Туристичний клуб ЧТЕІ ДТЕУ «ПЛАЙ»
Загальні відомості
Буковина – край з багатою природою та потужним туристичним потенціалом. З метою популяризації різноманітних видів туризму, дослідження туристичних можливостей краю, а також практичної реалізації здобутих студентами теоретичних знань на базі ЧТЕІ ДТЕУ у 2014 році було створено туристичний клуб ЧТЕІ ДТЕУ «Плай». До його складу входять як студенти, випускники, так і викладачі та працівники закладу, які регулярно беруть участь в змаганнях та інших заходах туристичного спрямування. Учасниками клубу часто здійснюються різноманітні походи, пізнавальні екскурсії та подорожі.
На сьогодні клуб має чимало здобутків. Періодично організовуються та здійснюються сходження на найвищі «двотисячники» Карпат в масиві Чорногора як для студентів ЧТЕІ ДТЕУ, так і наших гостей і колег з інших навчальних закладів: Вищого навчального закладу Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», учнів шкіл м. Чернівці та області. Найосновнішими вершинами, які пізнавали та пізнають учасники туристичного клубу, є Говерла (2061), Піп Іван (2028), Петрос (2020), перевали Німчич, Буковецький, Кривопільський, Яблуницький, пам’ятки природи Протяте Каміння, Соколине Око, Манявський, Яремчанський, Буковинський (Смугарський) водоспади, Писаний Камінь, Тернишорська Лада та ін.
З-поміж закордонних туристичних поїздок насамперед відзначимо першу подорож туристичного клубу в 2014 році до наших партнерів у Сучавському університету ім. Штефана чел Маре, де студенти та викладачі відвідали оборонні споруди, історико-культурні пам’ятки ЮНЕСКО і курортні міста в румунських Карпатах: Сучавська фортеця, монастир Воронець, пам’ятник українській письменниці О. Кобилянській в м. Гура-Гуморулуй, краєзнавчий музей у м. Кимполунг-Молдовенеск у Сучавському повіті.
Наступні міжнародні мандрівки клубу охопили природні пам’ятки в ущелині Біказ, оз. Лаку Рошу, перевал (2034 м) і високогірне шосе Трансфагараш, пам’ятки ЮНЕСКО і старі міста м. Сібіу і Брашов, монастир Сучевіца, цитадель В. Цепеша (графа Дракули ) Поянаре, соляні копальні Качіка та Саліна Турда, печера Магура, скельна фортеця Бєлоградчик, в Болгарії, історико-культурні пам’ятки в Софії та Бухаресті.
Та найголовнішим досягненням альпіністів з ЧТЕІ ДТЕУ (вже тепер можна сміливо їх так назвати) стало сходження на гору Казбек – 5 033,8 м у серпні 2017 р. Майже місяць члени туристичного клубу ЧТЕІ ДТЕУ «ПЛАЙ» мандрували вершинами Кавказьких гір. До складу групи входили:
1. Швейко Микола – студент ІІІ курсу, спеціальність «Менеджмент».
2. Дімітрюк Роман – студент 1 курсу СВО «магістр», спеціальність «Менеджмент».
3. Миндреску Дмитро – студент 1 курсу СВО «магістр», спеціальність «Менеджмент».
4. Крецький Олександр Ілліч – заступник декана ФУСОХТ, старший викладач секції фізичної культури кафедри соціально-гуманітарних наук та права, керівник групи.
Понад 8000 км на авто, десятки кілометрів гірськими стежками та льодовиками подолали наші герої. За час подорожі відвідали 5 країн (Румунія, Болгарія, Туреччина, Грузія та Росія), ознайомилися з їхньою природою, культурою, туристичними об’єктами і здійснили одну мрію на чотирьох – сходження на Казбек.
Як зазначив керівник туристичного клубу Олександр Крецький, підготовка до сходження тривала не один рік. Учасники клубу крок за кроком ішли до своєї мети. Періодично організовувалися літні та зимові походи в Українські Карпати, де відбувалися сходження на наші двохтисячники. Влітку 2016 року ЧТЕІ ДТЕУ вийшов на міжнародну арену і встановив свій стяг на горі Молдовяну – 2 544 м (Румунія) та на найвищій горі Балканських гір і Східної Європи – г. Мусала (2 925 м.). Далі – цілий рік копітких тренувань в улюблених Карпатах та підготовка і збір потрібного спорядження.
Ось дещо із вражень: «Грузія… Дивовижні краєвиди, височезні гори, химерні скелі та неймовірно гарні засніжені вершини... Від одного погляду перехоплює дух. 6 днів тривало сходження на величний Казбек. Після двох днів виснажливого треку з важкими наплічниками, перейшовши через перевал Саберце і частину льодовика, розбиваємо табір на висоті 3800 м. З однієї сторони – Казбек, з іншої – льодовик. Вибираємо безпечне місце на плато, щоб не дістало каміння, яке раз за разом скидала у наш бік гора. Удалині, на висоті 3 600 м, видніється метеостанція, яка була зведена в 1933 р. за наказом Л. Берії. З’являються легкі ознаки гірської хвороби. Наступні 2 дні використали для акліматизації, радіальних походів та тренувань на льодовику. Сходження на гору розпочинали о 2 годині ночі. Ця пора доби характеризується мінусовою температурою, що полегшує подолання тріщин на льодовику та відповідно зменшується кількість обвалів. Приблизно на висоті 4 200 м одягаємо системи і «кішки», зв’язуємося у зв’язку і виходимо на льодовик. Маневруємо між тріщинами, як в лабіринті. Видимість погана, налітає сніг. На висоті 4600 м зустрічаємо сонце, стає веселіше, але висота дається взнаки. Було важко, але сила волі брала гору над тілом та розумом. Перехоплює подих, чи то через неймовірні краєвиди, чи то через нестачу кисню. Щораз частіше зупиняємося для перепочинку, надійно «забурюючись» льодорубами на крутих схилах гордої гори. Крок за кроком набираємо висоту і о 7 ранку виходимо на вершину. Ніякими словами неможливо передати ті відчуття – фантастичні краєвиди, велич гір, свобода думок, врешті-решт здійснення ще однієї мрії. Недовго затримуємося на горі. Розгортаємо прапор України та ЧТЕІ КНТЕУ, кілька фото і відео, молитва і гімн України – і вирушаємо вниз. Знаємо, що спуск завжди важчий. Лід на крутих схилах створює великі труднощі: відрізок у 30 м проходили приблизно 30-40 хв. Але команда працює злагоджено – тренування даються взнаки. За 3 години спустилися на плато. Далі ще треба пройти льодовик Гергеті. Продовжуємо рухатися в зв’язці, обходячи і перестрибуючи, здавалося б, бездонні тріщини в льодовику. Ще за дві години ми благополучно добралися до наметів, де прийняли водно-льодові процедури і відсвяткували сходження на Казбек альпіністським гречаним супом. Наступного вечора ми спустилися в селище Степанцмінда, де й заночували.
Маючи в розпорядженні авто, що суттєво полегшило нам життя, наступні тижні ми використали для більш детального знайомства з Грузією, Туреччиною, Болгарією та Румунією».
Ось такою чудовою видалася подорож студентів та викладачів ЧТЕІ ДТЕУ, яка закарбується яскравими, колоритними та позитивними спогадами в їхній пам’яті.
У зв’язку із пандемією COVID-19, на жаль, закордонні поїздки, які були заплановані, не вдалося реалізувати, а час їх виконання довелося відтермінувати. За цей час в Українських Карпатах учасники клубу підвищували свою майстерність, вдосконалювали технічні навички. Також учасники клубу в цей період мали змогу віртуально зустрітися з турецьким гідом багаторазових сходжень на г. Арарат (5137 м) Адемом Салтіком, дізнатися найрізноманітніші тонкощі здійснення гірських походів у турецьких горах.
Керівник туристичного клубу «Плай» Олександр Крецький є відомим гідом на теренах Буковини, тож місцеві медіа запросили його взяти участь у зйомках телевізійної програми «НЕВІДОМІ КАРПАТИ». Запис програми, в якій Олександр Ілліч розповідає про цікаві куточки нашого краю, тривав протягом літа-осені 2020 року. В рамках цього проєкту вийшло в ефір 12 випусків, які транслюються не тільки на регіональних мовниках, а й на національних каналах.
Восени 2021 року, коли часткові обмеження по перетину кордонів зняли, члени клубу «ПЛАЙ», уже в іншому складі, повторно піднялися на г. Мусала – 2 925 м у Болгарії та здійснили сходження на всі три вершини Олімпу (Скала – 2882 м, Сколіо – 2 905 м та Мітікас – 2 918 м) у Греції. Тижневий маршрут до південних балканських країн пролягав через столиці Румунії та Болгарії та їхні туристичні об’єкти: Невський собор, Парламент і арка Перемоги в Румунії, гірськолижний курорт Боровєц (Болгарія), морський курорт Літохоро (Греція).
