http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3698 2026-04-21T15:28:26Z 2026-04-21T15:28:26Z Скрипник, Микола Євгенович / Skrypnyk, Mykola Скрипник, Наталія Василівна / Skrypnyk, Nataliia http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4228 2026-04-21T09:29:31Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: Інтегрована звітність як інструмент транспарентності та економічної безпеки бізнесу Authors: Скрипник, Микола Євгенович / Skrypnyk, Mykola; Скрипник, Наталія Василівна / Skrypnyk, Nataliia Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. В умовах глобальної економічної нестабільності, посилення геополітичних ризиків і зростання вимог до прозорості корпоративної інформації виникає гостра потреба у впровадженні інтегрованого підходу до звітності підприємств. Традиційна фінансова звітність не здатна повною мірою відобразити всі аспекти створення вартості бізнесу, особливо в контексті нефінансових ризиків та можливостей. Інтегрована звітність, що поєднує фінансову та нефінансову інформацію про діяльність підприємства, виступає інноваційним інструментом забезпечення транспарентності та економічної безпеки в умовах трансформаційних змін бізнес-середовища. Мета дослідження. Мета статті полягає у дослідженні теоретичних засад та практичних аспектів застосування інтегрованої звітності як інструменту забезпечення транспарентності корпоративної інформації та посилення економічної безпеки підприємств в умовах невизначеності бізнес-середовища. Методологія. У процесі дослідження використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: системний аналіз – для визначення взаємозв'язків між інтегрованою звітністю, транспарентністю та економічною безпекою; абстрактно-логічний метод – для теоретичних узагальнень щодо сутності інтегрованої звітності; порівняльний аналіз – для оцінки переваг інтегрованої звітності над традиційною фінансовою; контент-аналіз – для вивчення практик розкриття інформації провідними компаніями світу. Результати. У статті проаналізовано еволюцію концепції інтегрованої звітності та її роль у забезпеченні транспарентності бізнесу. Виявлено ключові компоненти інтегрованої звітності, що посилюють довіру стейкхолдерів: управління капіталами, бізнес-модель, стратегія, управління ризиками, очікування на майбутнє. Запропоновано авторську модель впливу інтегрованої звітності на компоненти економічної безпеки підприємства через механізм транспарентності. Розроблено систему індикаторів оцінювання рівня транспарентності інтегрованої звітності українських підприємств. Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані: вітчизняними підприємствами при розробці стратегії впровадження інтегрованої звітності; аналітиками й інвесторами – для оцінки транспарентності та рівня економічної безпеки компаній; регуляторами – при формуванні вимог до корпоративної звітності в Україні. Перспективами подальших досліджень. Дослідження доцільно спрямувати на розробку галузевої специфіки впровадження інтегрованої звітності, оцінювання впливу цифровізації на формати інтегрованої звітності, аналіз кореляції між якістю інтегрованої звітності та ринковою капіталізацією компаній. In the context of global economic instability, increased geopolitical risks, and growing stakeholder demands for corporate information transparency, there is an urgent need to implement an integrated approach to corporate reporting. Traditional financial reporting is unable to fully reflect all aspects of business value creation, especially in the context of non-financial risks and opportunities. Integrated reporting, which combines financial and non-financial information about company's activities, acts as an innovative tool for ensuring transparency and economic security in the context of transformational changes in the business environment. The purpose of the article is to study the theoretical foundations and practical aspects of using integrated reporting as a tool for ensuring transparency of corporate information and strengthening the economic security of enterprises in conditions of business environment uncertainty. The article analyzes the evolution of the integrated reporting concept and its role in ensuring business transparency. The relationship between the level of integrated information disclosure and indicators of enterprise economic security has been investigated. Key components of integrated reporting that enhance stakeholder trust have been identified: capital management, business model, strategy, risk management, and future outlook. An author's model of the impact of integrated reporting on the components of enterprise economic security through the transparency mechanism is proposed. A system of indicators for assessing the level of transparency of integrated reporting of Ukrainian enterprises has been developed. The research results can be used by domestic enterprises in developing a strategy for implementing integrated reporting, by analysts and investors - for assessing the transparency and level of economic security of companies, by regulators - in forming requirements for corporate reporting in Ukraine. Further research should be directed towards developing industry-specific implementation of integrated reporting, assessing the impact of digitalization on integrated reporting formats, and analyzing the correlation between integrated reporting quality and company market capitalization.

2025-01-01T00:00:00Z Дьяченко, Ольга Володимирівна Головня, Юлія Ігорівна http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3721 2026-01-29T09:54:16Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: Інноваційні підходи до управління розвитком територіальних громад в умовах цифровізації Authors: Дьяченко, Ольга Володимирівна; Головня, Юлія Ігорівна Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. В умовах децентралізації, повномасштабного воєнного вторгнення російської федерації та потреби у сталому розвитку територіальних громад інноваційні підходи до управління розвитком територіальних громад на засадах цифровізації стають стратегічним пріоритетом для підвищення ефективності місцевого самоврядування, покращення якості публічних послуг і, що найважливіше, зміцнення довіри між владою та громадянами. Сучасні світові тенденції, такі як повсюдна цифровізація, впровадження концепції «розумна громада», розвиток електронного урядування та управління за участі громадськості, вимагають від територіальних громад швидкої адаптації, інноваційного мислення та використання передових технологій. Хоча громади України вже досягли значного прогресу щодо цифрової трансформації, ще існує низка системних проблем, які потребують ґрунтовних, науково обґрунтованих управлінських рішень. Саме тому дослідження інноваційних підходів до управління територіальними громадами є важливим для формування ефективної державної та місцевої політики, спрямованої на розбудову інноваційних і стійких територіальних громад, здатних успішно відповідати викликам сьогодення. Метою дослідження є узагальнення інноваційних підходів до управління розвитком територіальних громад в умовах цифровізації та аналіз сучасних тенденцій цифрової трансформації громад України. Методологія. У процесі дослідження використано методи аналізу й синтезу – для узагальнення існуючих концепцій інноваційного управління та їх адаптації до публічного сектору і місцевого самоврядування; порівняльний аналіз – для виявлення закономірностей та відмінностей у рівні та динаміці цифрової трансформації між різними регіонами і територіальними громадами України; матричного методу аналізу – для ідентифікації типових груп регіонів зі схожими характеристиками щодо рівня та динаміки цифровізації; узагальнення – для формулювання висновків; метод візуалізації – для наочності та систематизації інформації. Інформаційною базою дослідження є офіційні статистичні дані Міністерства цифрового розвитку України, наукові публікації вітчизняних та зарубіжних вчених з тематики дослідження. Комплексне застосування цих методів дозволило забезпечити всебічність та об'єктивність проведеного аналізу та обґрунтувати практичні рекомендації. Результати. У статті здійснено теоретичне узагальнення інноваційних підходів до управління розвитком територіальних громад в контексті цифровізації; систематизовано ключові принципи впровадження інноваційних підходів у розвиток громад; проаналізовано індекси цифрової трансформації регіонів України та цифрової трансформації територіальних громад України за 2022-2024 рр.; ідентифіковано лідерів, активні, стабільні, проблемні регіони за рівнем і динамікою цифровізації; визначено системні проблеми й виклики, з якими стикаються громади України в процесі цифрової трансформації, та розроблено рекомендації щодо їх подолання для забезпечення сталого розвитку територіальних громад та підвищення якості життя населення. Практичне значення дослідження полягає у створенні емпіричної бази для розуміння поточного стану, динаміки та проблем цифрової трансформації регіонів і територіальних громад України, яка може бути використана для розроблення диференційованих стратегій та політик підтримки цифрової трансформації на регіональному й місцевому рівнях. Перспективами подальших досліджень передбачають вивчення впливу воєнного стану на цифрову трансформацію територіальних громад України, аналіз досвіду інших країн щодо впровадження інноваційних підходів в управління територіальними громадами, виокремлення кращих практик і дослідження можливості їх адаптації в Україні. In the context of decentralization, full-scale military invasion of the russian Federation and the need for sustainable development of territorial communities, innovative approaches to managing the development of territorial communities based on digitalization are becoming a strategic priority for increasing the efficiency of local government, improving the quality of public services and, most importantly, strengthening trust between authorities and citizens. Modern global trends, such as widespread digitalization, and the introduction of the concept of the "smart community", the development of e-government and participatory governance, require territorial communities to adapt quickly, think innovatively and use advanced technologies. Although Ukrainian communities have already achieved significant progress in digital transformation, there are still a number of systemic problems that require thorough, scientifically based management solutions. That is why the study of innovative approaches to managing territorial communities is important for the formation of effective state and local policies aimed at building innovative and sustainable territorial communities capable of successfully meeting today's challenges. The objective of this study is to generalize innovative approaches to managing the development of territorial communities in the context of digitalization and analyze current trends in the digital transformation of Ukrainian communities. The researchers used methods of analysis and synthesis – to generalize existing concepts of innovative management and their adaptation to the public sector and local government; comparative analysis – to identify patterns and differences in the level and dynamics of digital transformation between different regions and territorial communities of Ukraine; matrix analysis method – to identify typical groups of regions with similar characteristics in terms of the level and dynamics of digitalization; generalization – to formulate conclusions; visualization method – for clarity and systematization of information. The information base of the study is official statistical data of the Ministry of Digital Transformation of Ukraine, scientific publications of domestic and foreign scientists on the topic of the study. The complex application of these methods allowed to ensure the comprehensiveness and objectivity of the analysis and to substantiate practical recommendations. The article provides a theoretical generalization of innovative approaches to managing the development of territorial communities in the context of digitalization; systematizes the key principles of implementing innovative approaches to community development; analyzes the indices of digital transformation of regions of Ukraine and digital transformation of territorial communities of Ukraine for 2022-2024; identifies leading, active, stable and problematic regions in terms of the level and dynamics of digitalization; identifies systemic problems and challenges that Ukrainian communities face in the process of digital transformation, and develops recommendations for overcoming them to ensure sustainable development of territorial communities and improve the quality of life of the population. The practical significance of the study lies in creating an empirical basis for understanding the current state, dynamics, and problems of digital transformation of regions and territorial communities of Ukraine, which can be used to develop differentiated strategies and policies to support digital transformation at the regional and local levels.

2025-01-01T00:00:00Z Маначинська, Юлія Анатоліївна / Manachynska, Yulia http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3720 2026-01-29T09:55:56Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: Консолідована звітність зі сталого розвитку: нормативно-правове забезпечення у контексті інтеграції до ЄС Authors: Маначинська, Юлія Анатоліївна / Manachynska, Yulia Abstract: Актуальність дослідження. Постановка проблеми. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування ефективної системи звітування у сфері сталого розвитку, що є важливою передумовою прозорості бізнесу, підвищення інвестиційної привабливості та інтеграції України до європейського простору. Водночас, воєнний стан ускладнює процес імплементації нових вимог, зокрема директив ЄС та Європейських стандартів звітності із сталого розвитку (ESRS), а також потребує адаптаційного періоду для підприємств. Мета дослідження – проаналізувати нормативно-правову базу України та ЄС щодо звітності зі сталого розвитку, оцінити стан реалізації Стратегії її запровадження, визначити коло підприємств, зобов’язаних подавати відповідну звітність, і з’ясувати основні напрями подальшої імплементації директив ЄС у національну практику. Методологія ґрунтується на застосуванні таких методів: табличного і методу групування – для представлення основної термінології за темою дослідження, а також характеристики вимог Методичних рекомендацій зі складання звіту про управління у паралельному співставленні зі ESG-критеріями; наочної інтерпретації – для розкриття категорій підприємств, які зобов’язані складати звітність із сталого розвитку та етапів її поступового впровадження у практику застосування згідно з новаціями в законодавстві; порівняння – при розкритті вимог директив ЄС та особливостей імплементації ESRS у практику вітчизняних підприємств. Результати дослідження полягають у систематизації термінології та визначенні категорій підприємств, які повинні складати консолідовану звітність. Проаналізовано відповідність вимог Методичних рекомендацій №982 ESG-критеріям та оцінено хід реалізації операційного Плану до національної Стратегії запровадження підприємствами звітності зі сталого розвитку. Виокремлено директиви ЄС, що потребують подальшої імплементації у вітчизняну облікову практику. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання розроблених положень українськими підприємствами для підвищення прозорості діяльності, зростання інвестиційної привабливості та забезпечення сталого розвитку економіки України. Перспективами подальших досліджень будуть спрямовані на поглиблене вивчення особливостей формування консолідованої фінансової звітності, оцінку впливу технологій штучного інтелекту на процеси обліку та консолідації даних у контексті цифрової трансформації. The relevance of the research is determined by the need to establish an effective reporting system in the field of sustainable development, which serves as an essential prerequisite for business transparency, enhancement of investment attractiveness, and integration of Ukraine into the European economic space. However, the martial law complicates the process of implementing new requirements, including EU Directives and ESRS, and necessitates an adaptation period for enterprises. Therefore, the purpose of this article is to analyze the regulatory and legal framework of Ukraine and the EU regarding sustainability reporting, to assess the progress in implementing the Strategy for its introduction, to identify the categories of enterprises obliged to submit such reports, and to outline the main directions for further implementation of the directives into national practice. The methodology is based on the application of the grouping method and the tabular method to present the key terminology related to the research topic, as well as to characterize the requirements of the Methodological Recommendations for the Preparation of the Management Report in parallel comparison with ESG criteria. The visual interpretation method is applied to disclose the categories of enterprises required to prepare sustainability reports and to illustrate the stages of their gradual implementation into practice in accordance with recent legislative developments. The comparison method is used to analyze the requirements of EU Directives and the peculiarities of implementing ESRS in the practice of Ukrainian enterprises. The results of the study consist in systematizing terminology and identifying categories of enterprises required to prepare consolidated sustainability reports. The compliance of the national Methodological Recommendations No. 982 with ESG criteria has been analyzed, and the progress in implementing the Operational Plan of the National Strategy has been evaluated. EU Directives requiring further implementation into the Ukrainian accounting practice have been identified. The practical significance of the results lies in the possibility of applying the developed recommendations by Ukrainian enterprises to enhance transparency, strengthen investment attractiveness, and promote the sustainable development of Ukraine’s economy. Prospects for further research will focus on an in-depth study of the peculiarities of forming consolidated financial statements, as well as assessing the impact of artificial intelligence technologies on accounting and data consolidation processes within the context of digital transformation.

2025-01-01T00:00:00Z Морозов, Сергій Володимирович http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3719 2026-01-29T09:58:10Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: FAST-сервіси в Україні: ризики та перспективи розвитку Authors: Морозов, Сергій Володимирович Abstract: Актуальність. Постановка проблеми. FAST-платформа (Free Ad-Supported Streaming Television) в Україні є новою моделлю розповсюдження телевізійного контенту з рекламною монетизацією. У цій статті досліджено умови її становлення, розвитку та динаміку. На відміну від еволюційного розвитку цієї моделі у США та Західній Європі, її поява на українському ринку зумовлена форс-мажорними обставинами, зокрема падінням ринку телевізійної реклами та зниженням доходів класичних мовників унаслідок повномасштабної війни. Наукова новизна полягає у встановленні системних залежностей між технічними, економічними та інституційними чинниками розвитку FAST-моделі в Україні, визначено передумови її стабільного функціонування в умовах обмеженого ринку й трансформаційної економіки. Мета дослідження – оцінити ефективність та перспективи розвитку FAST-моделі на телевізійному ринку України, встановити зв'язки та залежності між учасниками ринку. Методологія. Під час проведення дослідження використані загальнонаукові методи: аналіз, систематизацію та узагальнення. Результати. У роботі проаналізовано поведінкові, економічні та технологічні аспекти функціонування FAST-сервісів, їх вплив на перерозподіл глядацької уваги, а також на структуру комунікації між учасниками телевізійного ринку – провайдерами, телеканалами, рекламодавцями та рекламними агентствами. Показано, що стрімке зростання кількості FAST-каналів не супроводжується пропорційним розширенням рекламного бюджету, що створює структурниотримують непропорційний контроль над розподілом доходів, а роль власника контенту суттєво зменшується. Практичне значення. Результати дослідження мають практичне значення для формування стратегій розвитку цифрового телебачення та регулювання рекламної інфраструктури в медіасфері. Перспективами подальших досліджень є уточнення поведінкових моделей споживачів в умовах великого вибору FAST-каналів та оцінка ефективності рекламних вставок залежно від типу контенту й обсягу тіньової реклами на FAST-платформах, а також проаналізувати вплив нормативно-правової бази на динаміку входу нових учасників ринку. The article explores the emergence and development of FAST platforms (Free Ad-Supported Streaming Television) in Ukraine as a novel model for distributing television content with advertising-based monetization. Unlike the evolutionary adoption of this model in the United States and Western Europe, its implementation in the Ukrainian media market has been primarily driven by crisis conditions - namely, the collapse of the television advertising sector and the decline of pay-TV revenues following the full-scale war. The study examines behavioral, economic, and technological factors that influence the functioning of FAST services, their role in redistributing audience attention, and their impact on the structure of relationships among key media stakeholders - platform operators, content providers, advertisers, and advertising agencies. The analysis reveals that the rapid growth in the number of FAST channels is not matched by a proportional expansion of advertising budgets, creating a structural imbalance between supply and demand. The article applies Herbert Simon’s concept of limited attention to explain the constraints of viewer engagement and critically assesses the overreliance on archival content as a cost-effective but potentially unsustainable strategy. Special attention is paid to risks of market distortion, particularly the disproportionate control held by advertising agencies and platforms over revenue distribution, often at the expense of content creators. The scientific novelty of the research lies in identifying systemic interdependencies between technical, economic, and institutional variables that shape the FAST model's development in Ukraine. The study offers an analytical framework for assessing the long-term viability of the FAST ecosystem in transitional economies and outlines conditions necessary for its sustainable growth. The findings provide practical insights for stakeholders in digital broadcasting and advertising regulation policy.

2025-01-01T00:00:00Z