячена дослідженню трансформації фіскальної політики України в умовах повномасштабної війни та запровадження воєнного стану. Мета дослідження полягає у визначенні цілей, завдань, аналізі трансформації фіскальної політики України в умовах воєнного стану. Методологія. Під час дослідження застосовано комплекс загальнонаукових теоретичних методів, зокрема: аналіз – для детального опрацювання положень та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану; синтез – з метою формування цілісного бачення змін у податковому регулюванні; індукцію та дедукцію – для обґрунтування теоретичних висновків; порівняння – з метою зіставлення попередніх і чинних норм податкового законодавства; узагальнення та абстрагування – для систематизації наукових підходів і виокремлення ключових характеристик досліджуваного правового явища; системний метод – для комплексного аналізу особливостей оподаткування в умовах воєнного стану. Результати. У статті обґрунтовано, що стратегічні завдання фіскальної політики полягають у забезпеченні макроекономічної стабільності, соціального захисту населення, фінансуванні сектору безпеки та довгострокового сталого розвитку економіки. Проаналізовано ключові етапи адаптації податкової системи: період радикальної лібералізації як механізм підтримки бізнесу та економічної активності в умовах критичних воєнних втрат, а також етап фіскальної консолідації, який передбачав повернення до повноцінного оподаткування та документальних перевірок, необхідних для фінансування оборони та забезпечення суверенітету країни. Окрему увагу приділено посиленню фіскальної спроможності держави через підвищення ставки військового збору. Аналізуються ефекти цих заходів на реальний сектор економіки, зокрема збереження робочих місць, релокацію підприємств та підтримку критичної інфраструктури. Особлива увага приділена проблематиці адміністрування податків і цифровізації контролю. Підкреслено, що ефективність фіскальної політики визначається не лише рівнем ставок, а й прозорістю та якістю адміністрування. Узагальнені наукові підходи до формування стратегічних і тактичних цілей фіскальної політики в умовах криз визначає роль держави у балансуванні між короткостроковими потребами та довгостроковим розвитком, а також окреслює напрями підвищення ефективності фінансового управління в умовах обмежених ресурсів. Практичне значення. Результати досліджень мають практичне значення для органів фінансового управління, суб’єктів господарювання, науковців. Перспективи подальших досліджень. Подальші дослідження доцільно зосередити на аналізі ефективності фіскальної політики в умовах воєнного стану та відновлення. Ключовими напрямами є вплив податкових змін на бізнес і бюджет, цифровізація адміністрування та оцінка інструментів мобілізації ресурсів (зокрема військового збору). The article examines the transformation of Ukraine’s fiscal policy under the conditions of a full-scale war and the introduction of martial law. It substantiates that the strategic objectives of fiscal policy include ensuring macroeconomic stability, providing social protection for the population, financing the security and defense sector, and promoting long-term sustainable economic development. The key stages of tax system adaptation are analyzed, including the period of radical liberalization as a mechanism to support business and economic activity amid significant wartime losses, as well as the stage of fiscal consolidation, which involved the restoration of full taxation and documentary audits necessary for financing defense expenditures and safeguarding national sovereignty. Particular attention is paid to strengthening the state’s fiscal capacity through an increase in the military levy rate, which contributed to higher budget revenues in 2025. Special emphasis is placed on tax administration and the digitalization of fiscal control, particularly the functioning of the tax invoice monitoring system, where technical shortcomings create additional challenges for compliant businesses. It is emphasized that the effectiveness of fiscal policy depends not only on the level of tax rates but also on transparency and the quality of administration. The study generalizes scientific approaches to the formation of strategic and tactical fiscal policy objectives in times of crisis, defines the role of the state in balancing short-term needs with long-term development priorities, and outlines directions for improving public financial management under conditions of limited resources. The research is based on the analysis of legislative acts, statistical data, and academic publications, making it valuable for scholars, financial management practitioners, and policymakers interested in strengthening Ukraine’s economic resilience. The further effectiveness of fiscal policy depends not only on tax rates but also on the quality of administration, transparency of procedures, and the development of trust between the state and business. The necessity of combining fiscal consolidation with institutional reforms to ensure sustainable post-war development of Ukraine is substantiated.

2025-01-01T00:00:00Z Мошковська, Олена Анатоліївна Маначинська, Юлія Анатоліївна / Manachynska, Yulia Костюк, Ольга Іванівна http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4217 2026-04-14T09:25:00Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: Bank Lending In The Context Of Sustainable Development Of Ukraine’s Economy: An Analytical Aspect Authors: Мошковська, Олена Анатоліївна; Маначинська, Юлія Анатоліївна / Manachynska, Yulia; Костюк, Ольга Іванівна Abstract: Повоєнне відновлення економіки України вимагає ефективної координації ресурсів, при цьому розвиток регіонів є ключовим фактором економічного зростання та інноваційного прогресу. У цьому контексті особливе значення має банківське кредитування, яке забезпечує підприємства фінансовими ресурсами для відновлення діяльності й адаптації до змін ринкових умов. Сучасне фінансування повинно враховувати екологічні, соціальні й управлінські (ESG) аспекти. Водночас воєнний стан ускладнює практичну реалізацію цих реформ, що підкреслює актуальність дослідження ролі кредитування як механізму стимулювання стійкого розвитку бізнесу та банківської системи. Мета дослідження – провести комплексний аналіз впливу банківського кредитування на розвиток економіки України, визначити перспективи його вдосконалення та підвищення ефективності для забезпечення економічної сталості. Завдання включають дослідження структури кредитних операцій у період війни, аналіз практики «зеленого» кредитування та застосування методів управління кредитними ризиками. У статті використано інституційний, функціональний та відтворювальний підходи, метод класифікації, аналітичні та графічні методи, а також інструменти GAP-менеджменту для оцінки фінансових ризиків і чутливості активів до змін процентних ставок. Результати: уточнено економічну сутність банківського та «зеленого» кредитів; удосконалено класифікацію кредитів за критерієм сталого розвитку; проаналізовано стан банківського сектору та надано аналітичну оцінку змін кредитного портфеля корпоративного й індивідуального бізнесу з акцентом на частку непрацюючих кредитів. Запропоновано комплексну систему кредитної політики, що враховує чутливість активів до коливань ставок. Результати можуть бути використані банками для вдосконалення стратегій сталого фінансування, управління кредитними ризиками та залучення приватного капіталу у низьковуглецеву інфраструктуру. Перспективи подальших розвідок будуть спрямовані на поглиблене вивчення особливостей інноваційних фінансових механізмів (зокрема краудфандингових платформ), моніторинг ефективності кредитних програм та удосконалення системи звітування банків і підприємств у сфері сталого розвитку до 2030 року. Relevance. Problem statement. Post-war economic recovery in Ukraine requires the efficient coordination of resources, with regional development serving as a key driver of economic growth and innovation. In this context, bank lending plays a crucial role by providing enterprises with financial resources to restore operations and adapt to changing market conditions. Contemporary financing must integrate environmental, social, and governance (ESG) considerations. At the same time, the state of war complicates the practical implementation of these reforms, emphasizing the importance of studying the role of lending as a mechanism for promoting sustainable business practices and a resilient banking system. The purpose of this article is therefore to conduct a comprehensive analysis of the impact of bank lending on Ukraine’s economic development, and to determine prospects for improvement and increased effectiveness in ensuring economic sustainability. Objectives include researching lending operation structures during wartime, analysing “green” lending practices, and applying credit risk management methods. Methodology. The research employs institutional, functional, and reproductive approaches, classification methods, analytical and graphical techniques, as well as GAP management tools to assess financial risks and asset sensitivity to interest rate fluctuations. Results. The economic essence of bank and “green” credit has been clarified; the classification of credits based on sustainable development criteria has been refined. The state of the banking sector has been analyzed, and an analytical assessment of changes in the credit portfolio of corporate and individual businesses has been provided, with a focus on the share of non-performing loans. A comprehensive credit policy system has been proposed, taking into account the sensitivity of assets to interest rate fluctuations. Practical significance. The results can be utilized by banks to enhance sustainable financing strategies, manage credit risks, and attract private capital to low-carbon infrastructure. Future research prospects will focus on an in-depth study of the features of innovative financial mechanisms (in particular, crowdfunding platforms), monitoring the effectiveness of credit programs, and improving the reporting systems of banks and enterprises in the field of sustainable development up to 2030.

2025-01-01T00:00:00Z Малярчук, Олексій Васильович / Maliarchuk, Oleksii http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4215 2026-04-14T07:53:36Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: Фінансові інструменти забезпечення сталого розвитку та стійкості бізнесу в умовах євроінтеграційних трансформацій Authors: Малярчук, Олексій Васильович / Maliarchuk, Oleksii Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. Євроінтеграційні процеси створюють нові виклики та можливості для вітчизняного бізнесу, вимагаючи адаптації до європейських стандартів сталого розвитку. Фінансові інструменти відіграють критичну роль у забезпеченні стійкості підприємств та їх трансформації відповідно до принципів ESG (екологія, соціум, управління). Зелене фінансування, соціальні інвестиції та інструменти управління кліматичними ризиками стають необхідними умовами доступу до європейських ринків капіталу та підвищення конкурентоспроможності бізнесу. Мета дослідження полягає у визначенні ролі фінансових інструментів у забезпеченні сталого розвитку та стійкості бізнесу в контексті євроінтеграційних трансформацій, оцінці їх ефективності та розробці рекомендацій щодо адаптації вітчизняних підприємств до європейських стандартів сталого фінансування. Методологія. У процесі дослідження використано системний аналіз для комплексної оцінки фінансових інструментів сталого розвитку, порівняльний метод для зіставлення практик застосування в країнах ЄС і країнах-кандидатах, статистичний метод для аналізу динаміки ринку зелених облігацій та ESG-інвестицій за період 2018-2024 років, графічний метод для візуалізації структури та трендів сталого фінансування. Результати. Встановлено, що глобальний ринок зелених облігацій зріс з 81 млрд доларів у 2016 році до 510 млрд доларів у 2023 році, а обсяг ESG-інвестицій досяг 35,3 трлн доларів. Виявлено, що компанії з високими ESG-рейтингами мають на 50-150 базисних пунктів нижчу вартість капіталу та на 15-20% нижчу волатильність акцій. Систематизовано ключові фінансові інструменти: зелені облігації, sustainability-linked loans, ESG-фонди, параметричне страхування кліматичних ризиків, вуглецеві деривативи. Визначено виклики адаптації для країн-кандидатів до ЄС: частка зелених облігацій становить лише 1-2% проти 10-12% в ЄС, обмежена кількість сертифікованих ESG-аудиторів, відсутність національних таксономій сталої діяльності. Встановлено, що вуглецеве прикордонне коригування (CBAM) створить додаткові витрати в обсязі 3,6-7,8% виручки для вуглецевоємних галузей. Практичне значення. Запропоновані рекомендації щодо розробки національної таксономії сталої діяльності, створення стимулів для зеленого фінансування (податкові пільги, державні гарантії), розвитку інституційної інфраструктури та впровадження обов'язкової ESG-звітності можуть бути використані органами державного управління та підприємствами для підвищення конкурентоспроможності в умовах євроінтеграції. Перспективи подальших досліджень. Необхідним є дослідження впливу Директиви CSRD на практики корпоративної звітності вітчизняних підприємств, оцінка ефективності різних моделей blended finance для проєктів сталого розвитку, аналіз зв'язку між biodiversity metrics та фінансовими показниками компаній. The purpose of the article is to determine the role of financial instruments in ensuring sustainable development and business resilience in the context of European integration transformations, assess their effectiveness, and develop recommendations for adapting domestic enterprises to European sustainable finance standards. The research employed system analysis for comprehensive assessment of sustainable development financial instruments, comparative method for contrasting practices in EU countries and candidate countries, statistical method for analyzing dynamics of green bonds market and ESG investments for 2018-2024 period, and graphical method for visualizing the structure and trends of sustainable financing. The study found that the global green bonds market grew from $81 billion in 2016 to $510 billion in 2023, while ESG investment volumes reached $35.3 trillion. Companies with high ESG ratings have 50-150 basis points lower cost of capital and 15-20% lower stock volatility. Key financial instruments were systematized: green bonds, sustainability-linked loans, ESG funds, parametric climate risk insurance and carbon derivatives. Adaptation challenges for EU candidate countries were identified: green bonds share only 1-2% versus 10-12% in EU, limited number of certified ESG auditors, absence of national taxonomies for sustainable activities. The Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM) will create additional costs equivalent to 3.6–7.8% of revenue for carbon-intensive industries. Recommendations for developing national taxonomy of sustainable activities, creating incentives for green financing, developing institutional infrastructure, and implementing mandatory ESG reporting can be used by government bodies and enterprises to enhance competitiveness under European integration.

2025-01-01T00:00:00Z