у тому числі всі статті (сукупність статей), на підставі захисту яких присуджено науковий ступінь http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/3 2026-10-25T22:22:52Z 2026-10-25T22:22:52Z Данилюк (Череп), Інна Петрівна / Danyliuk, Inna Струтинська, Любов Тодорівна / Strutynska, Lyubov http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4490 2026-10-13T17:42:43Z 2026-04-04T00:00:00Z

Title: Технологія виробництва та показники якості функціональних безглютенових булочок для гамбургерів на основі альтернативної сировини Authors: Данилюк (Череп), Інна Петрівна / Danyliuk, Inna; Струтинська, Любов Тодорівна / Strutynska, Lyubov Abstract: У статті висвітлено технологію виробництва та досліджено показники якості функціональних безглютенових булочок для гамбургерів, розроблених на основі альтернативних видів борошна. Акту альність дослідження обумовлена зростанням поширеності целіакії та глютенової непереносимості, що зумовлює потребу у спеціалізованих продуктах харчування, а також підвищеним інтересом спо живачів до функціональних і безпечних харчових виробів Метою дослідження було розробити рецептуру безглютенових булочок для гамбургерів із викорис танням альтернативних видів борошна, забезпечити стабільність структури тіста та визначити вплив функціональних компонентів на якість і харчову цінність виробів. В якості основних компонен тів рецептури обрано рисове, гречане та кукурудзяне борошно, які відрізняються хімічним складом і технологічними властивостями, що дозволяє коригувати пористість і еластичність м’якушки. Для покращення газоутримувальної здатності тіста та формування стійкої еластичної структури застосовували псиліум. Крім того, до рецептури введено насіння льону, насіння кунжуту, шрот насіння гарбуза та в’ялені томати з метою підвищення харчової та біологічної цінності виробів, зокрема вмісту білка, харчових волокон, мінералів і антиоксидантів. Проведено серію лабораторних досліджень, включаючи пробні заміси та випікання зразків із різними співвідношеннями альтернативних видів борошна та псиліуму. Булочки оцінювали за органолептичними, фізико-хімічними та структурно-механічними показниками, а також за харчовою та біологічною цінністю. Результати досліджень показали, що оптимальне поєднання рисового (50 %), гречаного (30 %) та кукурудзяного борошна (20 %) у поєднанні з 5 % псиліуму забезпечує рівномірну пористість, еластичну структуру м’якушки, достатню формостійкість і приємні смако-ароматичні властивості виробів, що відповідають функціональному призначенню булочок для гамбургерів. Використання функціональ них інгредієнтів дозволяє підвищити біологічну цінність продукту, збільшити вміст білка та харчових волокон, а також покращити засвоюваність і мікробіологічну стабільність. Отримані результати підтверджують доцільність використання альтернативних видів борошна та структуроутворювальних компонентів у технології безглютенових булочок для гамбургерів. Прак тичне значення дослідження полягає у можливості впровадження розроблених рецептур у виробни цтво спеціалізованих харчових продуктів для споживачів із глютеновою непереносимістю. The article highlights the production technology and investigates the quality indicators of functional glutenfree hamburger buns developed on the basis of alternative types of flour. The relevance of the study is due to the increasing prevalence of celiac disease and gluten intolerance, which determines the need for specialized food products, as well as the increased interest of consumers in functional and safe food products. The aim of the study was to develop a recipe for gluten-free hamburger buns using alternative types of flour, ensure the stability of the dough structure and determine the influence of functional components on the quality and nutritional value of the products. Rice, buckwheat and corn flour were selected as the main components of the recipe, which differ in chemical composition and technological properties, which allows adjusting the porosity and elasticity of the crumb. Psyllium was used to improve the gas-holding capacity of the dough and form a stable elastic structure. In addition, flax seeds, sesame seeds, pumpkin seed meal and sun-dried tomatoes were added to the recipe to increase the nutritional and biological value of the products, in particular the content of protein, dietary fiber, minerals and antioxidants. A series of laboratory studies was conducted, including trial batches and baking of samples with different ratios of alternative types of flour and psyllium. The buns were evaluated for organoleptic, physicochemical and structural-mechanical indicators, as well as for nutritional and biological value. The results of the studies showed that the optimal combination of rice (50%), buckwheat (30%) and corn flour (20%) in combination with 5% psyllium provides uniform porosity, elastic crumb structure, sufficient dimensional stability and pleasant taste and aromatic properties of the products, which correspond to the functional purpose of hamburger buns. The use of functional ingredients allows to increase the biological value of the product, increase the content of protein and dietary fiber, as well as improve digestibility and microbiological stability. The obtained results confirm the feasibility of using alternative types of flour and structure-forming components in the technology of gluten-free hamburger buns. The practical significance of the study lies in the possibility of implementing the developed recipes in the production of specialized food products for consumers with gluten intolerance.

2026-04-04T00:00:00Z Скрипник, Микола Євгенович / Skrypnyk, Mykola; Скрипник, Наталія Василівна / Skrypnyk, Nataliia Рилєєв, Сергій Володимирович / Rylieiev, Serhii http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4487 2026-08-16T17:16:29Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: IFRS 17 Implementation as a Tool for Strengthening the Accounting and Analytical Framework of Economic Security of Ukrainian Insurance Undertakings Authors: Скрипник, Микола Євгенович / Skrypnyk, Mykola;; Скрипник, Наталія Василівна / Skrypnyk, Nataliia; Рилєєв, Сергій Володимирович / Rylieiev, Serhii Abstract: Abstract. Introduction. The Ukrainian insurance market is undergoing a structural transformation driven by the consequences of a large-scale armed conflict, commitments to European integration, and a comprehensive regulatory overhaul initiated by the National Bank of Ukraine after it assumed supervision of the insurance sector in 2020. The transition from IFRS 4 to IFRS 17 Insurance Contracts, which has been mandatory since January 1, 2023, represents far more than a technical accounting change. Replacing heterogeneous, nationally derived reserve methodologies with a unified, current-value measurement framework directly impacts the quality of financial information available to supervisors, investors, and policyholders. Since over 40% of Ukrainian insurance companies failed to meet the NBU's updated capital adequacy requirements in early 2024, the question of whether improved accounting transparency can contribute to the sector's economic security has become both theoretically and practically urgent. Purpose. The study aims to evaluate the impact of implementing IFRS 17 on the accounting and analytical framework that supports the economic security of Ukrainian insurance companies, as well as to identify the key institutional prerequisites for its effective adoption.Results. This paper shows that IFRS 17 introduces a superior liability measurement system by breaking down the measurement into fulfillment cash flows, risk adjustments, and the contractual service margin (CSM). A comparative analysis of the three measurement models shows that the PAA applies to approximately 75–80% of the Ukrainian market, while the adoption of the GMM remains limited due to deficits in actuarial infrastructure. An original conceptual linkage matrix maps the five IFRS 17 disclosure clusters to the following economic security dimensions: solvency, profitability, risk management, operational transparency, and regulatory analytical capacity. Conclusions. Full compliance with IFRS 17 improves the analytical quality of insurance reporting and reduces information asymmetry between insurance companies and regulators. However, accounting reform alone is insufficient. Targeted investment in actuarial capacity, IT infrastructure, and differentiated NBU supervisory guidance are necessary additions to the adoption of standards. Анотація. Страховий ринок України перебуває в умовах масштабної структурної трансформації, зумовленої наслідками повномасштабного збройного конфлікту, поглибленням євроінтеграційних зобов’язань та комплексним реформуванням регуляторного середовища, ініційованим Національним банком України після переходу до нього функцій нагляду за страховим сектором у 2020 році. Встановлено, що запровадження МСФЗ 17 «Страхові контракти» – обов’язкового до застосування з 1 січня 2023 року – не зводиться до суто технічної зміни облікової методології, а являє собою системну трансформацію інформаційної архітектури страхової звітності. Виявлено, що на момент набрання чинності оновленими вимогами НБУ щодо достатності капіталу понад 40% вітчизняних страховиків не відповідали встановленим нормативам, що надає дослідженню як теоретичної, так і прикладної актуальності. Досліджено роль імплементації МСФЗ 17 у зміцненні бліково-аналітичного підґрунтя економічної безпеки страхових організацій України; визначено ключові інституційні передумови ефективного впровадження стандарту в сучасних умовах господарювання. Обґрунтовано, що МСФЗ 17 запроваджує структурно досконалішу модель вимірювання страхових зобов’язань шляхом їх декомпозиції на грошові потоки виконання, коригування на ризик та маржу контрактного обслуговування. Проаналізовано три моделі оцінки страхових контрактів – загальну модель вимірювання (GMM), підхід змінної комісії (VFA) та підхід розподілу премій (PAA). Встановлено, що PAA охоплює близько 75–80% страхового ринку України за обсягом контрактів, тоді як застосування GMM обмежується переважно компаніями зі страхування життя та стримується дефіцитом актуарної інфраструктури. Розроблено авторську концептуальну матрицю взаємозв’язків, що відображає зіставлення п’яти ключових блоків розкриття інформації за МСФЗ 17 із відповідними вимірами економічної безпеки: безпекою платоспроможності, безпекою прибутковості, безпекою управління ризиками, операційною прозорістю та аналітичною спроможністю регулятора. Доведено, що вплив стандарту на економічну безпеку реалізується через множину взаємопосилюючих каналів, а не через єдиний лінійний механізм. Встановлено, що повноцінне дотримання вимог МСФЗ 17 суттєво підвищує аналітичну якість страхової звітності та знижує інформаційну асиметрію між страховиками і регулятором. Визначено, що реформування стандартів обліку є необхідною, але не достатньою умовою забезпечення економічної безпеки сектору: обґрунтовано необхідність цілеспрямованих інвестицій в актуарний людський капітал, ІТ-інфраструктуру управління даними та диференційований підхід НБУ до здійснення нагляду як невід’ємних складових ефективної імплементації стандарту.

2026-01-01T00:00:00Z Маначинська, Юлія Анатоліївна / Manachynska, Yulia http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4484 2026-08-03T10:08:57Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Управлінський та фінансовий облік в цифровому середовищі звітності українських програмних продуктів Authors: Маначинська, Юлія Анатоліївна / Manachynska, Yulia Abstract: У сучасних умовах посилення вимог до прозорості та підзвітності цифровізація управлінського та фінансового обліку в установах державного сектору стає ключовим елементом забезпечення їх ефективного функціонування. Використання сучасних вітчизняних програмних рішень, дозволяє організувати системне планування, здійснювати контроль за використанням фінансових ресурсів та забезпечує аналітичну обробку даних, що сприяє підвищенню точності та достовірності управлінської та фінансової звітності у контексті національної безпеки країни. Мета дослідження. Метою статті є комплексне дослідження організації управлінського та фінансового обліку в установах державного сектору у цифровому середовищі українських програмних продуктів, з основною увагою на програмний продукт «Master: Бюджетні установи», а також оцінка його практичної значущості для оптимізації складання фінансових та управлінських звітів. Метод (методологія). Дослідження базується на застосуванні загальнонаукових методів аналізу, синтезу, абстрагування, порівняння та узагальнення. Такий підхід дозволив оцінити функціональні можливості українського програмного забезпечення, ефективність автоматизації облікових процесів та вплив цифровізації на підвищення прозорості та підзвітності використання бюджетних коштів. Результати. Аналіз показав, що активне впровадження українського програмного забезпечення забезпечує комплексну автоматизацію управлінського та фінансового обліку, створення оперативних і аналітичних звітів, контроль за виконанням кошторисів і прогнозування видатків. Розкрито, що програма «Master: Бюджетні установи» підвищує точність обліку, сприяє раціональному використанню ресурсів та забезпечує централізований контроль діяльності всіх структурних підрозділів установи. Особливої значущості застосування цифрового продукту набуває у сфері охорони здоров’я в умовах воєнного стану та у процесі післявоєнного економічного відновлення країни. Висновки. Комплексна цифровізація управлінського та фінансового обліку в бюджетних установах забезпечує підвищення підзвітності, оперативності та надійності облікових процесів. Використання програмного продукту «Master: Бюджетні установи» сприяє підвищенню ефективності прийняття управлінських рішень і забезпеченню прозорості бюджетних процедур. Подальші дослідження доцільно спрямувати на інтеграцію цифрових систем, оцінку їхнього впливу на економічну безпеку державних установ та оптимізацію аналітичних звітів для стратегічного планування. Introduction. In the context of increasing requirements for transparency and accountability, the digitalization of managerial and financial accounting in public sector institutions is becoming a key element in ensuring their effective functioning. The use of modern domestic software solutions enables systematic planning, control over the use of financial resources, and analytical data processing, thereby enhancing the accuracy and reliability of managerial and financial reporting within the framework of national security. Aim. The purpose of this article is to provide a comprehensive study of the organization of managerial and financial accounting in public sector institutions within the digital environment of Ukrainian software products, with a primary focus on the software product “Master: Budgetary Institutions,” and to assess its practical significance for optimizing the preparation of financial and managerial reports. Methods. The study is based on the application of general scientific methods, including analysis, synthesis, abstraction, comparison, and generalization. This approach made it possible to evaluate the functional capabilities of Ukrainian software, the effectiveness of accounting process automation, and the impact of digitalization on enhancing transparency and accountability in the use of budgetary funds. Results. The analysis has shown that the active implementation of Ukrainian software ensures comprehensive automation of managerial and financial accounting, the generation of operational and analytical reports, control over budget execution, and expenditure forecasting. It has been revealed that the software “Master: Budgetary Institutions” improves accounting accuracy, promotes the rational use of resources, and provides centralized control over the activities of all structural units of an institution. The application of this digital product is of particular importance in the healthcare sector under martial law and in the process of post-war economic recovery. Conclusions. The comprehensive digitalization of managerial and financial accounting in budgetary institutions enhances accountability, efficiency, and reliability of accounting processes. The use of the software product “Master: Budgetary Institutions” contributes to more effective managerial decision-making and ensures transparency of budgetary procedures. Further research should focus on the integration of digital systems, assessment of their impact on the economic security of public institutions, and optimization of analytical reporting for strategic planning.

2026-01-01T00:00:00Z Мустеца, Ірина Василівна / Mustetsa, Iryna Orlova, Polina http://rps.chtei-knteu.cv.ua:8585/jspui/handle/123456789/4397 2026-07-04T15:33:55Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Decentralization of territorial communities in Ukraine on the path to European integration Authors: Мустеца, Ірина Василівна / Mustetsa, Iryna; Orlova, Polina Abstract: The article explores the significance and role of decentralization of territorial communities under wartime conditions. Particular attention is paid to the analysis of how the transfer of administrative powers to the local level contributes to strengthening the resilience of the public administration system, enhancing social cohesion, mobilizing local resources, and ensuring effective mechanisms for post-war recovery. The study substantiates that decentralization serves as an important instrument for strengthening national security and creating favorable conditions for the sustainable development of the state in the post-war period. Ukraine has faced significant global challenges in recent years, including the pandemic that began in 2019 and the Russo-Ukrainian War that has continued since February 2022. These events have resulted in considerable human losses, large-scale population displacement, destruction of critical and social infrastructure, temporary occupation of certain territories, and a decline in citizens’ sources of income. As a consequence, the socio-economic situation of the population has deteriorated, while the burden on the national social protection system has substantially increased. In such circumstances, the state must intensify efforts aimed at ensuring both physical and social security for its citizens. Achieving socio-economic stability requires the revision of existing approaches to regulating economic processes and shaping social relations. These approaches should be based on the adaptation of public authorities and local self-government institutions to contemporary challenges and to the evolving conditions in which territorial communities operate within the framework of Ukraine’s European integration process. The relevance of decentralization becomes particularly evident in the context of Ukraine’s post-war reconstruction. Territorial communities are expected to play a crucial role in rebuilding damaged infrastructure, providing social assistance to affected populations, and creating conditions for sustainable economic growth. Strengthening local self -government institutions will contribute to more effective territorial development and support the formation of a resilient and competitive national economy.У статті досліджено значення та роль децентралізації територіальних громад в умовах воєнного стану. Особливу увагу приділено аналізу того, як передача адміністративних повноважень на місцевий рівень сприяє зміцненню стійкості системи публічного управління, посиленню соціальної згуртованості, мобілізації місцевих ресурсів та забезпеченню ефективних механізмів післявоєнного відновлення. Обґрунтовано, що децентралізація є важливим інструментом зміцнення національної безпеки та створення сприятливих умов для сталого розвитку держави у післявоєнний період. В останні роки Україна зіткнулася зі значними глобальними викликами, зокрема з пандемією, що розпочалася у 2019 році, та російсько-українською війною, яка триває з лютого 2022 року. Ці події спричинили значні людські втрати, масштабне переміщення населення, руйнування критичної та соціальної інфраструктури, тимчасову окупацію окремих територій, а також скорочення джерел доходів громадян. Як наслідок, соціально-економічне становище населення погіршилося, тоді як навантаження на національну систему соціального захисту суттєво зросло. За таких обставин держава повинна активізувати зусилля, спрямовані на забезпечення як фізичної, так і соціальної безпеки своїх громадян. Досягнення соціально-економічної стабільності потребує перегляду існуючих підходів до регулювання економічних процесів і формування суспільних відносин. Ці підходи мають ґрунтуватися на адаптації органів публічної влади та інститутів місцевого самоврядування до сучасних викликів і змінних умов функціонування територіальних громад у межах процесу європейської інтеграції України. Актуальність децентралізації набуває особливого значення в контексті післявоєнної відбудови України. Очікується, що територіальні громади відіграватимуть ключову роль у відновленні пошкодженої інфраструктури, наданні соціальної допомоги постраждалому населенню та створенні умов для сталого економічного зростання. Посилення інститутів місцевого самоврядування сприятиме більш ефективному територіальному розвитку та підтримуватиме формування стійкої й конкурентоспроможної національної економіки.

2026-01-01T00:00:00Z